Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не можна ні мертвяка розсмішити, ні нерозумного розуму навчити.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Дівчина погубляє красу свою перелюбством, а муж мужність свою – грабіжництвом.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Позика не штука, та віддача мука.
- Якого уродила ненька, такого прийме й земелька.
- Скільки не літай, а падати доведеться на землю.
- Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
- Швець заслужив, а коваля повісили.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Очі блакитні, як небо.
- Очі голубі, як небо.
- Очі світяться, як вогники.
- Очі сині, як весняне небо.
- Очі сині, як волошки в житі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Доля — не випадковість, а предмет вибору; її не очікують, а завойовують.
Вільям Дженнінгс Браян - Доля і характер – це різні назви одного і того ж поняття.
Новаліс - Доля ніколи не відчиняє наступних дверей, не зачинивши перед цим попередніх. Віктор ГЮҐО
- Домашнє вогнище — в'язниця для дівчини і робітний дім для жінки.
Бернард ШОУ - Досвід — найбідніший спосіб пізнання.
Герцен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Де закінчується асфальт, там починається героїчний рейс водіія.
Юрій РИБНИКОВ - Дорожній знак: "Не ловіть гав!" .
Юрій РИБНИКОВ - Що для роззяв — пригода, те для міліції — робота.
Юрій РИБНИКОВ - Автоінспектор іде до водія з протягнутою рукою не для того, щоб з ним привітатися.
Юрій РИБНИКОВ - У досвідченого водія завжди є гроші для штрафу.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені!.. Плач, Украйно!
Бездітна вдовице!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
