Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Муж правий, ідучи додому, не тоді, коли говорить, що йде правий. Але він правий, коли слова його і звершення збігаються.
Велесова Книга (2) - Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д). - Ніде в світі (як в Україні) так жорстоко й ґрунтовно не винищено культурної і духової спадщини Старої Віри апостолами й неофітами нової віри – християнізму... Цього факту ніхто не заперечить.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Пиймо суру питну за славу ту п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми – Дажбожі внуки і не сміємо нехтувати Славу нашу і заповіти!
Велесова Книга (24-Б)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не так воно робицця, як нам хочецця.
- Не такий чорт страшний, як його малють.
- Не тепер, так у четвер.
- Не терши, не мнявши, не їсти калача.
- Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігав, мов кручена ярка.
- Бігає, висолопивши язика, як пес.
- Бігає, мов опудало.
- Бігає, мов перелякана миша.
- Бігає, мов скажений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Доля дарує нам бажане тоді, коли ми вже навчилися без нього обходитися.
Кароль Іжиковський - Доля жінки – володарювати, доля чоловіка – панувати, тому що володарює пристрасть, а править розум.
І. Кант - Доля людини, як здається, не істина, а прагнення її, не воля, досконалість і блаженство, а лише поривання до них.
Йоганн Зейме - Доля мінлива: погані дні чергуються з дуже поганими.
Лілі Томлін - Доля чоловіка – добувати їжу й охороняти дах, жінки – вносити зміст в усе це. А працювати й ростити дітей – доля обох.
А. В. Іванов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розчарування в політиці — це коли не вдалося ошукати не тільки «противну» сторону, а й соратників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Руйнують пам’ятники віджилої епохи — руйнуватимуть і живих епох.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Самостійна Росія: вміння жити без України.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Світ, звичайно, — бардак. Але ж порядок тільки в бардаках!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Свобода вимагає суворих законів, тиранія — гуманних, тільки скажіть це тиранові!
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ
"Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
