Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА - ...ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Духовна зброя сильніша за тілесну...
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого кращого, як хороше виховання...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З бороною — за водою, а з ціпом — по рибу.
- З вітром і Вогнем жарти погані.
- З дощу, та під ринву.
- З Нечесної справи добра не діждатись.
- З хвоста не надівай хомута.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блискавка блисне - і камінь трісне.
- Блискавка влучає у найвище дерево.
- Блисне сонце і в наше віконце.
- Усе добро - від землі
- Аби дубки, а берізки будуть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Природа повна непослідовностей: то вона розміщує голову старця на молодих плечах, а іншого разу – повне жару серце ховає під кригою прожитих літ.
Емерсон - Природньому всесвіт тісний і штучному потрібна замкнутість.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Природу перемагають, підкоряючись її законам.
Френсис БЕКОН - Розумна людина нерідко потрапляла б у скрутне становище, якби не була оточена дурнями.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розумна людина пристосовується до навколишнього світу; безглузда наполегливо намагається пристосувати світ до себе. Тому прогрес завжди залежить від безглуздих людей.
Джордж Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Інколи прожити життя набагато легше, ніж поле перейти. Особливо якщо це поле олігарха.
Василь ТИТЕЧКО - Інтелектуали на високих державних постах небезпечні: інколи вони самі вірять у те, що говорять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Інформація — це ті знання, яких ви набуваєте, коли шукаєте зовсім інші.
Наталія ІВАНКІВ - Кажуть, на хабарі далеко не заїдеш. Отже, виходить, що хабарники таки не ходять пішки.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Кажуть, надія помирає останньою. Матимемо надію, що не помремо раніше за неї.
Василь КУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ
"До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
