Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Наросказував міх, торбу і три оберемки.
— ... міх, ще і в торбу не забереться.
- Що на рот налізе — патякає.
- Говори з ним по німецьки.
- Так пристає, як горох до стіни. Уже та молодичка насікла — нарубала, (багато говорить).
- Хіба Бог видить, що дурень бридить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В полі пашня, як лава.
- Всіх справ - на один день, а турбот - на місяці.
- Всяка людина цінується за працею.
- Всякий двір господарським оком тримається.
- Всякий доход не обходиться без турбот.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наука — це те, що ви знаєте, філософія — це те, чого ви не знаєте.
Бертран Рассел - Нації, як і жінці, не пробачається хвилинна необачність, коли перший-ліпший авантюрист може здійснити над нею насильство.
Карл Маркс - Наш рай або тут, або ніде.
Генрі Торо - Наша кров є частиною величезного солоного океану в нас. Вона тече в нас з урахуванням тяжіння Місяця.
Андерсон Лотарингія - Наше ледача свідомість вимагає спрощення.
Густав Лебнон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В обличчі Держави людина має таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
Юрій ЛИПА - Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.
Юрій ЛИПА - Зв’язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.
Юрій ЛИПА - Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.
Юрій ЛИПА - Тільки віра вища
І чеснота в будові
Вирве душу з грища
І правду – з крові.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти,
Ні захисту від бурі, злив і грому.
Іван ФРАНКО
"Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать...
Олександр ОЛЕСЬ
"Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Олександр ОЛЕСЬ
"О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі
І з гір високих понесу
Народові скрижалі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
