Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли сказали йому люди, що афіняни засудили його на смерть, відповів: "А до них – природа".
Сократ - Коли ж його спитали, що є пекло і що є в ньому, сказав: "Ні я там не був, ані зустрів нікого іншого, хто б повертався звідти".
Сократ - Як увійдете в дім, то передусім скажіть: "Мир дому цьому!".
Євангеліє - Справжні вої не ті, що часу служать, а ті, яким час служить.
Демосфен - Чвара ліпше, ніж мир нетривкий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Так робиш, як мені на злість.
- Або чорт розбив, або Німець.
- Козак не боїться ні тучі, ні грому.
— ... ні хмари, ні чвари. - Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
- Де козак, там і слава.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вирвався, як заєць з-під куща.
- Виріс, як кіт навсидячки.
- Виріс, як поліський злодій.
- Вирядився, як на весілля.
- Вирядилась, як свиня в наритники.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- За німих часів достатньо слова, за балакливих — навіть мовчанки.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - За сумлінне виконання соціального замовлення платить автор. Роками й відсотками.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - За творцем повинен хтось стояти. Найкраще — коли він сам.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Завважте: у декого ідеал людини вкладається в розміри стандартної труни.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Задуми потрапляють у голову зсередини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гільйотини винаходять переважно на власнi голови.
Ростислав ДОЦЕНКО - Говори правду у вічі, але на відстані.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гола правда – це та, яку обібрали до нитки?
Флоріан БОДНАР - Гола правда рідко буває святою.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Голгофа — місце для тих, хто хотів бути вищим за інших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито, Червоною китайкою Оченьки закрито. Народна пісня Ой най мене не ховають Ні попи, ні дяки, Ой най мене поховають Молоді козаки. - Прикрий моє тіло
Чумацькеє біло Та ще й головочку. Щоб моє тіло Чумацькеє біло, Щоб не чорніло,Од ясного сонця, Од буйного вітру Не марніло. Чумацька пісня - "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!" "Гей, рад би я, моя дівчинонько, та й обидві подати, Гей, насипано та сирої землі, тяженько її підняти". Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух. Чумацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|