Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен міряє страх своїм страхом.
Античний афоризм - Кожному — своє.
Цицерон. - Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи. - Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На жлукто спіткнулась, на корито впала, вийшла заміж за п’яницю, навіки пропала.
- На копійку упився, на руб похвалився.
- На роботу запізнився, за пивбар зачепився.
- На стіні година, за столом гостина: дають їсти, пити, не велять робити.
- Набрався, як лин мулу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Написав, мов курка лапою.
- Наробив, як кіт наплакав.
- Наробився, як кобила.
- Народу, як дим іде.
- Нарядився, як піп у рясу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дійсність — це тільки ілюзія, хоча й дуже стійка.
Альберт Ейнштейн. - Ділу — час, розвазі — прайм-тайм.
Борис Крутієр. - Дітей не мав; побоювався в них повторитися.
Цаль Меламед. - Діти бавляться в "класи", дорослі — в класики.
Еміль Кроткий. - Діти вічно зазирають у телевізор не так тому, що ледачі батьки їм не перешкоджають, як тому, що
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Одвага наша – меч, политий кров’ю.
Леся УКРАЇНКА - Сором мовчки гинути й страждати,
Як маєм у руках хоч заржавілий меч. Леся УКРАЇНКА - Смуток – не робота.
Леся УКРАЇНКА - Сум не має дна.
Леся УКРАЇНКА - Зброя жде борця.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу, І чути мушу, і дивити мушу, Що тут на світі, ах, тутки ся діє! Да як до гробу зложуть моє тіло, Де темно, тісно, студено, зотліло, Де нич не плаче, де усе німіє — Пречиста Діво, радуйся, Маріє! Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила! Василь МОВА "Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою. Пантелеймон КУЛІШ "Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|