Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нi про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА - Не знайдеш дня без темряви і свiтла, а року без зими і тепла...Не знайдеш і стану, щоб iз гiркого та солодкого не був змiшаним... Так весь світ складається... Протилежнe протилежному сприяє.
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого свiтла.
Григорій СКОВОРОДА - Існування означає: родитися, годуватися, рости і зменшуватися, а життя є плодопринесення, яке проросло вiд зерна істини, що царить в серці їх.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ворон воронові ока не виклює.
- В пригоді познавай пріятеля.
- В чоботях ходить, а босії сліди робить.
- Гадина в єго словах дихає.
- Гадка за горами, а смерть за плечами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло Драй-Хмара
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде - і серця не обманить.
Максим Рильський
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор Антонич
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор Антонич
"На шляху", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я шукав Бога, але знайшов тільки себе. Я шукав себе, але знайшов тільки Бога.
Суфійська притча - Я ще не зустрічав кота, якого б турбувало, що про нього говорять миші.
Юзеф Булатович - Як ви збираєтеся вчитися логіці на планеті, де під час заходу кажуть — сонце опускається, хоча очевидно, що це піднімається обрій?
Крейг - Як відомо, є комахи, які вмирають в момент запліднення. Вмирають з радістью.
Кьєркегор - Як і всі мрійники, я плутаю розчарування з істиною.
Сартр
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Історія держави — це точка зору нинішньої влади на минуле.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Історія покаже, в яку пастку потрапив народ.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Й бандити цілі, й правоохоронці ситі.
Олександр ПЕРЛЮК - Йти своїм шляхом краще все ж без імпортних дороговказів.
Володимир ШАМША - Кадри, що розставляються за принципом "доміно", за цим же принципом і розсипаються.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все за мід я дать готовий,
Над усе я мід люблю!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Страх не є котяче діло!
І у дірку скочив сміло,
І шасть-прасть! В сильце спіймавсь.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями
Лисової підійшли.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
