Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше жити у пустелі з левом і гадюкою, ніж жити з жоною лукавою і язикатою.
Євангеліє - Сором сам себе, тоді іншим не будеш осоромлений.
Теофраст - Вінець виховання – якщо сам соромиться, як і верх невігластва – інших не соромитись.
Теофраст - Не свари чоловіка старого, бо від нас він постарів.
Теофраст - Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На здоров'я пийте, та й мені улийте.
- На коні їде і коня шукає.
- На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.
- На ледачого й кий положи, то все одно.
- На потилиці очей немає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
- Ухопило, як попа за живіт.
- Хапає, мов десять років не бачив (так їсть швидко).
- Хапає, як Мартин мило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мистецтво читати — це мистецтво мислити з деякою допомогою іншого.
Еміль Фаге. - Мистецтву загрожували два чудовиська: художник, який не є майстром, і майстер, який не є художником.
Анатоль Франс. - Між Ґете й поетом X нема ніякої різниці. Бо не може бути ніякого порівняння.
Станіслав Єжи Лец. - Між порадою і наказом — тільки інтонація.
Анатолій Брейтер. - Між правдою й брехнею є місце для чогось більш людського.
Домінік Опольський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мало того, що всі ми люди, так ми ще й живі люди
Олександр ПЕРЛЮК - Мало того, що у нас все для народу, так йому ще й давай роботу, зарплату, людське життя...
Олександр ПЕРЛЮК - Мало того, що ці чоловіки абсолютно нічого не роблять, так вони ще й усе роблять не так.
Олександр ПЕРЛЮК - Мати на плечах свою голову — це так обтяжливо!
Олександр ПЕРЛЮК - Мафія безсмертна, поки у неї таке керівництво.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
