Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кому душа болить, тому весь свiт плаче.
Григорій СКОВОРОДА - Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Хто дочекаеться кiнця у вiчноплинному джерелi!
Григорій СКОВОРОДА - Свiт напочатку тiшить, а потiм мучить i карає.
Григорій СКОВОРОДА - Все – трава i лушпиння, все – х i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Будуть пани дутись, аж потріскають.
- Минеться їм це панство.
- Хоч щука вмерла, то зуби не вмруть.
- Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає.
- Пес здохлий не кусає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кисле, мов кваша.
- Кисле, як оцет.
- Кисне, мов кваша.
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дорожче батьківщини, де ми народилися, – лише Батьківщина, яку ми завоювали.
Андрій КОВАЛЬ - Коли в державі смута – виникають "вірнопіддані".
Лао–Цзи - Коли державою правлять кухарки, може заваритися будь–яка каша.
Микола Левицький - Коли свобода зникла, залишається ще країна, та вітчизни вже немає.
Франсуа Рене де Шатобріан - Кращий засіб прищепити дітям любов до Батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була у батьків.
Шарль де Монтеск’є
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо дух панує над тілом, життєві незгоди малопомітні.
Роман КОВАЛЬ - Якщо прагнеш оплесків – ти недосконалий.
Роман КОВАЛЬ - Вчинки вагоміші за слова.
Роман КОВАЛЬ - Хтось бореться задля перемоги, а хтось – задля самовдосконалення.
Роман КОВАЛЬ - Найважче протистояти малому злу.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України!
Чи там раду радять, як на турка стати,
Не чуємо на чужині.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені!.. Плач, Украйно!
Бездітна вдовице!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
