Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехотi, – нять так лише рабськi серця, що народилися на лицемiрство та брехню.
Григорій СКОВОРОДА - Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якби знаття, що в кума пиття, то й діток узяв би.
- Якби кізка не стрибала, то і ніжки не зламала.
- Якби не був свинуватим, то не був би і багатим.
- Якби не гріх, то і я був би піп.
- Якби не губка, була б золота шубка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Грається, як мала дитина.
- Грамотний, як попів індик.
- Гребе, як кінь копитами.
- Гребе, як кішка лапою.
- Гризе його, як іржа залізо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справжнє відкриття — це не пошук нових земель, це погляд на світ новими очима.
Марсель Пруст - Справжнє свідчення першокласного розуму — це здатність одночасно тримати в голові дві протилежні ідеї, не втрачаючи при цьому здатності функціонувати.
Френсіс Скотт Фіцджеральд - Справжні алхіміки не перетворюють свинець у золото, вони перетворюють світ у слова.
Вільям Х. Гасс - Справжній воїн б’ється не тому, що він ненавидить те, що перед ним, а тому, що він любить, що стоїть за ним.
Г. К. Честертон - Справжнім опіумом для народу є віра в те, що після смерті нічого не буде. І ніхто не судитиме нас за наші зради, вбивства, жадібність і боягузтво.
Чеслав Мілош
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Архітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Хоч які дурні слова дурня, а іноді буває і їх достатньо, щоб розумна людина зніяковіла.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - У кожнім слові безодня простору.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Кожне слово неосяжне.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
