Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості. - Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель - Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
КОНФУЦІЙ - Мудрий —хто знає потрібне, а не багато-дечого.
ЕСХІЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Слова шкоди не нагородять.
- Шкода нікому не мила.
- Не так шкода, як не вигода.
- Жаль, — та не вернеться.
- Жаль, багато може.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Міцний, як скеля.
- Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре.
- Мне, як баба вовну або Семен тютюн.
- Мне, як гостець діда.
- Мне, як сліпий торбу (онучу).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нехай краще бізнесмени ведуть свою справу чесно, ніж віддають частина надприбутку на благодійність.
Теодор РУЗВЕЛЬТ - Нехай мовчить той, хто дав; нехай говорить той, хто одержав.
Мігель СЕРВАНТЕС - Нехай у Бога вірить той, хто виграв двісті тисяч.
Ісаак Бабель - Нехай хвала людей буде наслідком твого вчинку, а не метою.
Лев ТОЛСТОЙ - Нещаслива країна, яка має потребу в героях.
Бертольд БРЕХТ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гроші звільняють людину від бажань, а бажання — від грошей.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Давню приказку «бреше, як собака» варто осучаснити: «бреше, як Путька на Україну» (варіанти: «як Лаврошка», «як Чурка»). А позаяк ім’я їм — легіон, то ще краще отак: «брешуть, як кремлівська зграя». Увага: до цього колективу зараховую і наших професійних брехунів із певних парламентських фракцій.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Дай людям спільну власність — і вони стануть ворогами; дай їм спільного ворога — і вони подружаться.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Дайте мені батіг, а з його допомогою пряник для себе я здобуду сам.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Де сам чорт не зможе, баба допоможе.
Леонід БАННІК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку Против сили важкий камінь зняти, Так же трудно на чужій стороні Без родини сердешної помирати. "Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі, Постріляний, Порубаний, І на рани смертельні незмагає. Та прошу я вас всенижающе У луг-Базалуг прибувати, Та тіло молодецькеє поховати, Та звіру, птиці На поталу не дати! "Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила, На Чорному морі не втопила, Як буду я до отця, до матері, До роду прибувати, І буду отця та й матір Штити, шанувати й поважати. "Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі! Хоть мало-немного обождіте, Поки козацька душа з тілом розлучиться. Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати, Біле тіло коло жовтої кості оббирати. І комишами вкривати. "Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать? Чи вас з поля, чи вас з моря, Чи з високої гори, Чи з чужої чужини? Голосіння
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|