Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Та він би з рідного батька злупив.
— І з рідного батька здере. - Хто два зайці гонить, жадного не здогонить.
- Тобі хоч діжу з тістом, то все мало.
— Хоч і діжу з тістом віддай, то ще буде клясти, що важко нести. - Хіба ще йому хороби лихої треба.
- Не буть ласий, як попівна заміж.
— Е, ця наче попівна заміж квапиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Замерз, як цуцик.
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
- Запишався, як кобила до будяка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Одні запитання зазирають нам у вічі, інші хапають за горло.
Вітаутас Каралюс. - Одні літератори мають ім'я. Інші — тільки ім'я та прізвище.
Вадим Бабчиков. - Одні народжуються видатними, другі досягають величі, а треті наймають фахівців зі зв'язків з громадськістю.
Денієль Бурстин. - Ознака доброї освіти — говорити про найскладніші предмети найпростішими словами.
Ральф Емерсон. - Окрасою речення є думка.
Євген Ященко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мова – жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас МИРНИЙ - Не Україна для нас, а ми для України!
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Треба поставити так різко й виключно суперечні собі сили, погляди й інтереси, щоби не бачити іншого виходу, як у розтрощенні ворожого світу.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Через націю людина врізується своєю волею й чинами у творчий процес історії.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Коли йде про долю й добро власної нації, тоді не сміє бути ніяких вагань і оглядання на вселюдську справедливість…
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК”
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський "Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать, Але й прокляту народність Не перестану кохать. Агатангел Кримський "Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|