Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен - Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР - Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гуляли, поки голі стали.
- Гуртом і батька добре бити.
- Гуртом і толока спориться.
- Густа каша дітей не розгонить.
- Густенька каша, та не наша, а наш несолоний куліш — як хочеш, так і їж.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Босий, як пес.
- Боюсь я тебе, як торішнього снігу.
- Боязкий, як заєць.
- Брехливий чоловік — як вугіль; хоч не спалить, то очорнить.
- Бреше, як деркач дирчить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що більше читаєш, то менше наслідуєш.
Жуль Ренар. - Що в письменників менше таланту, то важливіший для них сюжет.
Мішель Монтень. - Що вбогіша думка, то в пишніші слова вона одягається.
Цаль Меламед. - Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.
Валентин Чемерис. - Що вужчий лоб, то ширший крок.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Логіка підлабузника: чим нижче вклонишся, тим вище сягнеш.
Леонід СУХОРУКОВ - І порожнє місце буває зайнятим.
Леонід СУХОРУКОВ - Мрія підлабузника: стоячи на колінах, ходити ще й навшпиньках.
Леонід СУХОРУКОВ - Не всі, хто не може мовчати, бажають говорити.
Леонід СУХОРУКОВ - Той, кому постійно дивляться у рот, рідко його закриває.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
