Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ключ розумiння.
Євангеліє від св. Луки - Глядiть, остерiгайтеся всякої зажерливостi, бо життя чоловiка не залежить вiд достатку маєтку його.
Євангеліє від св. Луки - Покладiть на Бога надiю свою.
Євангеліє від св. Луки - Вiд кожного, кому дано багато, багато вiд нього й жадатимуть.
Євангеліє від св. Луки - ...А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сам загибай, а братчика виручай.
- Січ — мати, а Великий Луг — батько.
- Скажи, враже, як пан каже.
- Слава не поляже, а про себе розкаже.
- Сміливий наскок— половина порятунку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Наробився, як кобила.
- Народу, як дим іде.
- Нарядився, як піп у рясу.
- Нарядився, як фуркальце.
- Нарядилась, як пава, а кричить, як ґава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гумор вмикає механізм думки.
Марк Твен. - Гумор є дотепність глибокого почуття.
Федір Достоєвський. - Гумор і сатира від однієї матері, але від різних батьків.
Борис Крутієр. - Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.
Леся Українка. - Гумор, напевно, єдиний винахід, що відрізняє людей від худоби та від інших людей.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами Московські ребра??!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине..." - За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила" - Збудить хиренну волю
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку..." - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля" - А тим часом перевертні
нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану сорочку знімати
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
"Завжди терновий вінець...", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
