Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якоже видіти не дав Богдаждь будучину смертним, тож восхвалимо премудрість Його, а старе спом’янемо, і що відаємо – речемо.
Велесова Книга (38-А). - Якщо ж трапиться якийсь блудень, що рахуватиме Богів і відділятиме їх від Сварги, то вигнаний буде з Роду! Бо не мали Богів різних: Вишень і Сварог і іні суть множеством, бо Бог єдин* і множествен. І хай ніхто не розділяє того множества, і не говорить, що мали Богів многих. Се бо світло Іру йде до нас, і будьмо достойні Його!
Велесова Книга (30)
* Тут єдин - у значенні єдності Його множинних імен та сутностей (тотожне рос - Якщо йде ворог на нас, то опережемось мечами. І одержимі Матері Слави словами, що майбутнє наше славне, йдемо на смерть, як на Свято.
Велесова Книга (14) - Якщо хтось захотів би землі вашої, то киньте йому до уст повно, хай покладе до пащі своєї і не каже жодного слова. Будете синами своїх Богів, і сила їхня пребуде з вами до кінця!
Велесова Книга (17-В) - Hе можна жити приємно, не живучи розумно, морально й справедливо. І навпаки, не можна жити розумно, морально й справедливо, не живучи приємно.
ЕПІКУР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ану лиш: чоловік на одній нозі не ходить, а на двох.
- Дайте другу — прогнати тугу.
- Випий три, тай вуса протри.
- На трьох же не їздять.
- По чарці, по чарці, та випють по пять.
— ... та всім по сім, та по стакану, та й станем на стану.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Потяг, як Тарас лозами.
- Похмурий, як туман.
- Походжає, як пава.
- Почервонів, як мак.
- Почервонів, як рак печений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будемо ж вірити, якщо не можемо зрозуміти.
Аврелій АВГУСТІН - Будинок — це в’язниця для дівчини і майстерня для жінки.
Джордж Бернард ШОУ - Будинок чоловіка — його міцність, але тільки зовні. Усередині це найчастіше дитяча кімната.
Клер Люс - Будь обачнішим із дзеркалом, а то побачиш власне обличчя.
Мечислав Шарган - Будь чемним з кожною дівчиною: ніколи не відомо за кого вона вийде заміж.
Нэнсі Мітфорд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Оголошення.
Учу писати вилами по воді. - 18 років буває лише раз у житті, а 81 — іще рідше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Абсолютною незалежністю у нас користуються тільки судді.
Незалежністю — від законів. - Адвокати бувають такі дорогі, що легше купити суддю.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО. - Аксіома: ніхто так не страждає на ожиріння, як наші вершки суспільства.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван ФРАНКО
"Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани,
І кажуть всі: варт віл свого ярма,
Дивіться, як покірно тягне рало!
Ні, ймення слов'янина недарма
Синонімом раба між людьми стало!
Леся УКРАЇНКА
"Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя,
Ненавиджу любов, чуття, —
Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
