Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміх віджени і сміху джерелом не будь: легко до хули скотитися.
Епіктет - Отак, як хтось хапає вітер і жене тінь, так і той, хто дослухається снів.
Сирах - Сонні видіння денних помислів є відгуком: як уві сні побачить улюблене, тим і втішиться.
Святий Василь - Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь - Коли віддячить злом за благе, то й від дому його не відніметься зле.
Нил
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Красний, як кармазин.
- Шуре-буре-попиляте. (ні сякого, ні такого кольору).
- Тричі рябеньке.
- Горячий, як вогонь.
- Холодний, як лід...
— як крига.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ох в швидка, як муха в воді.
- Оце виграв, як Хома на булках.
- Оце колише, як лихий лозою.
- Оце нарядився, як у мішку.
- Оце пропав, як з мосту впав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вірно визначайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь.
Рене Декарт - Вірте тому, про що читаєте в газетах; так вони цікавіші.
Dame Rose Macaulay - Вічна загадка не та, у якої взагалі немає розгадки, а та, у якої розгадка кожен день нова.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вічний рух заперечують лише ті, хто ніколи не бачив гонки цін і зарплат у період інфляції.
Жан Делакур - Вказуй дорогу — хоча б і слабким мерехтінням, загубленим в зоряному сонмі, — подібно вечерній зірці, що висвітлює шлях тим, хто йде у мороці.
О. Блаватська
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Суспільство перетворюється на стадо, нехтуючи мудрістю.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Сучасна цивiлiзацiя все бiльше нагадує перманентне i захоплююче Свято Дурнiв.
Людство, смiючись, прощається iз самим собою. Юрiй Андрухович - Сучасне суспільство: Мікроскоп на службі у пана Молотка.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Сучасний Юлій Цезар: одночасно думає одне, говорить друге, робить третє...
Борис РЕВЧУН - Тарантачка — протаранена машина.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та утіште серце моє,
Здавна наболіле, За Вкраїну нещасливу Кров'ю обкипіле... Василь МОВА "Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час — Її збудить знов до жизні Народовців чесний глас. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, — Нам пора для України жить. Іван ФРАНКО "Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні, Як пташина без гніздечка На німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ "Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю, І розіллється слава України По всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ "Слово правди", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|