Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген - Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Величається, як заєць хвостом.
- Верба хоч і товста, але всередині пуста.
- Верблюд мріє про те, щоб увесь свiт став пустинею.
- Вередлива коза – вовку користь.
- Вересень без перевесла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
- Обложився дітьми, як дід онучами.
- Обмазаний, як порося.
- Обмерзла, як грудка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменство було б лише безмежним жонглюванням друкарськими знаками, якби воно не ставило за мету мандри до одвічно благородних задумів.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Кожна мова — настільки складний феномен, що протягом життя людина здатна вивчити досконало лише одну.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Благородство й принциповість у деякі епохи в собі несуть насіння людського нещастя.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Найкраща картина та, за яку хоч один раз вимагатимуть душу від художника.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Генії відрізняються від звичайних літераторів і тим, що в їхніх дзеркалах люди будь-яких часів пізнають власні пристрасті.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З якою швидкістю повинна знімати камера, аби з’явився шанс отримати фото жінки з закритим ротом? Флоріан БОДНАР
- За гроші чому б і не погрішити. Проти істини.
Флоріан БОДНАР - Збараніти можна, рахуючи цілу ніч овець, коли поруч стільки телиць.
Флоріан БОДНАР - Звичайно, хто не працює, той не може їсти те, що їсть працюючий.
Василь МОМОТЮК - Здоров’я у ваших руках, якщо ви йдете до лікаря не з порожніми руками.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Борис ГРІНЧЕНКО
"До праці", 1881 - Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881 - І для тих нема там місця,
Що не мають чого їсти,
І тепер там ніде стати
Тим, що хочуть працювати;
І тепер там ніде жити
Тим, що мусять хліб робити!
Василь МОВА
"На степи!", 1883 - Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Хлібороб". 1884
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
