Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усяка творима благостиня сенс має, коли постійно твориться, а не коли вже створена є.
Ниський - Ідола образ прикрашає, мужа – діяння.
Дидім - Скільки до доброчесності додаси, стільки віднімеш від насолоди.
Демонакс - Належить закон твердий мати, а справи – світлі. І рівний будеш Богові, як не вчиниш нічого, його не гідного.
Демокріт - Коли лихословив його хто, що нечистими місцями ходить, відповів: "Сонце також нечисті місця освітлює, та не оскверняється".
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Спасибі за рибу, а за раки нема дяки.
- Спасибі козиному рогу, козиній головці, і вам пани-молодці.
- Спасибі Миколі, наївся доволі: хлестав-хлестав, та й голодний став.
- Спасибі Богу і мені, а господареві ні: він не нагодує, так другий нагодує, а з голоду не вмру, (запорозька).
- Спасибі за закуску — що зїв курку та гуску.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Наставив вуха, як вареники.
- Насупився, як чорна хмара.
- Натиснув, як дуга на теля.
- Натягнута, як струна.
- Нахмурив брови, мов пугач.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто хоче бути вільним, той справді вільний.
Жан Жак Руссо (1712-1778), французький філософ - Цей наліво йде, той направо, але тільки блукають обидва вони однаково, хоч в напрямках різних.
Горацій, римський поет - Час спрощує всі політичні схеми.
Зигмунта Грень - Часом досить одній-єдиній людині закрити очі, щоб у мільйонів очі відкрилися.
Богуслав Войнар - Відніміть у християнина страх перед пеклом, і ви відніміть у нього віру.
Дені Дідро
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Любовні листи до дівчини — це як передвиборні обіцянки кандидатів у депутати.
Роман КРИКУН - Люди люблять зруйноване — легше розтягати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Людина — істота розумна, адже, на відміну від хамелеона, вона змінює свій колір цілком свідомо.
Олександр ПЕРЛЮК - Людина з великої крапки.
Віктор КОНЯХІН - Людині багато бракує, але завжди — часу, аби свій брак виправити.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
