Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт - Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мели, коли мелеться.
- Він говорить багато, та все чорзнащо.
- Наговорись Петре з сином: сьогодні новий день настав.
- Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла.
- Аби губи не дармували.
— Лепечи що хочеш, аби губи не дармували.
— Аби язик не дармував.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шкідливий, як кошеня.
- Шкідливий, як тхір.
- Шумить, як гай.
- Шумить, як гроза.
- Шумить, як річка на камені.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Незатишний, холодний, жорстокий і брехливий світ, на який ми ремствуємо, — все це ми для інших.
Фелікс Хвалібуг - Нелюбимий завжди самотній у юрбі.
Жорж Санд - Немає іншого засобу помститися публіці, як змусити її рукоплескати вам.
К. Гольдоні - Немає неможливого, є те, що бачиться неможливим.
Хорхе Анхель Ліврага - Немає нічого більш владного в житті людського організму, ніж ритм.
Іван ПАВЛОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як ремесла свойого повсюдно доглядати,
То небеса такому в труді почнуть сприяти.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Це допоки Бог трима, лікар допоможе,
А настав кінець, ніхто врятувать не зможе.
Климентій ЗИНОВІЇВ - На лікованім коні їздять небагато.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Як коли не загляда в чарку без потреби,
То достатньо хліба той матиме у себе.
Климентій ЗИНОВІЇВ - А коли безчесних ти звичаїв набрався,
Між невірними людьми жив і розживався,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Гармат би нам та кулеметів замість мрій, тату!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чи не краса в тому, що щось тільки існує, — і не вертається більш ніколи...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Спогади учительки", 1936 - Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху.
Все станеться явним — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
Юрій ЛИПА
"Простовіч", 1938
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
