Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З найдикіших лошат виходять найкращі коні, тільки б їх належним чином виховати і виїздити.
ПЛУТАРХ - З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур - Забуття своїх власних гріхів породжує безсоромність.
ДЕМОКРІТ - Завжди продажна куплена вірність.
СЕНЕКА - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Е, це він дугою косить (краде).
- Крадене не йде в користь.
- Ноги померзли (забере злодій на оберемок – "Прощай, ноги померзли"!).
- "Тату не лізь з чобітьми на престіл"! – "Нічого сину, аби душа була чиста"! (то ніби злодії церкву обкрадали).
- Роди Боже, на всякого долю! а піймаєм (на крядежі), то здіймем і льолю, (як сіють у полі то приказують: Роди Боже, і на трудящого, і на проходящого, і на крадящого! — От як піймають кого, проходящого в горосі, або сніп вівса візьме коневі, то той і відказує: "ти ж як сіяв, то приказував – роди Боже на всякого долю"!).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Товстий, як бичок.
- Товстий, як кабан.
- Товчеться, як Марко по пеклі.
- Товчуть його, мов дурного.
- Тонка, мов опеньок засушений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Перевіряй все серцем.
Абай Кунанбаєв. - Мовчання – ось голос справжнього почуття.
Шарідан. - Кохання сильніше смерті і страху смерті.
– Тільки ним, тільки коханням тримається і рухається життя.
Тургенєв. - Кохання – найсильніше з усіх пристрастей, тому що воно одночасно опановує головою, серцем і тілом.
Вольтер. - Життя – квітка, кохання – мед з неї.
Гюго
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хабарництво зменшиться, якщо збільшити розмір хабарів у багато разів — щоб аж багаті збідніли.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хай живе капіталізм, щоб люди мріяли про комунізм!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хамство — грізна зброя навіть у нейтральних без’ядерних країнах.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хамство — інколи найвищий прояв життя перед кінцем.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хороший народ: тільки найгіршим удається вийти в люди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
