Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад - Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір - Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант - Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ох мені лихо!
- І без того лиха, ніяково.
- Так тяжко добра дочекатися, як з каміння.
- Нема йому честі ні від Бога, ні від людей.
- Не було добра з роду, не буде і до гробу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
- Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Бджоли раді цвіту - люди літу.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
- В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
- Веселка вранці - на дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щоб захистити батьківщину від ворогів, Петро спустошив її більше усякого ворога.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Російська історія до Петра Великого — сама панахида; а після Петра — сама кримінальна справа.
Ф. Тютчев - Історія Росії — це боротьба неуцтва з несправедливістю.
Михайло ЖВАНЕЦЬКИЙ - Хто ж винуватий, що крім Історії ми нічого не вміємо робити?
Борис КРУТІЄР - Знавець фліртує на пляжі із найблідішою дівчиною: у неї уся відпустка ще попереду.
Марчело Мастрояні
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народу — товари, олігархам — навари!
Віктор ІГНАТЕНКО. - Нас повчають, як треба жити, а як треба пити, приїздять учитись до нас.
Віктор ІГНАТЕНКО - Націоналізм — остання надія для народу і останній ідеологічний резерв для влади... Бо національна справа така — в ній або всі виграють, або програють теж усі.
Василь Іванишин - Націоналізм, на щастя, — невиліковна хвороба, а от малоросійство націоналісти вилікують.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нація — це святиня, зневага якої — найбільший злочин.
С.Ленкавський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1856 - Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому.
Одкрив би я своє серце,
Та нікому, та нікому.
Пантелеймон КУЛІШ
"Люлі-люлі", 1861 - Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока...
Плавле-тоне на тій річці
Душа одинока.
Пантелеймон КУЛІШ
"Родина єдина", 1862 - За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю?
Ані живу, сиротина,
Ані умираю.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Марно вік мій...", 1865
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
