Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім - Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Роби не з розгоном, а з розумом.
- Робив дишло, та пшик вийшло.
- Робить швидко, та Переробляє довго.
- Робить, як мокре горить.
- Робиш добро — не кайся; зробив зло — лиха сподівайся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Заманулось, як серед літа мерзлого.
- Замерз, як цуцик.
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Уникнути ганьби неважко — для цього досить померти.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Домагатися цілі потрібно навіть у тому випадку, якщо ти знаєш, що приречений на поразку.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Справжній самурай не думає про перемогу і поразку. Він безстрашно кидається назустріч неминучій смерті. Якщо ти вчиниш так само, то прокинешся.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Той, хто заздалегідь не вирішив прийняти неминучої смерті, усіляко намагається запобігти їй. Але якщо він буде готовий померти, хіба не стане він бездоганним?
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Коли пишеш лист, пиши його так, щоб його не соромно було повісити на стіну.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На чужині й горе втричі важче.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - У хвилини щастя люди не старіють.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Хоч би де був південь, а північ навпроти.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Найважче оселитися в душі народу.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Свині не здихають від старості.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У нашім раї на землі
Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Тарас ШЕВЧЕНКО "У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Тарас ШЕВЧЕНКО "І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг; Що збіліло — замалюю, Ще й нового накуплю: Полюби мене, дівчино, То-то я тебе люблю. Степан РУДАНСЬКИЙ "Полюби мене", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|