Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Буйство відбирає буття мудрісне.
Святий Василь - Той, хто істину творить, іде до світла, щоб явлені були діла його, бо в Бозі вчинені.
Євангеліє - Якщо хибної уяви позбавитись про міських людей, марнославство знайдеш, та без розуму.
Філон - Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Плаває, як сокира.
- Переходячи вночі міст, й ведмедя назвеш дядьком, а свиню тіткою.
- Піп у дзвін, а дідько в клепало.
- Пішла по масло, та й у печі погасло.
- Поганому свату хоч і діжу з тістом оддай, то він буде плести, що тяжко нести.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
- Сухі гілки падають із дерев тихої погоди - на негоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніщо так не зміцнює самоповаги службовців, як участь у прийнятті рішень.
Джудіт Бардуік - Одна розумний державний діяч сказав, що цифрами можна довести що завгодно.
Томас Карлейль - Окрема людина слабшає, як покинутий Робінзон: лише в співтоваристві з іншими він може зробити багато чого.
Артур Шопенгауер - … коли я йду на риболовлю, я думаю не про те, що люблю я, а про те, що любить риба.
Дейл Карнегі - Перша мета — якість, а прибуток сама прийде.
Сіріл Норкот Паркінсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усi вiки ми бiльше землю оремо, анiж за неї боремось.
Ростислав ДОЦЕНКО - Усі жінки грішниці, шкода лише, що не кожній вдається согрішити.
Флоріан БОДНАР - Усі усіх не люблять. Це біда.
Ліна КОСТЕНКО - Усяк знає, як вони «заробили» свої мільйони, а прокурор — ні.
Олександр ПЕРЛЮК - Уява не для того, щоб себе уявляти, а щоб виражати.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
