Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Від важкого гаманця морока без кінця.
- Від вересня вогонь і в полі і в хаті.
- Від вогню, води і злої жони — Боже борони.
- Від ворога сховаєшся, як землю вкопаєшся.
- Від дешевої рибки не побіжиш стрибки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розкрякалися, мов круки.
- Розкудкудакалась, мов квочка над курчатами.
- Розлетілось, як липове клиння.
- Розлізлися, мов руді миші в полі.
- Розлютився, як жаба на каченята.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Заїка-базіка — що може бути нестерпнішим?
Андрій Коваль. - Зайва деталізація шкодить гуморові, оскільки гумор за своєю природою — явище асоціативне; він виникає там, де є простір для домислу, підтексту.
Володимир Різун. - ЗАКОН АРТУРА БЛОХА:
Що глибшою й захопливішою є якась думка, то більше людей
- претендують на її авторство.
- ЗАКОН БЕЙКЕРА:
Переступивши через вершину пагорба, одразу набираєш швидкість.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкоротша тривалість життя там, де громадяни один одного їдять поїдом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкраще живеться без Віри, Любові, Надії тоді, коли у тебе нічого немає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкращий засіб від подорожчання бензину й горілки — підвищення цін на посуд, особливо порожній.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найлегше стати депутатом вдові героя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найміцніша сім’я — це коли чоловік піклується про дружину, а вона про нього зовсім не дбає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, —
Нема кращого на світі
Над дівочу вроду.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь МОВА
"На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Виклик", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
