Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як увійдете в дім, то передусім скажіть: "Мир дому цьому!".
Євангеліє - Справжні вої не ті, що часу служать, а ті, яким час служить.
Демосфен - Чвара ліпше, ніж мир нетривкий.
- Наскільки ж той нетямущий, що замість миру війну обирає.
Геродот - Несподіване зло засмучує кожну людину, зненацька заставши.
Коли ж очікуєш його, готовий до цього розум, спокуси минувши, легко чинить опір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Багатий вмирає один раз, бідний — щодня.
Груз. - Бери дружину далеченько, а ниву близенько.
Араб. - Без кохання не життя, а виття.
Комі - Бажаної дочки не діждешся, а ненависна невістка як вродиться.
Корейськe - Багата й красива удова одним оком плаче, а другим підморгує.
Іспан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сяє, наче сонце.
- Сяють очі, як зорі вночі.
- Так біжить, аж земля дрижить.
- Так болить, що якби не міг стогнати, то вмер би.
- Так говорить, як жаба в болоті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І мізок може бути ерогенной зоною.
Рекуел Уелч - І найкращі ліки не допоможуть хворому, якщо він відмовляється їх приймати.
Мігель СЕРВАНТЕС - І нехай їхній курс долара подавиться нашим рубльом!
Сергій Нехаєв - І пізнаєте істину, і істина зведе вас з розуму.
Олдос Хакслі - І попелюшка може стати королевою, якщо буде повертатися додому до півночі.
Славіан Троцький.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо ви не в своїй тарілці, остерігайтеся, аби вас не з’їли.
Роман КРИКУН - Якщо ви сперечаєтеся з йолопом, то, можливо, те ж саме робить і він.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви хочете знати, хто чим дихає, йдіть на роботу в ДАІ.
Борис РЕВЧУН - Якщо від обурення не можеш вимовити й слова, то чи не вважати це самоцензурою?
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо він твій друг, то ти сам собі ворог.
Гриць ГАЙОВИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА
"Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України,
Не давайтеся на муки,
Бийтесь до загину!
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
