Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя.
ДЕМОКРІТ - Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ - Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто з псами лягає, той з блохами встає.
- Хто за своє б’ється, тому й сила дається.
- Хто краде яйця, покраде й курей.
- Хто не був молодий, той не був дурний.
- Хто не чує, той здоров ночує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Опеньки з'явились - літо скінчилось.
- Павук щосили плете павутиння - на суху погоду.
- Перший туман літа - перша грибна прикмета.
- Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.
- Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щось весь час стримувало нас і робило слабкішими. Поки не стало зрозуміло, що це ми самі.
Роберт Фрост - Щось живе тільки до тих пір, поки живий останній чоловік, який пам’ятає це.
Прислів’я Навахо - Щось живе тільки до тих пір, поки живий останній чоловік, який пам’ятає це.
Пословіца Навахо - Я арифметична сума незліченних забобонів.
Фаулз - Я близький до насильства, коли при мені говорять, що людина — єдина істота, яке вміє посміхатися. Я бачив, як посміхаються птахи. І нехай для міської людини це звучить безглуздо, але такої скромної посмішки, як у лося, я взагалі ні у кого не зустрічав.
Акі Каурісмякі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Питаєте, що буде після люстрації? Те ж, що і завжди, — реабілітація.
Володимир ШАМША - Питаєте, що відбувається в наших судах? Страшний суд, панове, страшний суд!
Володимир ШАМША - Питати нема з кого, всі вже перефарбувались.
Олександр ПЕРЛЮК. - Пише про захід сонця, горобину, пташок. А крізь рядки видно: падлюка!
Еміль Кроткий. - Підливши масла у вогонь, чоловік погасив домашнє вогнище.
Михайло КОСТІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
