Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА - ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Забули воли, як телятами були.
- Зав’яз пазурець — і пташці кінець.
- Заварив кашу, так і їж.
- Завжди йому не вистачає сім до дев’яти.
- Завзяте, як панське щеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пнеться, як жаба на купу.
- Пнеться, як хміль на тичині.
- Пнуться, як грішні душі до пекла.
- По правді жить, як по воді без сліду плить.
- Побачив, як своє праве вухо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зоопарк: єдине місце, де звірі можуть подивитися на нас, не ризикуючи життям.
М. Матрей - Зраджують лише свої.
NN - Зрештою , що таке неправда? — Замаскована правда.
Джордж БАЙРОН - Зрештою вона добродушна жінка, тому що є речі, перед якими вона зупиниться.
Михайло Лермонтов - Зрілий чоловік: істота, що під ялинкою сподівається знайти красиву дівчину, а знаходить краватку.
Яніна ІПОХОРСЬКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Недержавний народ, що прагне стати державним, мусить заздалегідь пильно вироблювати собі й найрізнішу технічну термінологію цілого державного життя: комунікаційну, військову, правничу, урядову, канцелярійну, шкільну й т. ін. У народу державного всю цю термінологію творить ціле урядове життя, а в недержавного — державна свідомість інтелігенції.
Іван Огієнко - Кожний інтелігент вільної професії: лікар, адвокат, інженер, дентист, кооператор, купець, агроном, ветеринар, землемір, нотар, артист, маляр і т. ін. обов?язаний знати свою літературну мову й розмовляти тільки нею зо своїми клієнтами й тим самим ширити знання цієї мови й підносити повагу до неї.
Іван Огієнко - Усі інтелігенти вільних професій мусять дбати про добрий розвиток своєї фахової термінології.
Іван Огієнко - Кожний інтелігент, що виправдує своє незнання соборної літературної мови нефаховістю, прикриває тим тільки своє мовне лінивство та рідномовну політичну несвідомість.
Іван Огієнко - Маляри-артисти, скульптори, композитори й т. ін. недержавного народу, що служать виключно „чистому мистецтву“, а свої національно-громадські мотиви оминають, — чужі й некорисні для свого народу.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
