Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА - Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Григорій СКОВОРОДА - того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як ся зійде Стрий і Ломець (ріки), то буде світу конець.
- Усе то тінь минуща: одна річ живуща — світ з Богом.
- Як небесна височина, так морська глибина.
- Як світ великий, так різне на нім буває.
- Що той чоловік у Бога за звір — не знаємо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівка, як вівця.
- Дівка, як вогонь.
- Дівка, як горлиця.
- Дівка, як тополя.
- Дівка, як ягідка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нічого не робиться саме собою, без зусиль і волі, без жертв і праці. Воля людська, воля однієї твердої людини — надзвичайно велика.
Олександр Герцен - Нічого так не потребує виправлення, як чужі звички.
Марк ТВЕН - Ніщо так не заважає роману, як почуття гумору у жінки і його відсутність у чоловіка.
Оскар УАЙЛЬД - Ніщо так не заразливо, як омана, підтримувана гучним іменем.
Біффон - Ніщо так не наближає людину до смерті, як довголіття.
Дон-Амінадо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо ти прийшов до себе – не набридай хазяїну.
Володимир ЧЕРНЯК - У скромних людей, як правило, є підстави бути скромними.
Володимир ЧЕРНЯК - Кого всі люблять, того багато хто ненавидить.
Володимир ЧЕРНЯК - Чим менше влади, тим вона краща; чим влада краща, тим її менше.
Володимир Черняк - Коридори влади ведуть у лабіринт корупції.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не так тії вороги,
Як добрії люди — І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. Тарас ШЕВЧЕНКО "Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю. О Господи, як то тяжко Тії дні минають. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|