Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР - Розсудливий той, хто не засмучується тим, чого він не має, а радіє з того, що має.
ДЕМОКРІТ - Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Багато є лиха на світі, та лиха жінка — найбільше з них.
Норв. - Батько іде хай орать: його коні знають, а я піду до корчми – мене там чекають.
Білорус. - Батьки гарують, діти гараздують, а внуки жебрають.
Япон. - Барабан великий, та порожній.
Болг. - Багато дівчат, що торік сміялися, цього року плачуть.
Норв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Плата, як у ката.
- Плаче старий, як дитина.
- Плаче, аж хата ходить.
- Плаче, наче батька і матір поховав.
- Плаче, наче скрипка грає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Той, хто пізнає, не любить занурюватися у воду істини не тоді, коли вона брудна, але коли вона мілка.
Фрідріх НІЦШЕ - Торжество розуму полягає у тому, щоб жити поруч з людьми, позбавленими розуму.
ВОЛЬТЕР - Те, що розуміють погано, часто намагаються пояснити за допомогою слів, яких не розуміють взагалі.
Флобер - Те, як ми живемо, віддаляє від нас те, заради чого ми живемо.
Мартін Лютер Кінг - Телебачення — це коли люди, яким нічого робити, дивляться на людей, які нічого не вміють робити.
Фред Ален
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Навіть якби президентом був небесний ангел, його все одно б недолюблювали за те, що він підозріло безгрішний.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіть якщо ми пекло обходимо десятою дорогою, це ще не означає, що вона приведе нас до раю.
Флоріан БОДНАР - Навіщо багатіям ділитися з бідними? Вони краще поділяться з чиновниками, прокурорами, податківцями!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо курці пташині права, якщо вона їх не використовує?
Юрій РИБНИКОВ - Навіщо людині крила, якщо, наприклад, за горілкою вона й без них злітає?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога... Тарас ШЕВЧЕНКО "М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя. Тарас ШЕВЧЕНКО "Огні горять, музика грає...", 1850 - І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Тарас ШЕВЧЕНКО "І досі сниться: під горою...", 1850 - Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема! Анікогісінько нема! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...",1860 - Юность моя веселая,
Куди ся поділа? Як ласточка крилатая, Куди полетіла? Олександр Духнович "Дума", 1863
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|