Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Від багатства народжується перенасичення, а від перенасичення — нахабність.
СОЛОНІЙ - Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До нашого берега як не трухлявий пень, то дірявий човен.
- До пори глек воду носить, прийде пора — заголосить.
- До роботи плачучи, а до танців скачучи.
- До тебе не п’ють — не кажи "дай Боже".
- До чужої паляниці і рот ширше дереться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Корисно, як сліпому дзеркало.
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
- Корова в дорозі, як харч на столі.
- Коса, як праник.
- Коси в тебе, наче мишачі хвостики.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо скромність занадто впадає у вічі, це вже нахабство.
Валерій Фільченко. - Якщо собака кусає людину, це не новина; новина — якщо людина кусає собаку.
Чарльз Андерсон Дейна. - Якщо твого гумору не зрозуміли, значить, це сатира.
Олександр Самойленко. - Якщо тебе носять на руках, не тішся: можливо процесія прямує на цвинтар.
Цаль Меламед. - Якщо тебе цитують — ти вже хтось. Якщо в тебе крадуть — ти людина видатна. Але справжня слава починається лише тоді, коли тобі починають приписувати чужі слова.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- ...Посилання на громадський (національний, суспільний, релігійний тощо) обов’язок – це останній засіб саморятунку для чоловіка, як от для жінки – сльози.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Не личить джентельменові соромитись власних емоцій.
Володимир ДЕРЖАВИН - Коли доросла людина тимчасово падає в дитинство, то в чоловіка це зветься героїзм, в жінки – істерія.
Володимир ДЕРЖАВИН - Людина навчається цінити дружбу лише тією мірою, якою втрачає надію знайти її в стосунках між чоловіком і жінкою.
Володимир ДЕРЖАВИН - За весь час свого існування людство з подиву гідною впертістю відкидає єдину можливість такого виховання, яке змалку робило б людей культурними: доручити виховання хлопців жінкам, а дівчат – чоловікам.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне!
Пантелеймон КУЛІШ
"Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896 - Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
Не бий крильми в порожньому просторі.
Ти, музо винозора, не сліпи
Мене вогнем твоїх очей безсмертних!
Леся УКРАЇНКА
"То be or not to bе?..", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
