Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Частки розбитого дзеркала всi однаково лице вiдбивають.
Григорій СКОВОРОДА - Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу
Григорій СКОВОРОДА - Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА - Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА - Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Всякий чорт на своє колесо воду ллє.
- Годуй півня хоть сім літ, однак з нього буде тільки один обід.
- Голова здорова, жаль, що в ній полова.
- Горе тим ногам, що носять дурну голову.
- Горобець малий, і той серце має.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Трудно вийти з біди, як каменю з води.
- Трудно вирвати, як псові з зубів.
- Труситься, як заєць.
- Труситься, як Каїн.
- Труситься, як мокре щеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У нас так багато слів для стану душі, і так мало — для стану тіла.
Жанна Моро - Учитися дозволено й у ворога.
ОВІДІЙ - Фрейд з душі зробив друге тіло, здоровенний шматок плоті.
Кароль Іжиковський - Хто проти вас, той за вас.
Ісус Христос - Це просто обурливо, що наші вороги мають нахабність мати достоїнства.
Лешек КУМОР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто закохався, полум’ям хутко згорить.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Хай не шукає, щоб когось любити,
Як не бажає він зітхать. Феофан ПРОКОПОВИЧ - Чеснота, якщо її хвалити, збільшується і росте не лише в душі однієї людини, а й інших закликає до наслідування.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Чим допоміг би нам розум, коли б ми не могли висловити нашої думки?
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Крім чесноти, немає такого доброродного дару, щоб ним не могли зловживати безпутники.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний, Я — овечий патріот! Думка в мене — розбудити І з неволі слобонити Весь овечий наш народ. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода, Голос правди занімів. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона, Щоб довго не возив на той бік Ахерона Народу без пуття, без честі і закона, Що з вовчого на світ приходить лона. Пантелеймон КУЛІШ "До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|