Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ - Я коханців щасливих впізнаю по їхніх очах: в них сіяє пломінь томний — насолод нескромний знак.
Солоній - Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Рабами не народжуються в нас, нащадки не купуються у нас.
Караїмське - Жінки — оселі будівничі, вони ж — і руйначі одвічні.
Караїмське - Добро у скрині, мавпа в ліжку.
Караїмське Від нас невістка утече, в розпусті все перетовче. - Занадто прудка дівка заміж не вийде, а вийде — щастя не матиме.
Караїмське - Добра мати — доччина честь.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Преться, як віл на рогатину.
- Привітна, як сонце, що сходить.
- Приївсь, як сухий ячмінь беззубій кобилі.
- Прийде покрова, зареве дівка, як корова.
- Приймаці, як собаці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Існує три різновиди людей: ті, котрі бачать, ті, котрі бачать коли їм показують, та ті, котрі нічого не бачать.
Леонардо да Вінчі - Істину треба шукати не в удачливості якогось часу, яка непостійна, а в світлі досвіду природи, який вічний.
Френсіс БЕКОН - Йти до цілі краще, ніж її досягати.
Р.Л. Стівенсон - Кайдани вимученого людства зроблено із канцелярського паперу.
Ф. Кафка - Каторга не там, де махають киркою, а там, де удари кирки позбавлені сенсу.
Антуан Сент-Екзюпері
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Прожитковий мінімум — це науково обґрунтований підрахунок того, що потрібно народові, аби добре жилося владі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Радості не було меж, особливо, коли дізнались, що зарплату начальнику знову підвищили.
Василь ТИТЕЧКО - Раніше борці за справедливість гинули на барикадах, гнили в казематах, а нинішні — потопають у розкошах.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Раніше керувати державою могла кожна куховарка, тепер — кожен злодій.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Раніше культ особи розвінчували, нині — увічнюють.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!"
Чи живе ж воно у тебе,
Безталанний люде?
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
