Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул - Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр - Наскільки образиш, настільки маєш змогу милістю віддати, та не даєш.
Олександр - Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр - Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не та гарна, що вродлива, а що довіку правдива.
Aзерб. - Не те дерево першим упаде, що довго хитається.
Ірланд. - Не те любе, що красиве, а те красиве, що любе.
Євр. - Не той бідний, хто мало має, а той, хто багато жадає.
Англ. - Не той любить, хто обіцяє, а той, хто до шлюбу веде.
Литов.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бубонить, як чорт на коробці.
- Буде погода, як не потече з неба вода.
- Буде утіха, як з дірявого міха.
- Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
- Будь багата, як земля, весела, як весна, здорова, як вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Велич людини тим і велика, що вона усвідомлює свою нікчемність.
Блез ПАСКАЛЬ - Вивчайте тварин, і ви зрозумієте, як це важко бути людиною.
Макс Шелер - Віра в себе робить людину сильною, а віра в Бога – могутньою.
Алішер Файз - Вміти зносити недосконалість інших є ознакою вищої гідності.
Вінклер. - Всі люди народжуються відвертими і вмирають брехунами.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА - Вода боронить від огню живого,
Згорілу ж хату дарма поливати.
Леся УКРАЇНКА - Сором – хилитися і долі коритися.
Леся УКРАЇНКА - Краса – змагання до досконалості.
Леся УКРАЇНКА - Тоненька смужка брехню від правди ділить у минулім, а в прийдешньому нема вже й смужки.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне Бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як то тяжко
Тії дні минають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
