Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жоден пророк не бувас приємним у вiтчизнi своїй.
Євангеліє від св. Луки - I як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чинiть i ви.
Євангеліє від св. Луки - Прощайте, то простять вам.
Євангеліє від св. Луки - Кому ж мало прощається, такий мало любить.
Євангеліє від св. Луки - Зерно - це Боже Слово.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бігла собака у Петрівку через лід. (Петрівка — і піст, і село є таке).
- Лучше на Рідній Землі кістьми полягти, ніж на чужині слави набувати.
- Нема на світі, як у нас.
- Ой гай, зелений гай!
- Чужая країна, не веселая година!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скаржиться другові, як собака котові.
- Скаче, як віник по кімнаті.
- Скаче, як горобець.
- Скаче, як дідько.
- Скаче, як дурна коза.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Настав час розшифрувати псевдонім першої людини!
Станіслав Єжи Лец. - Наступити на горло власній пісні.
Володимир Маяковський. - Натовп має багато голів і жодного мозку.
Томас Фуллер. - Натхнення — це не оселедець, який можна засолити на багато років.
Франсуа Гізо. - Натхнення — це суворий робочий стан людини.
Костянтин Паустовський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людині завше чогось не вистачає: при соціалізмі — капіталізму, при капіталізмі — соціалізму.
Олександр ПЕРЛЮК - Мало зрозуміти жінку, треба ще й так їй усе пояснити, аби й вона зрозуміла себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми не піддослідні кролики, позаяк кролики хоч перебувають під постійним наглядом ветеринарів!
Олександр ПЕРЛЮК - Міняючи шило на мило, можна створити в країні видимість кардинальних змін.
Олександр ПЕРЛЮК - На народ плює лише половина депутатів, а другій половині до народу нема ніякого діла.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, — За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі Моє серце сповнялось клопотом. Володимир САМІЙЛЕНКО "На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють, І жизні ідеал, свободи дар спасенний, Умом поезії і серцем привітають. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє... Так з вирію в свій край летять пташки. Леся УКРАЇНКА "Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця, голосом плачливим кличе своє любеє дитя. Іван ФРАНКО "Іван Вишенський", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|