Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
Григорій СКОВОРОДА - Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Григорій СКОВОРОДА - Бездіяльність у момент, коли можна вчинити по справедливості, означає боягузтво.
Конфуцій - Ми повинні стати рабами закону для того, щоб бути вільними.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто переміг, хто програв, а миротворцеві дісталося.
Ірланд. - Хто побував на чужині, стає добрішим.
Перс. - Хто прийде на весілля непрошений, той піде додому відбатожений.
Італ. - Хто сам не горить, інших не запалить.
Італ. - Хто сватається задля грошей, той не питає про вік.
Норв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Боязкий, як заєць.
- Брехливий чоловік — як вугіль; хоч не спалить, то очорнить.
- Бреше, як деркач дирчить.
- Бреше, як попова собака.
- Бреше, як сам знає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Надія — дурне почуття.
Макс Фрай - Найбільше непорозуміння — це вдаватися в мораль, коли справа стосується історичних фактів.
Дені Дідро - Найвищий дар не в умінні діяти, а в умінні керувати. Тільки таким чином індивідуум зростає над собою і стає рушійним центром світу.
Освальд Шпенглер, «Роздуми» - Найкращий порядок речей — той, при якому мені призначено бути, і до біса кращий із світів, якщо мене в ньому немає.
Дені Дідро - Не варто все життя працювати в одному місці для того, щоб перед виходом на пенсію вас нагородили золотим годинником.
Харві Маккей
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дехто посміхається тільки для того, щоб показати зуби.
Леонід СУХОРУКОВ - Добрий сміх вчить, а злий повчає.
Леонід СУХОРУКОВ - Від любові до ненависті часом всього сто грамів.
Леонід СУХОРУКОВ - Хоч ліплять з однієї глини, та обпалюють у різних печах.
Леонід СУХОРУКОВ - Тільки тим дана перемога,
Хто й у болі сміятись зміг! Олена ТЕЛІГА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний, Він старцем з лірою блукає І навіть — хто він, — він не знає, — Такий... безпам'ятний такий! Олександр ОЛЕСЬ "О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями; Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди Тих, що нарід вели манівцями. Петро Норманський "Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух. Вітай же нас ти з сонцем, голубами. Я дужий народ! — з сонцем, голубами. Павло ТИЧИНА "Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим... Олександр ОЛЕСЬ "Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія?", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|