Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ви прагнете до найвищого статусу, почесно досягти другого або навіть третього місця.
ЦИЦЕРОН - Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій - Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.
Публій Сір - Коли навколо багато розумників, тоді і з’являється велика омана.
Лао-ЦЗИ - Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч сват, як постіл, а ти бери його за стіл.
- Хоч спина гола, зате каша з молоком.
- Хоч щука здохла, та зуби залишила.
- Хочеш з чорта молока, як він не пасеться.
- Хочеш мати ворога — викорми.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хата, мов заїзд.
- Хата, як загін.
- Хата, як квітка.
- Хата, як лялечка.
- Хата, як покришка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Від розмов його дружини слухавка повісилася.
Л. Леонідов - Від себе самого довідаєшся небагато, від інших — те, чого не хотілося б знати.
Мечислав Пулік - Від того, що писати вміли головним чином чоловіки, усі нещастя на світі були приписані жінкам.
Семюел Джонсон - Відвертість — джерело будь-якої геніальності.
К. Л. Берні - Відвертість — зовсім не довірливість, а лише дурна звичка міркувати вголос.
Василь Ключевський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З тобою жить не можу, важко і без тебе.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Час, дитинство, і дівства утрата, і слово
Вийде з вуст – не вернеться назад на віднову.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Минуть усі часи нам.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - А над усе мине час покаяння.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Мовить, знаю, Господь: “Небо і земля
Мимо ідуть!”.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО
"Поза межами можливого", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
