Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки хвалько нахвалиться — будько набудеться.
- Правда — край порога, а неправда — біля стола.
- Працюй, як коняка, а їж, як Рябко.
- Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе.
- Рідня до півдня, а як сонце зайде — і сам чорт не найде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- М'який, як подушна.
- М'який, як пух.
- М'яко спати, як свекруха (теща) постелила.
- На віку, як на довгій ниві.
- На віку, як на току: і натопчешся, і намучишся.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той не письменник, хто не додав до зору людини хоч трішки зіркості.
Костянтин Паустовський. - Той, у кого люди викликають цікавість, а не любов, має писати афоризми, а не романи,не можна стати романістом, якщо не любиш людей.
Сиріл Коннолі. - Той, хто бере на себе відповідальність за наслідки, оголошує себе вільним.
Поль Рікер. - Той, хто бреше мовою слів, видає себе в мові жестів, на які він не звертає уваги.
Освальд Шпенглер. - Той, хто вважає, що він усе знає краще, взагалі не спроможний запитувати.
Ганс Ґеорґ Ґадамер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дехто і на гілках влади поводиться так, ніби ніколи не злазив із дерева.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Дехто на трибунах б'є себе в груди, а біль відчувають ті, що в залі.
Михайло КОСТІВ - Дехто не хвалить себе тільки тому, що його хвалять інші.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дешеві хвороби бувають у всіх, а дорогі тільки в тих, хто може їх оплатити.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Деяким ідеям може залишитися вірним лише той, кому зраджує пам'ять.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
