Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран - Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
ЕЗОП - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
КОНФУЦІЙ - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хата чужая, як свекруха лихая.
- Хату держать глинка та Яринка.
- Хату руки держать.
- Хвали Сонце, та не гань і Місяця.
- Хвалилася верша, що без неї і болота не було б.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багатство не в майні, а в гідності.
- Баран на лузі цінніший за барана в горах.
- Барвінок на вінок, а полин - на віник.
- Батько достатку - праця, а мати - земля.
- Бджола: годуй мене до Івана - зроблю з тебе пана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Особисто я завжди ділюсь своїми засмученням з ворогами…Тільки вони по–справжньому мене слухають.
Роберт Орбен - Ось тобі монетка – подзвони всім своїм друзям.
Американське прислів’я - Перша умова для зближення – щирість.
Пришвін - Підсвідомо ми ділимо ворогів на їстівних і неїстівних.
"Пшекруй" - Прикраса дому – друзі, що його відвідують.
Емерсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Відділ освіти потрібен, щоб полоти бур’яни на ланах, засіяних розумним, добрим, вічним.
Віктор ВОВК - Вічна пам’ять заощадженням у банку, які нас передчасно покинули!
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Вночі у всіх краще виходить.
Роман Скрипін - У жодній революції молодь не бере такої активної участі, як у сексуальній. Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
- Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, — не може ж інакше буть!
Павло Тичина
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
