Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген - Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген - Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нема хліба — їж пироги.
- Нема чого дивувати — така була й її мати.
- Нема щастя без дрібки горя.
- Немає бальш глухого від такого, що не хоче слухати.
- Немає таких трав, щоб узнати чужий нрав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нема цвіту, як маківочка, нема ріднішого, як матіночка.
- Неповороткий, як слон.
- Несе голову високо, як гуска.
- Несолоне, як трава.
- Нехай вони живуть, як віночки плетуть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохання сильніше смерті і страху смерті.
– Тільки ним, тільки коханням тримається і рухається життя.
Тургенєв. - Кохання – найсильніше з усіх пристрастей, тому що воно одночасно опановує головою, серцем і тілом.
Вольтер. - Життя – квітка, кохання – мед з неї.
Гюго - …кохання народжується від взаємного пізнання душ закоханих.
Фіренцуола. - Для людини, що кохає, весь всесвіт зливається в коханій істоті.
Берне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що нам потрібно? Не губити зв’язку з предками і думати про своїх нащадків.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Повстанець не сміє марнувати пострілу: кожен постріл мусить давати жертву.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Хто вміє підлягати, той уміє й наказувати.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Кожний отаман добрий, коли матиме добрих помічників.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - На вогні і камінь часами тріскає.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали,
а перед братом сторчака стають
і раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА
"Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє?
Крається серце від болю, одчаю,
Як тільки долю твою нагадаю, -
Горе моє!
Микола ВОРОНИЙ
"Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА
"Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату -
Ачей, вам там покажуть
Хоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА
"Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
