Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог не забуде й не полишить дитя праведних батьків.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Говорити лихе, а промовчувати добре – однаке є зло.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Голий розбою не боїться.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Будеш те говорити, що будемо завтра варити.
- Говори!
—... Здоров!
- Говори, говори — нісенітницю.
- Гай, гай! Забалакав!
- Верзи, верзи, поки верзеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Липне до мене, як муха до меду.
- Лисий, як бубон.
- Лисий, як макогін.
- Листя шелестить, наче хтось шепче угорі.
- Лиха, як мачуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ті, хто утримує тварин, повинні визнати, що швидше вони служать тваринам, аніж тварини – їм.
Діоген - Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншому.
Радіщев - Той, хто знає людей – розсудливий. Той, хто знає себе – освічений. Той, хто перемагає людей – сильний. Той, хто перемагає самого себе – могутній. Кому знайомий достаток – багатий. Хто діє з наполегливістю, володіє волею. Хто не втрачає свою природу, – довговічний. Хто помер, але не забутий, той – безсмертний.
Лао-цзи - Той, хто не розуміє вашої мовчанки, ймовірно, не зрозуміє і ваших слів.
ХАББАРД - Треба багато пережити, щоб стати людиною.
Антуан де Сент–Екзюпері
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У злопам’ятних чвари багатосерійні.
Юрій РИБНИКОВ - Свідоцтво про шлюб одержати легко — важко зберегти сім’ю.
Юрій РИБНИКОВ - Холод у подружніх стосунках починається з пустого холодильника.
Юрій РИБНИКОВ - У відділі розлучень навіть квіти в’януть.
Юрій РИБНИКОВ - Діти скорочують життя батьків, але подовжують їхні надії.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України!
Чи там раду радять, як на турка стати,
Не чуємо на чужині.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені!.. Плач, Украйно!
Бездітна вдовице!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
