Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сокіл з місця, сова на місце.
- Одна сорока з плота, а десять на пліт.
— Сорока з кола, а десять соколів на її місце.
- Чорт колодочку положив, а Бог чоловіка посадив, (один хлопець лежить, а другий жартуючи сідає, та й приказує... Та ні бо, той відповідає. —Бог колодочку положив, а чорт чоловіка посадив).
- Не псуй леду, та пускайся на дно.
- Не знаєш чим удавитись!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Червона, як кров.
- Червона, як півонія.
- Червона, як рожа.
- Червона, як ягода.
- Червоний, мов жар.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Окрасою речення є думка.
Євген Ященко. - Окремі хиби прагнуть об'єднатися.
Геннадій Малкін. - Опетачки.
Андрій Вансович. - Опис життя людини, який вигадала вона сама, є справжнім.
Станіслав Єжи Лец. - Оплески — це спосіб розім'яти руки перед тим, як дати ляпаса.
Юрій Базилєв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Назад дороги немає, та чи нам боятися бездоріжжя?
Олександр ПЕРЛЮК - Найбільше мають на тому, що продають за безцінь.
Олександр ПЕРЛЮК - Найважча роль — пристойно зіграти самого себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Найдовше треба йти до самого себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Найдорожче людини обходиться те, що їй задарма не потрібно.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати!
Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками:
Хай не гине наша слава поміж козаками!
Історична пісня - Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде.
Історична пісня - Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
