Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, як можна набути багатство, відповідав він: "Як всі бажання відкинути".
Демокріт - Той говорив, сміючись, про тих, хто жадає збагатитись: багатство талан приносить, але жадобу породжує, помірність губить.
Біон - Хоча багатьма землями володієш за життя свого, помер – трьома ліктями володітимеш.
Філон - Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Та він щось знає.
- Відьмак і непевний.
- Упир і непевний, усім відьмам родич кревний.
- Баба Яга — костяная нога.
- Баба сім миль зза пекла (така зла), баба з пекла родом.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Задихався, наче воза тягнув.
- Задумався, як собака на човні.
- Зажерливий, як свиня.
- Зажурена, мов у воду опущена.
- Зажурився, як явір над водою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Посередність найчастіше походить від невігластва.
Євген Євтушенко. - По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядками.
Олександр Сухомлин. - По-справжньому уславлений той письменник, якого знають і ніколи не читали.
Жуль Ренар. - Поставити питання — це вже зробити крок до його вирішення.
Антуан де Сент-Екзюпері. - Постіль часто є тільки сходинкою.
Жорж Куртелін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Серця людські завжди належали відважним.
Лев СИЛЕНКО - Май Відвагу вибачити тому, хто кривдив тебе по глупоті.
Лев СИЛЕНКО - Пророк не кається.
Лев СИЛЕНКО - Не володіючи Відвагою, не вирушай у дорогу відважних: живи і працюй там, де Відвага не потрібна.
Лев СИЛЕНКО - Народ, який звик до невільницького розуміння Справедливості, боротися за волю не здатний.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1943
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|