Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР - Розсудливий той, хто не засмучується тим, чого він не має, а радіє з того, що має.
ДЕМОКРІТ - Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сховай слабість на неділю, бо зараз робота є.
- Схожа свиня на коня, та хвіст не такий.
- Сьогодні — золото, завтра — мідь, звідки прибув, туди і їдь.
- Та долинка, лиш не та годинка.
- Так до вареників допався, що й очкур перервався.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Росте, як верба.
- Росте, як вода.
- Росте, як із води.
- Росте, як каченя на воді.
- Росте, як на дріжджах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди дивляться на мене як на тенісний матч, тільки водять очима не зліва направо, а згори вниз.
Марлен Дітрих. - Люди завжди погані, доки їх не примусить чинити добро потреба.
Нікколо Макіавеллі. - Люди завжди правдиві. Просто їхня правда змінюється, ось і все.
Тристан Бернар. - Люди звичайно хочуть того, що їм подобається, подобається ж звичайно те, що вимагає найменшої праці.
В'ячеслав Липинський. - Люди, звісно, літають, але зазвичай донизу головою.
Веселий Георгієв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розбудова держави закінчується її обкраданням.
Юрій РИБНИКОВ - Роздерибанили країну — можна й Вітчизні послужити!
Олександр ПЕРЛЮК - Розлюблюють багатих в ім’я ще багатших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розумний з дурнем не б’ється, а шукає ще дурнішого.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розумний народ знає, дурять його чи ні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
