Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На новий путівець шукай нові ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як була я у батенька, то була чубатенька; а як пішла до свекрухи, то обіли чуба мухи.
- Де родилася, а де пригодилася.
- Коли дівці сходить на вінці, то збабіє.
- До весілля дівка гарна (або: мила), а там хоч покинь.
- Сам чорт не пізнає, яка з дівчини вийде молодиця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас Шевченко
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся.
Пантелеймон Куліш
"Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема,
А перед нами і за нами
Холодна, темная зима !
Олександр Кониський
"Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван Франко
"Дивувалась зима...", 1880
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Знищити бюрократію стало тепер неможливо, бо знищення її доведеться доручити тим же самим бюрократам. Але, навіть знищивши стару бюрократію, вони тут же породять нову, ще більш ненажерливу, більш витривалішу і живучу.
Потьомкін, граф - Зрештою, тільки суд в демократичній країні визначає, винна людина чи ні.
Володимир Путін - І таємним голосуванням можна виявити явну дурість.
Дон-Амінадо - Ідеї іноді експортуються, але куди частіше депортуються.
Артур Нікольський - Капіталізм — це те, чим займаються люди, якщо їх залишити в спокої.
Кеннет Мігоут
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Намісник Бога на землі... А чи дозволить він її продавати?
Леонід ЗАБАРА - Напевно, в нас щось не гаразд з турботою про народ — він від неї вимирає та розбігається по всьому світу.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Народ — невільник вільних цін.
Юрій РИБНИКОВ - Народ відстоює свої інтереси найчастіше в чергах.
Віктор ІГНАТЕНКО - Народ правителям потрібен — щоб було на кого чхати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
"Дума про Марусю Богуславку" - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свій ум голова.
Григорій СКОВОРОДА
"Всякому городу нрав і права..." - Ой ти, птичко жовтобока,
Не клади гнізда високо!
Клади на зеленій травці,
На молоденькій муравці.
От яструб над головою,
Висить, хоче ухватить,
Вашою живе він кров'ю,
От, от, кігті він гострить.
Григорій СКОВОРОДА
"Ой ти, птичко жовтобока..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
