Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА - ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пристало, як свині кульчики.
– Така подоба, як свині в хамуті.
- Так пасує, як свині сідло.
– На свиню хоч сідло надінь, то конем не буде.
- Як на корові сідло.
- Оце прибрались, як теля в мішку.
- Чепуриться, наче на весілля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Схопився, мов ошпарений.
- Сяє, наче сонце.
- Сяють очі, як зорі вночі.
- Так біжить, аж земля дрижить.
- Так болить, що якби не міг стогнати, то вмер би.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо людина вітається з вами по декілька разів на день, значить, віна вас не поважає.
Олександр Ботвинников - Якщо людина не здобуває нових знайомих, просуваючи по життєвому шляху, вона незабаром залишиться на самоті. Людина повинна займатися ремонтом кола своїх друзів постійно.
Семюель Джонсон - Якщо людина не знайшла нічого, за що вона готова вмерти, їй нема чого жити.
Мартін Лютер Кінг мол. - Якщо людина раптом почне говорити все, що вона думає, їй не повірять. І будуть праві. Що це за людина, яка говорить все, що думає.
Андре МОРУА - Якщо людям нічим хвалитися, вони хваляться своїми нещастями.
Артуро ГРАФ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розкішне життя — у розкошах спілкування.
Юрій РИБНИКОВ - Торгаші визначають батьківщину по великих грошах.
Юрій РИБНИКОВ - Вкладіть гроші в страхове товариство,— і вони стануть незастрахованими.
Юрій РИБНИКОВ - Девіз кандидата в депутати: "Якщо брехати — так упевнено!".
Юрій РИБНИКОВ - Наша незалежність залежить від експлуататорів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Гармат би нам та кулеметів замість мрій, тату!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чи не краса в тому, що щось тільки існує, — і не вертається більш ніколи...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Спогади учительки", 1936 - Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху.
Все станеться явним — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
Юрій ЛИПА
"Простовіч", 1938
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
