Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон - Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон - Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон - Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- загубити, а з лихим (або: дурним) не знайти.
- В біду попаде, хто з дурним краде.
- З дурним і в ступі не справишся.
- Дурному хоч кіл на голові теши, а він все своє.
- Чорта (або: дурного) хрести, а він каже пусти.
— ... а він в воду лізе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тісно, як в мішку.
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Товста, як бодня.
- Товста, як гора.
- Товстенький, як пеньок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Поправ поправкою поправку.
Владімір Вішнєвській. - Популярність — добра річ перші два роки й мука в решту років.
Софі Лорен. - Популярність — слава у вигляді розмінної монети.
Віктор Гюґо. - Пора очистити телебачення від насильства, а для початку забрати вечірні новини.
NN - Поранений гострою критикою, автор уперто захищався, стікаючи самолюбством.
Г. Кадников.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли йде скорочення кадрів, воліють скоротити найкращих, щоб не висовувались.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли начальство не знає, що робити, має запитати малюка, чого не треба робити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли нічого красти, злодії зазвичай беруться за піднесення економіки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли пахан мовить антипаханські речі, паханята продовжують «своє робити».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Країна дурнів не така вже й дурна: коней міняє на переправі, щоб життя швидше ставало кращим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр ОЛЕСЬ
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
