Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Однаково боязливі і той, хто не хоче вмирати, коли треба, і той, хто хоче померти, коли немає в цьому потреби.
Флавій - Одним з покарань за пасивність в політиці є те, що в кінці всяка сволота приходить до влади.
Платон. - Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп. - Основою кожної мудрості є терпіння.
Платон. - Очікування смерті і є сама смерть.
апостол Павло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жінку бить, що мішок з борошном, все хороше вилетить, а висівки остануться.
- Жінку, що кохається з двома, хай би чорт вхопив притьма.
- Жінці правди не кажи, чужої дитини не бери, з панами не братайся.
- Жне, де не сіяв, меле, де не віяв.
- Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато снігу - багато хліба.
- Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
- В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.
- В холод кожен молод.
- Взимку сонце крізь плач сміється.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нема можливостi робити добро всiм: але є можливiсть до всiх виявляти доброзичливiсть.
Ж.Гюйо - Нема нічого безсоромнішого, ніж бути некорисним для суспільства і для самого себе, маючи розум для того, щоб нічого не робити.
Блез ПАСКАЛЬ - Нема нічого небезпечнішого в суспільстві, ніж людина без характеру.
Ж.ДАЛАМБЕР - Нема такого горя, яке розум i час не могли б пом'якшити.
Ф. Рохас - Нема чого нам вставати на ходулі, бо і на ходулях треба пересуватися за допомогою своїх ніг. І навіть на найвищому із земних престолів сидимо ми на своєму заду.
Мішель МОНТЕНЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Місцевим самоврядуванням уже натішилися. Потрібне місцеве самоврятування!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - М'яко стелять, та тягнуть ковдру на себе.
Леонід ЗАБАРА - На жаль, країна дурнів ніколи не мала чітко визначених державних кордонів.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - На кожного вовка знайдеться вовкодав..
Юрій РИБНИКОВ - На те й команда, щоб легше знайти крайнього.
Василь КРАСНЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
