Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожда пригода до мудрости дорога.
- Кождий когут смілий на своїм смітью.
- Кождий має свого моля, ‘же го гризе.
- Кождий небожчик добрий.
- Козак з біди не заплаче.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лиха, як мачуха.
- Лихий чоловік, як хвороба — усе запакостить.
- Лице свіже, як квітка, зірвана після дощу.
- Личенько біленьке, як у панянки.
- Личить, як корові сідло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Література — це життя, що випадає в осад.
Володимир Брюґґен. - Література — це керований сон.
Хорхе Луїс Борхес. - Література — це мистецтво писати те, що прочитають двічі, а журналістика — те, що можна
- схопити з першого разу.
Сиріл Коннолі. - Література — це новини, що не старіють.
Езра Паунд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Шлюб вимагає високого і досконалого життя.
Касіян САКОВИЧ - Хто живе в благословенному подружжі, той живе розважливо.
Касіян САКОВИЧ - Хто вступає в святий подружній стан, той виконує Божі настанови, виправдовує себе перед природою, віддаючи їй те, що з неї взяв...
Касіян САКОВИЧ - Хто собі який віз, живучи на цьому світі, приготував, на такому й буде завезений туди, куди його спрямує вирок Божий.
Касіян САКОВИЧ - Велике дзеркало завжди затьмарює менше.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нічого багато говорити об тім, що навіть свідома національна незалежність без певної просвіти не дасть ні лібералізму, ні демократії.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Листи на Наддніпрянську Україну", 1894 - Ми не можемо шукати собі провідних думок для громадської праці культурної, політичної і соціальної в почуттях і інтересах національних, бо інакше ми б заплутались в усяких суб'єктивностях, в лісі історичних традицій і т. д. Ми шукаємо таких провідних і контрольних думок в наукових виводах і інтересах інтернаціональних, вселюдських.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Листи на Наддніпрянську Україну", 1894 - На сором природи людської, до самих останніх часів свідомих демократів було більше з панів, ніж з мужиків.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Листи на Наддніпрянську Україну", 1894 - Скрізь на світі, власне, історичний патріотизм і націоналізм означається шовінізмом, галушечним (чи, як кажуть великоруси, "квасним") патріотизмом і т. д., і що ті хиби, власне, слабнуть у народів, коли патріотизм ставиться під контроль космополітизму.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Листи на Наддніпрянську Україну", 1894 - Державна самостійність єсть головна умова існування нації...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|