Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
Сенека - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
Ціцерон. - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека. - Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З віном дівці не сидіти.
- Віно або вовк зїсть, або згине само.
- Воли корови даю, а далі не вгадаю.
- Кіт гуде — в нас весілля буде!
- Як заручився, так і діло святе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим Рильський "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений - день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить, квітка в розкошах німіє, навіть річка не журчить. Уляна Кравченко "Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина, Що я вас проміняв, прогадав На сирени, на брук, на машини..." Дмитро Фальківський "Та й піду ж я", 1925
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чи є ідеали хоча б у тих, хто відібрав їх в інших?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Чи знайдется чи ще на світі істота, що шукає загибелі для свого роду? І тільки людина за зручної нагоди охоче завдасть шкоди собі подібним.
П’єр ДЕ РОНСАР - Чи має астральне тіло душу?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Чи правда, що в кару за те, що я не вірю в існування душі, я не маю душі?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Чим більше випадків подобатися ви надаєте людям, тим скоріше й ви їм сподобаєтеся.
П’єр БУАСТ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бери в співавтори Творця і сотвориш неперевершене.
Андрій КОВАЛЬ - Оскільки люди нерівноцінні, то їх правди нерівноправні.
Андрій КОВАЛЬ - Смерть доводить, що світ може легко обійтись без тебе – ось у чому справжній жах смерті.
Андрій КОВАЛЬ - Душа прагне сповіді, а дух – проповіді.
Андрій КОВАЛЬ - Не хочеш, щоб люди прагнули забороненого, – зніми заборони.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Є мільйони людей з вищою освітою, які все знають, але нічого не мають — нічого святого.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Ми звикли традиційно ховати від себе ту правду, над якою треба було б найбільше подумати.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Ми мусимо знову навчитися називати речі своїми іменами, щоб осмислити себе у світі — щоб знайти у ньому нових друзів.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Браконьєр — це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам'яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє — він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Ми котимося до чуттєвого, фізіологічного матеріалізму під текучку місячних і річних виробничих планів, під шумок з репродуктора, під сите чавкання і заколисуючі розмови про футбол, балет і космос.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На здоров’я!
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|