Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур - Хіба ж не зле це, коли просимо у Бога кращого, а самі не силуємося творити добро, що його так Бог любить?
Златоуст - Негласне діло ліпше, ніж слово недовершене.
Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На криве дерево, треба кривого клина.
- Раз, два не поможе — то десять поможе.
- Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш.
- Собаку уночі бий (або: бють).
- Доти ледащо січи, поки дух у нім чуєш.
— Ледащо бий, поки душу в тілі чуєш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тупий, як пень.
- Тупий, як серп іржавий.
- Тупий, як сибірський валянок.
- Тягне, як швець шкіру, щоб більша була.
- Тягучий, як гума.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бити лежачого некрасиво. Зате безпечно.
Анджей Стік - Бібліотеки — магазини людських фантазій.
П’єр Ніколь - Бідні — єдина категорія людей, що думають про гроші більше, ніж багаті.
Оскар УАЙЛЬД - Бідність зменшує гордість: порожньому мішку важко триматися стійма.
А. Дюма-син - Бійтеся першого поруху душі, бо він, звичайно, найблагородніший .
Шарль ТАЛЕЙРАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Рибі гнити з хвоста не накажеш.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ринкова економіка у нас є, а от нормальної економіки, вважай, уже нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Рівність — це коли всі гетьмани, а братство — якщо всім заправляють «братки».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Робота не вовк, але й не поїзд.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Розбудова держави закінчується її обкраданням.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО
"Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси...
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ
"На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
