Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо лежать двоє, то їм тепло; а самому як зігрітися?
Екклесіаст - Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ - Якщо не вивчиш життя, то в ньому немає ніякого сенсу.
ПЛАТОН - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій - Якщо причина страху — незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бачить під лісом, а не бачить під носом.
- За вигоном блоху бє, а під носом ведмідь реве.
- Люльки шукає, а люлька в зубах.
- У воді стоїть, і води просить.
- На коні їде і коня шукає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голова, як у бика.
- Голодний, як вовк.
- Голодний, як собака.
- Голопуцькі, як горобенята.
- Голос, як сурмонька, та бісова (чортова) думонька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Інтелектуал: людина, що читає книги навіть у гарну погоду.
“Пшекруй” - Інтелектуал: людина, якій потрібно більше слів, ніж потрібно, щоб сказати більше, ніж він знає.
Дуайт ЕЙЗЕНХАУЕР - Інтелігент — це людина, що думає про людей краще, ніж вони про неї.
Борис Крутієр - Інтелігент: будь-яка людина, здатна правильно написати це слово.
Максим Звонарьов - Інтрижка — деякий сюжет з грою у владу одного над іншим .
Олександр Круглов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Медицина в нас сучасна: замість ліків реформи і гасла.
Валентина БУГРІЙ - Метаморфоза: здобув владу — і геть позбувся совісті.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Метаморфози шлюбу: одружуються зайчики із кицями, а розлучаються кобили із козлами.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Милувався її зачіскою, милувався її щічками, милувався її очима доти, поки вона не показала зуби.
Віктор ІГНАТЕНКО - Може, політики і недалекі люди, але як далеко можуть завести всю країну.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
