Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, анiж щоб спокусив вiн одного з малих цих!
Євангеліє від св. Луки - Неможливе людям - можливе для Бога.
Євангеліє від св. Луки - Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки - Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ляжеш спати не повечерявши, прокинешся без боргів.
- Лякає миша кицьку, а сама з нори не вилазить.
- Лякана ворона куща боїться.
- Лякливий, як заєць, а шкодливий, як кіт.
- Мабуть Москаль тоді красти перестане, як чорт молитись Богу стане.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Червоний, мов жар.
- Червоний, як півень.
- Червоний, як рак.
- Червоний, як суниці.
- Червоніє, як маків цвіт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У творенні матеріальної культури посередній працівник насамперед працівник; у творенні культури духовної посередній працівник насамперед посередність.
Григорій Ландау. - У творчості всі правила ні добрі, ні погані — важливий результат.
Антуан де Сент-Екзюпері. - У телефонній книзі багато фактів, але нема жодної думки.
Мортимер Адлер. - У тих, кому нема чого робити, завжди багато помічників.
Михайло Генін. - У тих, хто пише ясно, є читачі, а в тих, хто пише темно, — коментатори.
Альбер Камю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб чоловік не пішов до іншої, треба стати іншою.
Флоріан БОДНАР - Щоби плювати у стелю, треба мати принаймні дах над головою.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Я б, можливо, й погодився вибачати усім і все, але це буде несправедливо стосовно тих, хто не скоїв мені жодної капості.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Я п’ю горілку часто, багато і регулярно, бо скільки хочеться — грошей не вистача.
Флоріан БОДНАР - Я така неуважна: підійшла до холодильника, щоби з’їсти огірок, а з’їла... сім котлет!
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся.
Пантелеймон КУЛІШ
"Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема,
А перед нами і за нами
Холодна, темная зима!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Сподівання", 1876
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
