Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій - Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій - Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд. - Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх - Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Держи віру, держи й міру. (Шинкар мусить поправді міряти горілку).
- Що міра, то і віра.
- Без міри нема віри.
- Коли будеш мірним, то будеш і вірним.
- Ліпше моє, ніж наше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Набрався, як май груш.
- Набрид, як гірка редька.
- Набував, як сокола, а збуває, як осла.
- Нагло, як сніг на голову.
- Нагримав, як на батька.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Перекладач у прозі — раб, перекладач у віршах — суперник.
Василь Жуковський. - Перекладач щодо автора — те саме, що мавпа щодо людини.
Генріх Гейне. - Перекладений вірш має показувати той самий час, що й оригінал.
Юліан Тувім. - Переклади — це квіти під склом.
Вольфганг Менцель. - Переклади дуже схожі на зворотний бік вишитих канвою узорів.
П'єр Буаст.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто наш народ — носій влади чи той, хто її носить на своїх плечах?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Хто не годує свою дружину, того не годуватимуть свої діти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хто пише сировину, той творить для вторсировини.
Ростислав ДОЦЕНКО - Хто платив податки - спав спокійно, хто не платив - спав, як король.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто платить, той і замовляє оцінки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. Іван ФРАНКО "Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував, І безліч рук до неї простягалось, Мов до зорі, що вказує дорогу. Леся УКРАЇНКА "Fiat nox!", 1896 - Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається: Тільки той його придбає, Хто за його в бої б'ється. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі? Леся УКРАЇНКА "Хто вам сказав, що я слабка...", 1911
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|