Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель. - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен. - Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Просились злидні на три дні, та чорт їх довіку викишкає.
- Багач — як собака: на свому лежить, а хвіст перекинув на чуже.
- Від трудів праведних не наживеш палат каменних.
- Восени і горобець багатий.
- Дешева рибка — погана юшка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато снігу - багато хліба.
- Багато хліба в році - багато хліба на тоці.
- Батько гір - пісок, мати річок - джерело.
- Бачить лиска, звідки блиска.
- Бджоли раді цвіту, люди - літу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Насолоджуємося свободою слова. А діла?
Володимир Яворівський. - Насправді Каїн убив Авеля за те, що той розповідав старі анекдоти.
NN - Настав час розшифрувати псевдонім першої людини!
Станіслав Єжи Лец. - Наступити на горло власній пісні.
Володимир Маяковський. - Натовп має багато голів і жодного мозку.
Томас Фуллер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко,
А стане за плечима, –
У всіх нас страх з великими очима.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто сам собі дає зарік –
Пропащий чоловік.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто робить – той мовчить; а вірять Крикунам.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Чобітку!..
З ногою не сварись,
Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг,
І стріляли тобі
Вороги у скривавлені груди...
Та не вбили народ —
І народ себе в серці зберіг.
Віталій Коротич
"Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО
"Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
