Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не козаковать Миколі, бо не буде у нього коня ніколи.
- Не лізь, куди голова не влізе.
- Не любить, як кіт сала.
- Не переорюй межі нікому.
- Не пий — не проп'єш, не бий — не проб'єш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скаже, наче сокирою відрубає.
- Скаже, як з воза ляпне.
- Скаже, як з дуба зірве.
- Скажений, як собака.
- Сказав, як відрубав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Безформне завжди прагне бути у формі.
Володимир Брюґген. - Бекати з баранами не набагато достойніше, ніж вити з вовками.
Жильбер Сесброн. - Бережіть талановитих читачів від бездарних авторів.
Олександр Ратнер. - Бери в співавтори Творця і сотвориш неперевершене.
Андрій Коваль. - Бери вершину — і матимеш середину.
Григорій Сковорода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б’ється.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Народ-герой героїв появляє,
Шануючи, він їх вінцем вінчає.
До Сонця генія високого рівняю.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Хто боровся за волю й свій край, –
Не злякається муки і страти.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Де багато – це не сила,
Дурість міряй не лічбою.
Перевага там, де сміла
Сила в правім бою.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Я віддав би усе на цім світі
За змогу умерти за рідний свій край.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
