Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тому, хто відважився діяти, за звичай, буває удача; і навпаки, вона рідко буває тим, хто зволікає та бариться.
Геродот - Трохи гірші ті правителі, яких народ любить і піднімає. Ще гірше ті, яких народ боїться, і найгірші за всіх всіх ті правителі, якими народ нехтує.
Лао-ЦЗИ - У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій - У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного – неприязнi до дурня.
Саадi
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У кого що болить, той про те й гомонить.
- У кожного рука к собі крива.
- У листопаді зима з осінню бореться.
- У лиху годину пізнаєш вірну людину.
- У ляхів — пани, у Москві — ребята, а у нас — брати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорна орда, як гайвороння на полі.
- Чорна, мов циганка.
- Чорна, як жук.
- Чорна, як смола.
- Чорний, як ворон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вірніше перемагає той, хто перемагає без кровопролиття.
П. Кальдерон - Вірно визначайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь.
Рене Декарт - Вірте тому, про що читаєте в газетах; так вони цікавіші.
Dame Rose Macaulay - Вічна загадка не та, у якої взагалі немає розгадки, а та, у якої розгадка кожен день нова.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вічний рух заперечують лише ті, хто ніколи не бачив гонки цін і зарплат у період інфляції.
Жан Делакур
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мало нас, та се – дарма;
Міцна віра рушить скали...
Тим загибелі нема,
Кому світять ідеали!
Павло Грабовський - Мало руці бути волохатою, вона ще й волає: «До нових висот!».
Флоріан БОДНАР - Мерці так само втручаються у справи наші і діють разом з нами, як живі.
Микола ГОГОЛЬ - Ми віримо у магію небес, але не віримо в манну небесну.
Іван Драч - Ми всі стаємо святими, коли вже не можемо грішити.
Євген ДУДАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина.
А як поет — без перепони
Я стежу творчості закони.
Микола ВОРОНИЙ
"Іванові Франкові", 1902 - Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні,
Квіти столочені, сльози розкочені
Я переллю у пісні.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти,
Ні захисту від бурі, злив і грому.
Іван ФРАНКО
"Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать...
Олександр ОЛЕСЬ
"Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Олександр ОЛЕСЬ
"О слово рідне! Орле скутий!", 1907
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
