Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?
Григорій СКОВОРОДА - Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас?
Григорій СКОВОРОДА - Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.
Григорій СКОВОРОДА - Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій СКОВОРОДА - Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Така жара, що й мухи дохнуть.
- Таке городить, що на вуха не натягнеш.
- Таке місце, що ні самому побачить, ні людям показать.
- Там де сів, там і встав.
- Там добре, де нас нема.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пишається, як корова в хомуті.
- Пишається, як кошеня в попелі.
- Пишається, як попівна в гостях.
- Пишається, як порося на орчику.
- Пишається, як свиня в берлозі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У науковому мисленні завжди присутній елемент поезії. Справжня наука і справжня музика потребують однорідного розумового процесу.
Альберт Ейнштейн - Урешті-решт, померти — також непогано.
Альберт Ейнштейн - Фантазія важливіша, ніж знання.
Альберт Ейнштейн - Я відчуваю себе настільки солідарним з усім живим, що мені байдуже, де починається і де закінчується окреме.
Альберт Ейнштейн - Я не маю ніякого таланту, тільки допитливість. Відповідно, відпадає питання про спадковість — відповідь на питання, від кого з батьків він успадкував свій науковий талант.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Великому кораблю велике плавлення.
Флоріан БОДНАР - Війна – дуже спритний двієчник. Вона все списує.
Флоріан БОДНАР - Він захотiв побачити жахливi контрасти закордону і приїхав з Парижа до нас.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Епітафiя: «Повiсився на власних рогах».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Епітафiя: «Роздавлений при зiткненнi думок».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, —
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває весільної,
А на журбу зверне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? — гріх, душа жива!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
