Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коневі дивися зуби, а дівчині — на руки.
Норв. - Коротке терпіння — коротке життя.
Япон. - Котові всю ніч сниться бараняче сало.
Іран. - Коханню затишно і в селянській хаті, і в панській палаті.
Норв. - Коханню не треба пальцем показувати.
Чеськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вирядився, як на весілля.
- Вирядилась, як свиня в наритники.
- Вирячкуватий, як жаба.
- Вис, як сова.
- Вискочив, як голий з маку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Радіокоментатор — людина, яка роздумує про ті речі, про які вона навіть не чула.
Леонард Луїс Левінсон. - Раз у раз радіо повідомляє, котра година. Невже не можна раз і назавжди сказати точний час.
Олександр Кулич. - Раніш, ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті.
Іван Кочерга. - Раніше актриси намагалися стати кінозірками; тепер кінозірки намагаються стати актрисами.
Лоренс Олів'є. - Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер кінопродюсерів.
Жан Кокто.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ще й сподобніше, коли хата скраю: тільки чиясь вiзьме, першим привiтаєш.
Ростислав ДОЦЕНКО - Що більш забутнє минуле, то менш здобутне майбутнє.
Ростислав ДОЦЕНКО - Що більше народ захоплюється суспільними комедіями і комедіантами, то страшніші трагедії на нього очікують.
Олесь ВОЛЯ - Що менше в країні власних коней, то більше — троянських.
Володимир ШАМША - Що робити після того, як ми стільки наробили?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр ОЛЕСЬ "Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І знов весна...",1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|