Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло.
- З ніг до голови осудили: сказано, і кістки живої не лишили.
- Виють теє вже і вовки в лісі.
- Ніхто не знає, лише дід, баба — і ціла громада.
- Ніхто не буде знати — тільки сич та сова і людей пів села.
— Знає кум та кума, та людей пів села.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гризе його, як іржа залізо.
- Гризе, наче миша.
- Гризуться, як собаки за кістку.
- Гріє, як сонце.
- Громада, як отара овець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мета в житті — це саме життя.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - Мета любовних маневрів — впасти вдвох і якнайближче один до одного.
Войцек БАРТОШЕВСЬКИЙ - Мета медицини полягає в тім, щоб люди, вмирали настільки молодими, наскільки це можливо.
Ернст Уіндер - Мета наукового мислення – бачити загальне в частці і вічне в минулому.
Альфред УАЙТХЕД - Ми б менше піклувалися про те, що думають про нас люди, якби знали, як мало вони про нас думають.
Енн Ландерс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя нації – у дії, безсмертя – у слові.
Роман КОВАЛЬ - Культура пахне землею, цивілізація – смітниками мегаполісів.
Роман КОВАЛЬ - Межа між своїм і чужим – життєдайна.
Роман КОВАЛЬ - Де панує мораль споживача, там загибель. Де в пошані творець, – там життя.
Роман КОВАЛЬ - Бідна Америка! У неї навіть стандарт перетворився на еталон!
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО Назва повісті, 1874 - Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості! Визирати тебе буду На кедровім мості. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Молодосте...", 1876 - Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди. Не йди в чужий за ними край, Найперш найди їх в своїй груди. Іван ФРАНКО "Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|