Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР - Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Яка пряжа, таке й полотно.
- Яка прядка, така нитка.
- Яке частування, таке дякування.
- Яке поїхало, таке повернуло.
- Яке помагай — Біг, таке й бувай-здоров.
— Який добридень — таке доброго здоров'я.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Баба, як тур.
- Бавиться, як дитина.
- Багата, як земля.
- Багата, як собака кудлата.
- Багатий, як осінь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мій батько дав мені всього дві поради, — сказав він. — А випробування часом витримав тільки одна.
Ось вони: “Не чіпай основний капітал” і “Не тримай спиртне в спальні”. Курт Воннегут - Містичні пояснення вважаються глибокими. Суть у тому, що вони навіть і не поверхові.
Ніцше - Мова — це наше знаряддя, пускаючи його в хід, варто подбати, щоб пружини в ньому не скрипіли.
Антуан Рівароль - Мовчання — золото, але тільки тоді, коли ти не можеш придумати гідної відповіді.
Мохаммед Алі - Мовчання є одним з найпростіших і найбільш складних засобів боротьби з ілюзією світу.
Жак Ла Кар’єр
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Із змін до присяги народного депутата:...Обіцяю не обіцяти неможливого.
Борис РЕВЧУН - Із сиром у роті не каркають.
Борис РЕВЧУН - Її перший чоловік став першим із останніх.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Інвалід: втратив волохату руку.
Іван ТОКАРЧУК - Інколи в судочинстві брак фактів компенсується зухвалістю.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой малії витоптала, старії побила, Молодую челядоньку у полон забрала. Історична пісня - Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия. Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі. Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому, Там стояла темниця кам'яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони вже тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають. "Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні. Два кінних, третій піший, піхотинець За кінними біжить-підбігає, Кров сліди заливає, За стремена хватає, Словами промовляє... "Утеча трьох братів із города Азова" (дума)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|