Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де наше не пропадало!
- Диво у решеті: багацько дірок, а нікуди вилізти.
- Або пан, або пропав!
- Аж на небі чути, як мухи кашляють.
- Баба з воза — кобилі легше!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Блищить, як золото.
- Блищить, як скло.
- Бовкнув, як дурень у воду.
- Бовкнув, як жаба в болото.
- Бовть, як камінь у воду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У кожного своя думка, але не в кожного вона власна.
Леонід Сухоруков. - У кожному гумористі живе сатирик, який також хоче жити.
Борис Крутієр. - У кожному жарті є частка правди, а в деякому — й частка гумору.
Віктор Кашкін. - У корифея навіть камінці в нирках і ті наріжні.
Євген Свистунов. - У літературі копіюванням не можна досягти подібності.
Марк Твен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли хочеться сказати одне, але кажеш все-таки правду — це і є чесність.
Василь МОМОТЮК - Колись усі жили однаково, нині однаково бідно живе більшість.
Віктор ІГНАТЕНКО - Концепція москальства: «Чужого нам не треба, але своє візьмемо, чиє б воно не було».
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Коробка для піци квадратна. Сама піца кругла. А її порції трикутні. І це — реальність, на яку мусимо зважати.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Корупціонерами називають не тих, хто бере хабарі, а тих, хто на них попався.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Вишні", 1935 - Одгриміла епоха єдина,
Одшуміли в прапорах вітри. Як знайти Тебе, Україно, Серед злоби й нікчемної гри? Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "І на місяці...", 1937
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|