Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.
Євангеліє від св. Матвія - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія - Видайте кесаревi кесареве, а Боговi - Боже.
Євангеліє від св. Матвія - Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія - Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Люди стали знати, як стало хліба не ставати.
- Добре все уміти, але не все робити.
- Дай Боже все знати, та не все робити.
- Без муки нема науки.
— Без науки нема муки.
- Доки не намучишся, доти не научишся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато шишок на соснах та ялинах - на холодну зиму.
- Багато павутиння - на довгу суху осінь.
- Отава добра - погана озимина.
- Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний.
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не дивиться далеко в майбутнє, того чекають близькі лиха.
Конфуцій - Хто не хоче зменшення свого стану, повинний витрачати не більше половини свого доходу; а хто бажає збільшити його не більш третини.
Френсіс Бекон - Ціль виправдує засоби.
Макіавеллі - Через двадцять років ви будете більш шкодувати про те, чого НЕ ЗРОБИЛИ, чим про те, що ви ЗРОБИЛИ. Тому, відкиньте сумнів. Спливайте далі від безпечної гавані. Піймайте попутний вітер своїми вітрилами. Досліджуйте. Мрійте. Відкривайте.
Марко Твен - Чужий для усіх, нічим не зв’язаний,
Я думав: вільність і спокій
Заміна щастю. Боже мій!
Як я помилився, як покараний.
Олександр Пушкін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Темрява перед світлом мусить відступити, якщо їй дати хабара.
Володимир КУЧЕРУК - Теперішня оптимізація: сніданок об’єднати з обідом, обід — із вечерею.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Той, у кого рот повний, заперечувати не буде.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У Кабінеті міністрів з’явилася нова мова — азаровська.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - У кого сім п’ятниць на тиждень, той працює без вихідних.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Полюби мене", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
