Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безумець скаржиться, що люди не знають його; мудрець скаржиться, що він не знає людей.
КОНФУЦІЙ - Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли пролити їх на ваших могилах.
ПІФАГОР - Бесіду варто вести так, щоб співрозмовників з ворогів робити друзями, а не друзів — ворогами.
ПІФАГОР - Бідність і багатство — слова для позначення нестатку і достатку. Хто бідує, той не багатий, хто не має потреби, той не бідний.
ДЕМОКРІТ - Благодіяння, негідно застосовані, перетворюються в злодіяння.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Відізвуться вовкові коровячі слізки.
— Побили вовка баранячі сльози. - Підеш ти туди де великі вікна.
- Та я піду перед великі вікна. (То люди так кажуть — на панів до Царя).
— Як мені тут справедливо справи не полагодите, так я піду перед великі - вікна.
- Воля Божа, а суд царський (або: панський).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуляє, як вітер у чистому полі.
- Гуляє, як Пилип в кукурудзі.
- Гуляє, як риба в морі.
- Гуляє, як собака на прив'язі.
- Гуркоче, як грім.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- ...герой – це людина, яка у рішучий момент робить те, що потрібно робити в інтересах людського суспільства.
Юліус Фучик - Буває хоробрість, що небезпека сама народжує.
Джордж Гордон БАЙРОН - Віра в героїзм створює героїв.
Бенджамін Дизраелі - Героєві властиво зближатися з героями; таємнича це і прекрасна властивість – одне з чудес природи.
Бальтасар ҐРАСІАН - Героїзм – таким є настрій людини, що прагне до мети, крім якої він узагалі вже не враховується. Героїзм – це добра воля до абсолютної самозагибелі.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бережіть ліс — наші легені і майбутнє житло на деревах!...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бідний ніколи не навчиться мовчати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бідність — міна, яка, на відміну від звичайної, вибухає завжди!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бізнесмен теж може керувати країною, але успішно — лише для себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Більшість злодіїв і повій уже в Європі — туди ж і можновладців!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?.. Парадоксальна суть парадів і замість правди — сто півправд. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе". Диктатори, диктатори, диктатори Щодня диктують світові себе. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
- Є чи нема
домагався малим є чи нема домагався як виріс є чи нема домагався сивіючи є чи нема домагався холонучи є чи нема Микола Холодний "Діалог", 1969 - Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт, Гадь повзе тут між людських стосунків. Тільки спільності, що погляди на дріт. Михайло ОСАДЧИЙ "Чорнять мозок...", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|