Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кому Бог поможе, той все переможе.
- З одним Богом на сто ворогів.
- Як Бог дасть, то і в вікно подасть.
— Кому Господь має щось подати, то дасть і в хаті. - Коли Бог не годить, то і вогонь не горить.
- Як Бог годить, то і мокре горить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Поглядає, як собака в ярмарку.
- Поглядає, як стрілець на орлицю.
- Погуляв, як собака на мотузку.
- Подавився, як сто карбованців дав.
- Подивився, наче кислицю з'їв.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Народ може не бачити, але він завжди відчуває.
Джон Харрінгтон - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Народ не заслуговує свободи, доки не навчиться нею користуватися.
Т. Маколей - Народ, який залежить від волі однієї людини, не може вижити і навіть на це не заслуговує.
Річард Шерідан - Народу потрібні не абстрактні ідеї, а прописні істини.
А. Рівароль
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Наркомани цікавляться: Яка залежність більша — від чужих грошей чи від лідера власної політичної сили?
Борис РЕВЧУН - Народ і партія — це різні люди.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Народився в сорочці, а потім пропив її.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Народові — «Свободу слова», олігархам — свободу дій!
Віктор ІГНАТЕНКО - Народові — безоплатну медицину, освіту, роботу!
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти: — Десь моя дитина на чужій стороні, да нема од неї вісти. Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Ой я в чужім краю, як на пожарині, — Ніхто мене не пригорне при лихій годині. Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене, Бездольную, Й безродную, Й безплеменную, На чужій чужині При нещасній моїй хуртовині. "Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь. Григорій СКОВОРОДА "Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько, Най розпука та й лютая
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|