Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
Клод Гельвецій - Люди обурюються на несправедливість рівних собі більше, ніж на насильства своїх володарів.
Фукідід - Люди охоче вірять тому, чому бажають вірити.
Гай Юлій ЦЕЗАР - Людина — це душа, обтяжена трупом.
ЕПІКТЕТ - Людина або збожеволіє, або почне писати вірші.
ГОРАЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якщо на лихо чоловікові іде, то вже зовсім на біду і на велике лихо.
- Одно лихо не докучить.
- То не лихо як одно — а два та три.
- Не шукай моря — у калюжі втопишся.
— Не море топить — калюжа.
- Ти хочеш на гору, а чорт за ногу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лінивий, як слон.
- Лісок, як щітка.
- Літа пливуть, як вода.
- Літа, як орел.
- Літає, мов вихор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не розкривай людям обіймів — не допомагай їм розіпнути тебе.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не свари людини незнайомою їй мовою. Це садизм.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не треба розганяти тугу силами поліції.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не хоче спуститися з верхів поезії, бо ж у долині помітять, який він графоман.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Незмінний аргумент пігмеїв: “Ми ближче від всіх до землі”.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Під час кризи ми відрізняємося від неї тим, що їй настає кінець, а нам — кінці.
Віктор ІГНАТЕНКО - Підсунути начальникові свиню? А як з’їсть?
Віктор ІГНАТЕНКО - Плазун плазуном, а видерся на сьоме небо.
Іван ТОКАРЧУК - Планета людей — це всього-на-всього великий зал чекання щастя.
Борис РЕВЧУН - По нашому бездоріжжю криза далеко не заїде.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ
"Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
