Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бесіду варто вести так, щоб співрозмовників з ворогів робити друзями, а не друзів — ворогами.
ПІФАГОР - Бідність і багатство — слова для позначення нестатку і достатку. Хто бідує, той не багатий, хто не має потреби, той не бідний.
ДЕМОКРІТ - Благодіяння, негідно застосовані, перетворюються в злодіяння.
ЦИЦЕРОН - Бог в нас самих.
СОКРАТ - Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
Корнелій Агріппа
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жива умерла — і друга буде, аби здоров'я!
- Бог за жінку, а чоловік за дівку.
– Бог за одну, а чоловік за другу.
- Суд не затягає, та суд і не відпускає.
– Суд не закликає, тай не випускає.
- Не знайду на свічку, а на позов — як біг дасть.
- Без суду суд буває.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Змарнів, як полова.
- Змерз, аж посинів.
- Змерз, як березова брунька.
- Змерз, як голодний цуцик.
- Змерз, як курка на дощі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Від здібного журналіста до поганенького письменника — один крок. І його охоче роблять.
Андрій Крижанівський. - Від лжесвідчення до белетристики —один крок.
-Амінадо. - Від надмірного вживання слова забруднюються, але відіпрати їх неможливо.
Аграновський. - Від оплесків не глухнуть.
Цаль Мела мед - Від отруєного пера найчастіше гине твір.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Нелюдське ставлення росіян до нас освячує нашу до них ненависть.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління українців йтимуть на війну.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Націоналізм… – рух світла і волі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
