Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА - Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА - Вiрно, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, анiж батько, коли карає, що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - [Любов] ... є джерело всього життя...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Два пани, а одні штани: котрий раніше встав, той ся і вбрав.
- Добро пожалувать мимо наших воріт борщу сьорбати.
- Думками за горами, а ділом у запічку.
- Дурного Кирила і Химка побила.
- З дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Опухла, як нитка.
- Осадила, мов горщик від жару відставила.
- Осіннє сонце гріє, як мачуха дітей жаліє.
- Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
- Отак саме співали, як мою бабу ховали.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто любить все, той насправді не любить нічого.
Писарєв - Хто не бачить метушні світу, той метушливий сам.
Блез ПАСКАЛЬ - Хто не вивчав людини в самому собі, ніколи не досягне глибокого знання людей.
Микола Чернишевський - Хто обережніший в своїх обіцянках, тим точніший він в їх виконанні.
Руссо - Хто шукає, той знайде й у собі людину.
Валентин Борисов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У справжнього чоловіка на першому плані жінка і лише потім – жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто відкладає все на завтра, не думає про завтрашній день.
Олександр ПЕРЛЮК - Чому б не відмовитися від старих догм, якщо з’явилися нові!
Олександр ПЕРЛЮК Того, хто тупцює на місці, жодні перешкоди не зупинять. - Не біда, що вас засудили, важливо, що ви ні в чому не винні.
Олександр ПЕРЛЮК Через каяття – до нових перемог! - Все, що сходить тобі з рук, обов’язково коли-небудь звалиться на твою голову.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба! Іван ФРАНКО "На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|