Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хрін та редька живіт упушили — мед та горілка все те потушили.
- Не їж хробаче цибулі, бо буде й тобі на тім світі, як осаулі.
- Горох людська примана.
- Горох, капуста — хата не пусть.
— Горох та капуста — в животі не пусто.
- Ріпа — утіха жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Високі гори мають найглибші доли.
- Вівцю не шуба, а корм гріє.
- Вівцю, котра не тримається отари, заберуть вовки.
- Вівця вирощує руно не тільки для себе.
- Від господарського ока худоба поправляється.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Відколи я на власні очі побачив те, що несила було й уявити, як же тепер вірити в світи, які сам вигадав?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Віко з боку користувача не прикрашають.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Він вигукнув: "Бачу суцільну порожнечу!" Вони втішились: "Він нічого не помітив!"
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Він зламав собі життя. І тепер у нього їх два — різні, досить приємні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Він опинився на вершині слави.
Станіслав Єжи ЛЕЦ Під чоботом тирана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дурний порядок – дурне й діло.
Леонід ГЛІБОВ - З грошима й дурні прехороші!
Леонід ГЛІБОВ - Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
Леонід ГЛІБОВ - Поки ти чим кому страшний,
Усяк тебе і поважає;
А тільки як-небудь спіткнись,
– Дивись –
Хто й поважав, той лає.
Леонід ГЛІБОВ - На те щука в морі,
Щоб трусивсь карась.
Леонід ГЛІБОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кровавії ріки!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий?
За нас добрих, чи за слово
Істини... чи, може,
Щоб ми з Тебе насміялись?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
