Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант - Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай - Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт - Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто багато пє, сам себе побє.
- Пий та не впивайся, між чужими людьми вистерігайся.
- Пий та не вий, і знай: що підпивши бунтів жодних не починай.
- Коли пяний, то лізь в болото, а не зачіпай.
- Хміль не вода — чоловіку біда.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любить, як собака цибулю.
- Люблю свою любку, як голуб голубку.
- Люблю, як чорт суху грушу.
- Любляться, як голуби.
- Любляться, як кішка з собакою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка — велика вихователька чоловіка.
Анатоль ФРАНС - Жінка — друга помилка Бога.
Фрідріх НІЦШЕ - Жінка — ліки, що найкраще допомагають здоровому.
Владислав Гжегорчик - Жінка — наймогутніша у світі істота, і від неї залежить чи направляти чоловіка туди, куди його хоче повести Господь Бог.
Генрік Ібсен - Жінка — найсправжніша жива плоть, що випромінює найніжніше світло.
Антуан де Сент ЕКЗЮПЕРІ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо політики ніяк не можуть домовитись, значить, їхні олігархи ніяк не можуть поділити між собою вкрадені у народу мільярди.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо світові фінансові кризи трапляються, значить, вони комусь потрібні.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо фінансові кризи трапляються, значить, вони комусь потрібні.
Олександр ПЕРЛЮК - «Вийшли в поле косарі» — пісня про «даішників» на польових дорогах. Віктор ІГНАТЕНКО
- «Ліс — наше багатство!» — вивірене гасло лісорубів. Віктор ВОВЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить, квітка в розкошах німіє, навіть річка не журчить. Уляна КРАВЧЕНКО "Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина, Що я вас проміняв, прогадав На сирени, на брук, на машини..." Дмитро Фальківський "Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|