Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiдiйдiть вiд мене всi, хто чинить неправду!
Євангеліє від св. Луки - Хто вiрний у найменшому, - i в великому вiрний; i хто несправедливий у найменшому, - i в великому несправедливий.
Євангеліє від св. Луки - Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, анiж щоб спокусив вiн одного з малих цих!
Євангеліє від св. Луки - Неможливе людям - можливе для Бога.
Євангеліє від св. Луки - Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Брехня покажеться.
- Правда — як олива на верх вийде.
— Вийде воно, як олива наверха.
— Вийде наверх, як олива на воді.
- Брехнею не вибрешешся.
- Шила в мішку не сховаєш.
— Шило в мішку не втаїться.
- Вдар у стіл — ножиці обізвуться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кому, як повітка, а мені, як квітка.
- Корисно, як сліпому дзеркало.
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
- Корова в дорозі, як харч на столі.
- Коса, як праник.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав'язує їй свою мову.
Карл МАРКС - Чутка, яка своїм солодким голосом зачаровує сповнених марнославства смертних і видається такою привабливою, – не що інше, як луна, як сновидіння або навіть тінь сновидіння; вона розпливається і щезає за найменшого подиху вітру.
Торкватто Тассо - Шлях у майбутнє завжди лежить через минуле.
Іммануїл Кант - Шляхетна мета облагороджує діяльність в ім'я цієї мети.
Карл Лібкнехт - Шляхетне серце не може бути зрадливим.
Оноре де БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожна анархія — правописна, термінологічна чи мовна — тягне за собою й анархію духову, найбільшого ворога недержавного народу.
Іван Огієнко - Ціле громадянство мусить добре пам?ятати, що тільки рідна школа виховує національно сильні одиниці й морально міцні характери.
Іван Огієнко - Кожна школа мусить навчати своїх учнів і рідномовних обов?язків.
Іван Огієнко - Кожна рідна школа на еміграції або на національно загроженій території мусить щороку уряджувати „Свято рідної мови“.
Іван Огієнко - Кожний учитель — якого б фаху не був він — мусить досконало знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис. Не вільно вчителеві оправдувати свого незнання рідної мови нефаховістю.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Лис іде, як мокра курка,
Вовк Неситий ззаду штурка,
А Медвідь веде за шнур.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - А вважай на ту падлюку,
Щоб не вдрав яку він штуку,
Бо то, брате, хитрий звір!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Вуйку, ми ж одного роду!
З вами я в огонь і в воду!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Все за мід я дать готовий,
Над усе я мід люблю!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
