Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не робити ніяких поступок життю є ознака нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ - Не родинні зв’язки створюють друзів, а спільність інтересів.
ДЕМОКРІТ - Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелось шкодувати.
ЕЗОП - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Не слово, а нещастя є вчитель дурнів.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто найменше знає, той найбільше базікає.
Ірланд. - Хто не боїться людей, того і люди не бояться.
Араб. - Хто не відчиняє дверей жебракові, той відчиняє їх лікареві.
Євр. - Хто не відчуває інтересу до жінок, той даремно народився, вкравши юність у своєї матері.
Тамільськe - Хто не годує малих дітей, той не матиме великих.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
- Крихкий, наче скло.
- Кричить, мов на пупа.
- Кричить, мов несамовита.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Прізвисько — аргумент, який спростовувати найважче.
Вільям Гезлітт. - Про ідеали нації можна довідатися з її реклами.
Норман Дуглас. - Про розум людини набагато легше судити за її запитаннями, ніж за її відповідями.
Гастон де Левіс. - Про світле майбутнє дбають політики, про світле минуле — історики, про світле сьогодні — журналісти.
Жарко Петан. - Про смаки вже не сперечаються. Сперечаються про присмаки.
Михайло Туровський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З коханим рай не тільки в курені, а й у «хатинці».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - З папером для періодичних видань не буде нiяких проблем, коли його витягнуть з ковбаси, якою нас годують.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - З погляду митi вiчностi не iснує.
Ростислав ДОЦЕНКО - З пошуками третього у дулі ніколи проблем не буває.
Флоріан БОДНАР - З появою злочинців у законі утверджується й державний бандитизм.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях,
Взад і вперед показую я шлях,
А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО
"Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край.
Олександр ОЛЕСЬ
"Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ
"Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі,
З стражданням на устах і кров'ю на чолі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
