Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I як правиця твоя спокушає тебе, - вiдiтни її i кинь вiд себе: бо краще тобi, шоб загинув один iз твоїх членiв, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
Євангеліє від св. Матвія - Не клянiться.
Євангеліє від св. Матвія - Ви чули, що сказано: "Око за око i зуб за зуб".
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас. А як чиниш ти милостиню, - хай не знатиме лiва рука твоя, шо робить правиця твоя.
Євангеліє від св. Матвія - Щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твiй, що бачить таємне, вiддасть тобi явно.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч бачить око, та зуб не йме.
- Хоч би сова попід небом літала, та соколом не стала б.
- Хоч біс, аби яйця ніс.
- Хоч близько, та слизько.
- Хоч в лоб, хоч по лобові.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лежить, як камінь на душі.
- Лежить, як пес на стерні.
- Лепече, як з гарячки.
- Лепече, як з дуба впав.
- Лепече, як порожня машина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мовчання — одна з форм творчості, якщо воно обрамлене двома творами.
Станіслав Єжи Лец. - Мовчання — такий цікавий предмет, що про нього можна говорити годинами.
Жуль Ромен. - Мовчання іноді говорить більше, ніж слово.
Володимир Винниченко. - Мовчання народу — найправдивіший ЗМІ.
Борис Крутієр . - Мовчання нестерпне, коли за нього отримуєш копійки.
Володимир Голобородько.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Люди не істотно відрізняються відстанню від своєї голови до землі, але істотно відрізняються відстанню від своєї голови до неба.
Володимир ЧЕРНЯК - Тих, кому вірить Бог, набагато менше, ніж тих, хто вірить в Бога.
Володимир Черняк - Бог спостерігає за людиною з її серця.
Володимир ЧЕРНЯК - Для людини не існує нічого неможливого. Окрім можливого.
Володимир ЧЕРНЯК - Світом править бог на ім,я «збіг обставин» .
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать... Олександр ОЛЕСЬ "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх! Олександр ОЛЕСЬ "О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. Олександр ОЛЕСЬ "Лишу я співи про красу...", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|