Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Параграф — то карлючка сюди й туди, аби ти не виліз із біди.
- Хвалився, та й із гори звалився.
- Совість без зубів, а загризе.
- Добра слава лежить, а погана — далеко біжить.
- У старого коня і підкови знімають.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сухий, як гілляка.
- Сухий, як горіх.
- Сухий, як горох.
- Сухий, як перець.
- Сухий, як скіпка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якби не було музики, я думаю, що кохання б помирало.
Марк Гелпрін - Якби я не був фізиком, я, ймовірно, став би музикантом. Я часто думаю про музику. Я живу мріями в музиці. Я бачу своє життя в музиці.
Альберт Ейнштейн - Якщо ви будете питати, що таке джаз, то ніколи не дізнаєтесь.
Луї Армстронга - Якщо ви втратили віру в любов і музику, то кінець не за горами.
Піт Доерті - Якщо ви не можете навчити мене літати, навчіть мене співати.
Дж. М. Баррі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бережіть ліс — наші легені і майбутнє житло на деревах!...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бідний ніколи не навчиться мовчати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бідність — міна, яка, на відміну від звичайної, вибухає завжди!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бізнесмен теж може керувати країною, але успішно — лише для себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Більшість злодіїв і повій уже в Європі — туди ж і можновладців!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати. Тарас Шевченко "Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну, А В т о р а я доконала Вдову сиротину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|