Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не від кожної людини те, що дає, приймай.
Благому недостойно годуватися злом. - Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю.
Діон Римський - Часто безумство людей до влади найгірших приставляє.
Святий Василь - Князеві належить володіти: у скруті – розумом, з ворогом – міццю, а до дружини – любов'ю.
- Коли хочеш над іншими володарювати, то перш учись сам собою володіти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Живе так, як сорока на плоті.
— ... хто йде, сполохне.
- Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.
- Угадай земляк, скільки миль до Львова (питають кому прийшлося круто).
- Труби Грицю, в рукавицю.
- Пустив Бог Микиту, на Волокиту.
— Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Він без тебе, як риба без води.
- Він лізе, як рак.
- Він мене знає, як чоботи на своїх ногах.
- Він не любить сісти, як кобила вівса їсти.
- Він, як стовп, не гнеться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Роздягайте старий факт догола й одягайте його в нові шати зі слів. Це обдурить око; факт здасться новим.
Марк Твен. - Розмовляй з собою, а інші почують.
Володимир Брюґґен. - Розмовляти й говорити не те саме.
NN - Розмову треба проводити як гру, в якій кожний має свій хід, коли надійде його черга.
Жермена да Сталь. - Розповісти зміст слова — письменницька майстерність.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Проковтнути образу заважають слова, що застрягли у горлі.
Флоріан БОДНАР - Просто жах, скільки у нас є державних посад, розкішних, як лисячий хвіст, і з відповідальністю куцого зайця.
Зіновій ГАРТ - Прощавайте своїх ворогів — це розлючує їх найбільше.
Дмитро ПОПОВИЧ - Пункт шлюбного контракту: якщо пишеш вірші коханці — дружині відписуєш майно.
Віктор ІГНАТЕНКО - Раніше лікарі шукали ліки, щоб побороти хворобу. Нині ж шукають хворобу, щоб нав’язати ліки.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик
Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає...
Пантелеймон КУЛІШ
"На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма!
Борис ГРІНЧЕНКО
"І молилася я, й сподівалася я...", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
