Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет. - Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чий обід, а старцям лихо (клопіт).
- Хтось квасу наївся, а мене оскома напала.
- Хто винуватий, а на мені відбилося.
- Синиця шкоду робить, а журавель попадається.
- Горобці шкоду роблять, а синицю злапали.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пристав, як пан за подушне.
- Пристав, як циган до точила.
- Пристало, як свині наритники.
- Причепився, як реп'ях.
- Прищулився, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Природа завжди сильніша від принципів.
Девід Юм - Прихід до влади у політиці відбувається через прихід до влади у культурі.
Антоніо Грамші - Рабів до раю не пускають!
Іван Сірко - Розмовляйте з людьми про них самих, і вони будуть слухати Вас годинами.
Бенджамін Дізраелі - Сенс молитви — у готовності отримати відмову.
Альбер Камю
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як розум чоловічий нічого пізнати
Не може, що є поруч, навіщо бажати
Заховане взнавати?
Іван МАКСИМОВИЧ - Царство світу все таке: в усьому нестійне
І нічого в нім нема, щоб стало надійне.
У світі цім широкім немає твердого,
Що годі сокрушити...
Іван МАКСИМОВИЧ - Розум власнеє серце завжди прикрашає,
Світлом сяє, хоч сумом вмитеє буває.
Іван МАКСИМОВИЧ - З кожним ближнім не раджу надміру дружити:
Хоч не будеш радіти – не будеш тужити.
Іван МАКСИМОВИЧ - Той погибний, що, бува, брата осуджає.
Іван МАКСИМОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була...
Леся УКРАЇНКА
"Нічка тиха і темна була...", 1893 - Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
БАЖАНого, страшного того
Гріха!
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
