Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хай тебе хиндря попотрясе!
- А щоб на вас чума насіла, матері вашій чорт!
- А сто крот болячок у твої печінки!
- А сто дідьків у твої бебехи та печінки!
- А щоб ти скрутилось, прокляте!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мовчить, як мумія.
- Мовчить, як німий.
- Мовчить, як сорока в гостях.
- Мовчить, як стіна.
- Моє щастя таке, як тієї курки, що качата вивела.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Поки я товаришую з порами року, я не уявляю, щоб життя могло стати для мене тягарем.
Торо - Порядна людина завжди хвилюється. Порядна людина зобов'язана хвилюватись. Хвилювання – це життя. А спокій – смерть. Всьому він смерть.
Кочетов - Потреба в людині народжується з бажанням знайти для себе в іншій людині джерело радості, віддаючи щось своє.
Сухомлинський - Прекрасне тільки те, що природне.
ВОЛЬТЕР - Природа повна непослідовностей: то вона розміщує голову старця на молодих плечах, а іншого разу – повне жару серце ховає під кригою прожитих літ.
Емерсон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нас більше, але у нас чомусь менше.
Віктор ІГНАТЕНКО - Не варто полум’я душі гасити алкоголем — він пожежонебезпечний.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Не кожен, хто носить корону, має голову.
Микола ПАСЬКО - Не мала баба клопоту, та купила бійцівського пса.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ - Не можеш зробити — не обіцяй.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Страх не є котяче діло!
І у дірку скочив сміло, І шасть-прасть! В сильце спіймавсь. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями Лисової підійшли. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|