Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт - Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто богато говорить, той мало творить.
- Хто богато обіцяє, той рідко слова дотримає.
- Хто біду має, той богато знає, хто гаразд має, той мало знає.
- Хто в болото лізе, того ще й піпхнуть.
- Хто в біді дав — два рази дав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Возиться, як кіт з оселедцем.
- Волос міцний, як дріт.
- Волохатий, як ведмідь.
- Волочиться, як голодне літо.
- Волочиться, як солоний заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ви не вчитеся на власних помилках, нема сенсу їх робити.
Лоренс Пітер. - Якщо ви не говоритимете того, що думаєте, вам, либонь, доведеться говорити те, чого ви не думаєте.
Теодор Паркер. - Якщо ви не маєте грошей, ви весь час думаєте про гроші. Якщо ви маєте гроші, ви думаєте вже тільки про гроші.
Поль Ґетті. - Якщо ви не маєте можливості розслабитися на морській хвилі, налаштуйтеся на музичну.
Олег Келлер. - Якщо ви нічого не скажете, вас не попросять повторити це.
Кальвін Кулідж.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Немає небезпечніших людей, ніж озвірілі гуманісти.
Андрій КОВАЛЬ - Важливо стояти на своєму, але ще важливіше йти далі.
Андрій КОВАЛЬ - Найбільша небезпека очікує на людину, коли вона втрачає почуття небезпеки.
Андрій КОВАЛЬ - Не в кожній стіні є двері, але в кожній стіні є місце для дверей.
Андрій КОВАЛЬ - Намагайся не допустити того, щоб розум переміг у тобі все найкраще.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене...
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних,
Що збулась радості життя
І що опущена сама
Йде по полях безмірних.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Finalе", 1902 - Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга,
І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло...
Микола ВОРОНИЙ
"Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги!
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
І тривожно шукаю дороги.
Петро Карманський
"Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
