Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Він схожий на курку: знесе одне яйце, а кудахче на весь світ.
- Він такий, що з вареної крашанки курча висидить.
- Він такий, що і в ложці води втопиться.
- Він такий, що й зайцеві вовчого хвоста пришиє.
- Він такий, що й зайця навчить сірники запалювати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сонце усміхається, наче дівчина весною.
- Сопе, як ковальський міх.
- Сопе, як у мішку.
- Соромливий, як дівчина.
- Спарився, як на окропі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніхто не може досягти якогось — або дійсного і тривалого успіху чи "розбагатіти" у бізнесі, будучи конформістом.
Поль Гетті - Нічого не доводь до крайності: людина, що бажає трапезувати занадто пізно, ризикує трапезувати на інший день.
К. Прутков - Ніщо не має таку силу, як доброта; ніщо не може бути настільки м’яким і добрим, як справжня сила.
St. Francіs De Sales - Ніщо так не зміцнює самоповаги службовців, як участь у прийнятті рішень.
Джудіт Бардуік - Одна розумний державний діяч сказав, що цифрами можна довести що завгодно.
Томас Карлейль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб пізнати глибину, треба пірнути в наше болото.
Флоріан БОДНАР - Щоб політику не сплели постоли, не треба взувати народ.
Віктор ІГНАТЕНКО - Щоб почуватись, як на коні, треба їздити щонайменше на джипі.
Віктор ІГНАТЕНКО - Щоб почути народ, треба менше слухати радників.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Щоб читати мораль, необов’язково мати вищу освіту.
Іван ТОКАРЧУК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ
"При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ
"Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ
"Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак
"Аrs роеtіса", 1956
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
