Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ж його спитали, що є пекло і що є в ньому, сказав: "Ні я там не був, ані зустрів нікого іншого, хто б повертався звідти".
Сократ - Як увійдете в дім, то передусім скажіть: "Мир дому цьому!".
Євангеліє - Справжні вої не ті, що часу служать, а ті, яким час служить.
Демосфен - Чвара ліпше, ніж мир нетривкий.
- Наскільки ж той нетямущий, що замість миру війну обирає.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чув, що дзвонять, та не знає де.
— ...в якій церкві.
- Бреше тай дивиться, хочби очі заплющив.
- Бреше, навіть не спостережеться.
- З брехні і кишки повисли.
- Брехун на всі заставки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. - - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. - Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Однакове щастя — бути переможцем чи переможеним у битвах любові.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Одні, ввійшовши в кімнату, викликують: "О, кого я бачу!", а інші: "А ось і я!" .
Ебігайл Ван Берен - Одного разу отримавши стусан, Сократ зтерпів, а коли хтось з цього подивувався, він відповів: "Якби мене брикнув осел, хіба став би я подавати на нього до суду?"
- Одну пляшку не можна випити два рази, як вірно помітив Геракліт. Але й дві пляшки не можна випити два рази.
Давид Самойлов - Одружаться двоє, а результат — два рази по пів-людини.
Уейн Дайер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У правових державах керуються не меморандумами, а законами.
Олександр ПЕРЛЮК - У психлікарні відбувся диспут на тему: “Чому ми бідні?”
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У святому сімействі і гризня свята.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У серці чоловіка завжди знайдеться місце для тієї, хто йому печінку гризитиме.
Флоріан БОДНАР - У старій суперечці перемагає той, хто довше живе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить:
Хочеться дивитись, як сонечко сяє,
Хочеться послухать, як море заграє,
Як пташка щебече, байрак гомонить,
Або чорнобрива в гаю заспіває...
О Боже мій милий, як весело жить!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кровавії ріки!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
