Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека. - Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій - Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Труситься, як Каїн.
- Коли стидаєшся, то крий решетом голову.
- Соромився б, та нема кого.
- Як і цього соромиться, то ніколи скоромиться.
— Скільки не соромиться, пора скоромиться.
- Це світове.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Восени й горобець багатий.
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
- Грім у вересні віщує теплу осінь.
- Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кращий спосіб помститися супротивнику – це не бути схожим на нього.
Марк Аврелій - Людина не може жити в самотності, їй необхідне товариство.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Могло бути і гірше. Твій ворог міг би бути твоїм другом.
Станіслав Єжи Лец - Можна жити без друзів, але не без сусідів.
Томас Фуллер - На питання, що є друг, Арістотель відповів: "Одна душа в двох тілах".
Діоген Лаертський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кажуть: купається в грошах, мов карась у сметані. Але немає чому заздрити, адже карася в ній засмажили...
Василь КУРОВСЬКИЙ - Казати те, що думаєш, неважко, але боляче.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Казка в житті закінчується на 10-й сторінці паспорта, коли ставлять відмітку про реєстрацію шлюбу.
Василь ТИТЕЧКО - Керівник завжди має ставитись до своїх підлеглих, як до самого себе, щоб із чистим сумлінням лаяти їх за свої помилки.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Кожний мужчина бажає знати, де друга шкарпетка.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло ТИЧИНА
"Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні,
Без тебе захід смутно гас
І сонце сходило в безодні...
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
