Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одне менi тiльки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пiзнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще щасливiший той, хто вмiє ним користуватися.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Знаєш — кажи, а не знаєш — мовчи.
- Знайко біжить, а незнайко лежить.
- Знайомих, як гороху: куди не підеш – всюди випхнуть.
- Знайомих, як гороху: куди не підеш — всюди випхнуть.
- Знайшов — не скач, загубив — не плач.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Глянув, мов п'ятака дав.
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
- Гнучка, як билинка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гарний політик здатний примусити людей повірити в нього; великий політик здатний примусити людей повірити в себе самих.
NN - Демократія — це дерево свободи, котре час від часу треба поливати кров’ю.
Томас Джеферсон - «Служити» — девіз тих, хто воліє командувати.
Жан Жироду - Брат підтриманий братом такий же сильний, як місто твердинне.
Х. Ескріва - Будь-яким способом, будь-яким способом, будь-яким способом шукати і знаходити волю Божу.
Святий Ігнатій Лойола
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Після словника важко сказати нове слово в літературі.
Юрій РИБНИКОВ - Бог створив людину, мистецтво вдихнуло в нього душу.
Юрій РИБНИКОВ - Творчість закінчується там, де починається самовдо¬волення.
Юрій РИБНИКОВ - Лаври без терніїв недійсні.
Юрій РИБНИКОВ - Лазня тішить наші тіла, бібліотека — душі.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1943
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|