Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розмова, як пня з поросятком.
- Говорить мов блекоти обївся.
- Не віл реве, твоє здоров'ячко каже, (кепковання з того, хто сперечається не до діла).
- Говори до неї, а в неї Маковеї.
- Чий ти Грицю пан? Говори Грицю "богородицю"!
— ... а я буду "оченаш". — ... так буде скоріше і легше для нас.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чорний, як нічка..
- Чорний, як сажа.
- Чорний, як циган.
- Чорніє, мов горщик на кілку.
- Чорно, як на вдовиному полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чому тим, кому збрехати нічого не варте, завжди добре за це платили?
Михайло Генін - Чому тобі книжок своїх не дарую я? Щоб своїх власних ти мені ніколи не дарував.
Марціал - Чому я не вийшла заміж? Я не можу паруватися в неволі.
Глорія Стайнем - Чому я ношу каблучку не на тім пальці? Тому що я вийшла не за ту людину.
NN - Чому я повинна перейматися, що одержую за концерт більше, ніж президент Ейзенхауер за цілий місяць? Заради бога, нехай спробує поспівати!
Марія Каллас
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не можеш зробити — не обіцяй.
Микола ПАСЬКО - Не силкуйтеся втопити лихо у горілці — воно чудово плаває.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не слід запевняти, що, дегустуючи сухе вино, ви дотримуєтеся «сухого» закону.
Олексій РОВЕНКО - Не слід запевняти, що, дегустуючи сухе вино, ви дотримуєтеся «сухого» закону.
Олексій РОВЕНКО - Не стій, де попало, — попаде ще раз.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|