Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ - Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство, і байдужа до того, що безповоротно линуть дні її життя.
Абу-ль-Фарадж - Дитинств варто шанувати найбільше.
ЮВЕНАЛ - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід - Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лучше синиця в жмені, ніж журавель в небі.
- Лучше соловя в рот, ніж журавля в год.
- Як маєш сліпу кобилу водити, так краще пішки ходити.
- Як маєш з кислим молоком, то лучше з водою.
- Як маєш ногам кланятися, так краще голові.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пнуться, як грішні душі до пекла.
- По правді жить, як по воді без сліду плить.
- Побачив, як своє праве вухо.
- Побачив, як свої вуха.
- Побачив, як свою потилицю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мова —сама суть літератури, світ, де вона живе.
Ролан Варт. - Мова — це діалект, який має власну армію і флот.
Макс Вайнрайх. - Мова — це закам'янілості поезії.
Ральф Вольдо Емерсон. - Мова — це наше знаряддя; пускаючи його в хід, варто подбати, щоб пружини в ньому не скрипіли.
Антуан де Ривароль. - Мова — це не зовнішній вияв думки, а сама думка.
Поль Мішель Фуко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Просить злодій: «Держи злодія!» — затримай його!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Пугачова, Жванецький і Путін настільки геніальні, що після них Росії важко буде стати нормальною країною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Революції тим добрі, що спочатку пожирають ворогів і тільки потім — своїх дітей.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Режисура набагато складніша за дресуру, з огляду на інтелект, підступництво й непередбачуваність об’єкта впливу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Реклама і жінка — велика сила, поки про них не скажуть правду.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
