Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
Демосфен - Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям – ні, відповідав він: "Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні".
Діоген - Не від кожної людини те, що дає, приймай.
Благому недостойно годуватися злом. - Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю.
Діон Римський - Часто безумство людей до влади найгірших приставляє.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дере як з лика (панське здирство).
- Шляхта! Гарна плахта.
- Сегодня пан, а завтра пропав.
- Біда панам! Таки-то нам.
- Що панська хвороба, то наше здоров'я.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, аж земля гуде.
- Іде, наче ведмідь.
- Іде, наче пером пише.
- Іде, наче пливе.
- Іде, наче смолу тягне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Педагог — це та людина, яка має передати новому поколінню всі цінні накопичення століть і не передати забобонів, вад і хвороб.
Анатолій Луначарський (1875—1933, радянський державний діяч) - Переваги і недоліки сягають корінням в школу, і ключі від благополуччя знаходяться у вчителів.
Рухолла Мусаві Хомейні (1900? — 1989, аятолла, іранський релігійний і державний діяч) - Поганий той учень, який не перевершує вчителя.
Леонардо да Вінчі (1452—1519, італійський художник, архітектор і вчений) - Поки учень не досягне рівня знань вчителя, він не знає по-справжньому свого вчителя.
Абу Хамід Аль-Газалі (1058—1111, ісламський богослов і філософ) - Пороку вчаться не у шкільних вчителів.
Датська приказка
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми віримо у магію небес, але не віримо в манну небесну.
Іван Драч - Ми всі стаємо святими, коли вже не можемо грішити.
Євген ДУДАР - Ми сильні нашою любов’ю до України.
Микола Міхновський - Мистецтво мільйонів: усі співають лебедину пісню.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мій патріотизм — се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
