Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні питтю, ні їжі не потурайте, ні спанню.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Накрив мокрим рядном (не дав і слова промовити).
- Мокрою онучею очі забиває.
- Оце колотить, наче чорт лозою. Править, як чорт болотом.
- Крутить, як чорт греблею.
- Мутить, як під греблею біс.
— ... в греблі чорт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Поміч у свій час, як дощ у засуху.
- Поможе, як мертвому припарка.
- Поніс, як норовиста кобила.
- Попав, як ворона в юшку.
- Попав, як коса на камінь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Обзавестися дитиною – значить зважитися на те, щоб твоє серце відтепер і назавжди розгулювало поза твоїм тілом.
Елізабет Стоун - Обід багатія є наруга над голодом жебрака.
П’єр БУАСТ - Обіймай голубих, щоб червоніли.
А. Іванов - Обіцянки забувають правителі, народ ніколи їх не забуває.
Джузеппе МАДЗІНІ - Облисіння — процес заміни причісування умиванням.
Леонард Луїс Левінсон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя чудове, як цей шматочок ковбаски на смітнику!
Олександр ПЕРЛЮК - Життя чудове: не після другої, так після третьої...
Олександр ПЕРЛЮК. - Життя, безперечно, чудове, просто більшої частини населення це не стосується.
Олександр ПЕРЛЮК - Життя, ти куди?
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка — це набагато краще, ніж ангел небесний, хоча б тому, що з нею можна випити чашечку кави.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|