Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА - Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їстиму горох, аби жити удвох.
- Їхав на обід, але й вечері не застав.
- Їхав у Москву з кельмою, і ту вкрали.
- Кепсько тій курці жити, на котрій яструба вчать.
- Кинувся багатий допомагати, та не знайшов бідного хати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- П'є горілку, як воду.
- П'є, як у лазні у піч ллє.
- П'є, як швець.
- Пилка, як сокира, хоч дрова коли.
- Пильнуй, як ока.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Класиком ми називаємо людину, яку можна хвалити, не читаючи.
Ґільберт Честертон. - Книга — це дзеркало. І якщо в нього зазирає мавпа, то з нього не може визирнути обличчя апостола.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Книга була з тих, що їх хочеться перекласти на якусь абсолютно непоширену мову.
Еміль Кроткий. - Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає.
Едмон і Жуль Гонкури. - Книга дуже корисна. Вона заважає думати в той час, коли телевізор вимкнутий.
Жорж Елгозі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що наше життя — гра у демократію...
Олександр ПЕРЛЮК - Що пожнеш, те за відро солярки й віддаси.
Олександр ПЕРЛЮК - Що радникам кажуть, те вони й радять.
Олександр ПЕРЛЮК - Що рухає чоловіком, як не жіночі ноги?
Олександр ПЕРЛЮК - Що треба жінці, щоб вона у чоловіка була?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
