Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет - Рабів менше ніж тих, хто робить себе рабами.
Сенека. - Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй. - Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Помагай Біг, нашим!
— А котрі ж ваші? — Котрі подужають! - За тим Боже, хто зможе.
- Хто дужчий, той лучший.
- Двом богам ніколи не молитись.
- Перед паном Хведором, розходився ходором (кланяється, та ще не
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Коси такі білі, наче молоко.
- Коси такі білі, наче полотно.
- Коси, наче в русалки.
- Коси, наче шовкова трава.
- Коси, як льон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Розумна людина не робить сама всіх помилок — вона дає шанс і іншим.
Уїнстон Черчілль - Найкращий аргумент проти демократії — п’ятихвилинна бесіда із середнім виборцем.
Уїнстон Черчілль - Успіх — це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму.
Уїнстон Черчілль - Сокіл високо піднімається, коли летить проти вітру, а не за вітром.
Уїнстон Черчілль - Дурна та людина, яка ніколи не змінює своєї думки.
Уїнстон Черчілль
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Добрий п’яниця і очеретом закусить.
Дмитро ПОПОВИЧ - Добро потрібно сіяти, а зло — саджати.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Досвід приходить удосвіта.
Флоріан БОДНАР - Досвід: тільки заміжжя робить жінку розумною. Адже лише тоді вона щиро визнає, якою дурепою була, коли виходила за вас.
Василь ТИТЕЧКО - Досяг карколомного кар’єрного зростання. Та на останньому щаблі зламав... карк.
Василь КУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита; Вже ціла земля довкола Ним прикрита. Богдан ЛЕПКИЙ "Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави. Олександр ОЛЕСЬ "Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|