Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сар - Непомірні податки — це шлях, що викликає розбій, збагачення ворога і призводить до загибелі держави.
Сюнь-Цзи. - Непорушна основа держав — справедливість.
Піндар - Непохитна вдача найшвидше здається.
Софокл - Нерозумно боятися неминучого.
Публій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Позика не штука, та віддача — мука.
- поїсьте і корови.
- Показали дорогу дядькові, як він уже впав.
- Показали дорогу дядькові, як він уже впав.
- Поки багатий стухне, бідний опухне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пізня весна не обдурить.
- Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
- Ранні ластівки - щасливий рік.
- Сині хмари - на тепло.
- Сій вчасно - вродить рясно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бог створив дівчину, а чоловік — жінку.
Бероальд де Вервіль - Бог створив чоловіка, а потім вирішив, що здатен на більше, і створив жінку.
Адела Сент-Джон - Бог створив чоловіка, а потім забезпечив його подругою, щоб він сильніше відчув свою самітність.
Пітер Устінов - Бог, створюючи жінок, не наділив їх почуттям гумору, тому вони здатні тільки любити чоловіків, замість того, щоб глузувати з них.
Інгмар Бергман - Богохульство дає полегшення, якого не може дати навіть молитва.
Марк ТВЕН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Проблем багато, а тих, хто їх створює, ще більше.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Проглянув на сайті likar.info список харчів, котрі шкідливі для здоров’я. Це що ж виходить: мене мама в дитинстві вбити хотіла?!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Просуваючись по службі, все далі відриваються від народу.
Василь МОМОТЮК - Психіка — це верхній одяг душі.
Микола КЛОЧКО - Радості відкрив би ворота, а біда сама і крізь зачинену хвіртку проскочить.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба! Іван ФРАНКО "На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|