Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не тут казано!
- Нехай ся пріч каже!
- Шануючи Божий дар (за хлібом).
- Шанувати сонце, місяць, зорі, хліб святий і ваші слухи.
– Шанувати сонечко святе, і день білий,
- як і вас ґречних.
– Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, лопату, ступу і перехрестя, і вас яко ґречних!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Наче сатана в комині шумить.
- Не бачить світа, як курка зерна.
- Не бачить світла, як сліпа муха.
- Не бачить світла, як сова вдень.
- Не будь така, як панова свиня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь-яку жінку можна переконати в тім, що вона красива. Але спробуйте хоч одному чоловікові довести, що він дурний!
Михайло ГЕНІН - Важко розумному довгий час вести розмову з дурнями. Але й увесь час мовчати — понад людських зусиль.
Феогнід - Витонченість ще не доводить розуму. Дурні і навіть божевільні бувають диво тонкими.
Олександр ПУШКІН - Від дурості ліків немає.
С. Стальский - Відверта дурість може бути непереборною в жінках.
Айріс Мердок
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для нормального життя людям потрібно небагато, але тим, що потрібно, володіють багаті.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Для профілактики інфекції воду перед уживанням необхідно прокип’ятити, потім її відфільтрувати, а тоді, щоб не наражатись на ризик, пити горілку.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Для того й влада, щоб зацькувати гарну людину, а потім її іменем назвати вулицю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Для того й фінансові кризи, щоб багатії ставали ще багатшими, а бідні — ще біднішими.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того, хто втратив орієнтир, і задкування — рух вперед.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Євген ГРЕБІНКА
"Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
