Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто хоче поблажливості до своїх недоліків, хай буде поблажливий до недоліків інших.
Горацій - Часом і дурень скаже мудре.
Макробій. - Чесна людина, вдягаючи суддівську мантію, забуває про особисті симпатії.
Ціцерон. - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід. - Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших в нечесності.
Цицерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Селянин і до ста років може дожити, чиновник — ніколи. (кит.)
- Скільки травинок докупи не в’яжи, сволока з них не зробиш; скільки боягузів до гурту не збирай, подвигів від них не діждешся. (кит.)
- Той, хто багатство любить, про честь не піклується. (кит.)
- У ворона чорні крила, у поміщика — душа. (кит.)
- У мудрої людини довгі вуха та короткий язик. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Суддя, як тесляр: що схоче, те й вирубає.
- Сумно, як на похороні.
- Сунеться, як горохова копиця.
- Сухий, як гілляка.
- Сухий, як горіх.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Всі гриби їстівні, але деякі лише раз у житті.
NN - Всі людські лиха відбуваються через те, що ми насолоджуємося тим, чим варто користуватися, і користуємося тим, чим варто насолоджуватися.
Аврелій АВГУСТІН - Всі матері мають один фізичний недолік: у них тільки дві руки.
NN - Всі ми — герої своїх романів.
Мері МАККАРТІ - Всі ми любимо міркувати на тему, яка нас ніскілечки не цікавить.
Семюел ДЖОНСОН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Впійманий на городі з бузиною — не злодій, бо у нього в Києві дядько.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Всi люди походять вiд мавп, тiльки декотрi трохи пiзнiше.
Ростислав ДОЦЕНКО - Все в наших руках, а треба, щоб і в головах щось було.
Олександр ПЕРЛЮК - Все залежить від того, чого вам більше хочеться: їсти чи жити чесно.
Флоріан БОДНАР - Все створив Бог, все інше натворила людина.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня... Невже і я впаду в нього і зникну безболісно, безлико, навмання? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився. Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день. Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти. Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі! - Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|