Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
Солоній - Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій - Ліки діють повільніше хвороби.
Тацит - Люби ближнього твого, як самого себе.
Біблія, Левіт - Любов не знає порядку.
Ієронім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Аби щастя, а розум буде.
- Щастя має роги, біда має ноги.
- Лайка лається, бо з дідьком знається.
- На всі заставки лає.
- Гуде на всю губу. Лаяти в батька і матір.
— Погано (або: по московському) лаяти. — матюки загинати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сніг, як цукор.
- Собака, як вовк.
- Солодкий, як мед.
- Солодкий, як цукровий буряк.
- Солоний, як ропа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У думках з меншістю, в мові з більшістю.
Бальтасар Ґрасіан. - У житті вченого й письменника головні біографічні факти — книги, найважливіші події — думки.
Василь Ключевський. - У житті головне — щирість. Навчіться вдавати її, й успіх забезпечено.
Жан Жироду. - У житті мов у ліфті: то вгору, то вниз, то на ремонті.
Володимир Ломаний. - У житті та в орфографії зазвичай усе навпаки, ніж вам здається.
Яніна Іпохорська.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дивіться на те, чи любите ви інших, а не на те – чи люблять вас інші.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Архітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Хоч які дурні слова дурня, а іноді буває і їх достатньо, щоб розумна людина зніяковіла.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - У кожнім слові безодня простору.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нема в мене роду,
Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Пантелеймон КУЛІШ "Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна. Леся УКРАЇНКА "Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є, Берег твердий незрадливий — Він тільки певний притулок дає. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1911
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|