Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Чим бiльше гальмуєш природу, тим бiльше її збуджуєш.
Григорій СКОВОРОДА - Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.
Григорій СКОВОРОДА - Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА - Як лiки не завжди приємнi, так i істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Воробець на себе смерті не має.
- Жив-жив-жив! (Лають так горобців. Ніби як мучили Ісуса на Хресті, Жиди подумали, що він вже умер і покинули мучити. Так горобець ніби прилетів і почав: "жив-жив-жив!, — і вони знов стали мучити).
- Півень крізь ніч за своїм господарем побивається.
- Кури сокочуть, у міх не хочуть.
- Без когута хата сумна.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, як снівниця снує.
- Іде, як сонний.
- Інша рада гірш, як зрада.
- Їдуть, неначе в мед.
- Їздить, як кручений,
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо не знаходиш слів обурення, не підмінюй їх компліментами.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Янголи? Це свійська птиця людожерів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Бог християн — це батько, який надзвичайно дорожить своїми яблуками і дуже мало — своїми дітьми.
Дені Дідро - Божевільний той, хто в багатстві забуде друга.
Григорій Богослов - Батько неправди, безперечно, диявол, але через недбайливість він не запатентував свою ідею, і тепер його винахід дуже страждає від конкуренції.
Генрі Уілер Шоу
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо вже мріяти, то ні в чому собі не відмовляти.
Данило РУДИЙ - Якщо депутат починає плювати на свого колегу по парламенту, чи не свідчить це про народження фракції верблюдів?
Юрій БЕРЕЗА - Якщо дружина занадто часто нагадує чоловікові, що віддала йому свою молодість,
- Якщо жінки повернулися спинами до чоловіків, то це означає, що примхлива мода започаткувала нову тенденцію: намисто і коралі тепер рекомендують носити не на грудях.
Ігор БІДЮК - Якщо за п’ять років проживання в гуртожитку студентка Вікторія М. жодного разу не потрапила до своєї кімнати, це ще не свідчить про те, що в неї – дівоча пам’ять.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину, а потім горювати: любий сину, якби-то знов побачити її! Якби побачити в секунду смертну здаля, хоч раз один; дитячі втіхи згадати й принести життя, як жертву, й лягти в землі чужій, од горя тихій. Василь Барка "Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча... Сухим аскетом невмолимий час Глави читає приходу і смерти. Теодор Курпіта "Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі — Життя. Євген МАЛАНЮК "Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся І вмреш! Василь СИМОНЕНКО "Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|