Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мовчання — вірний друг, що ніколи не зрадить.
КОНФУЦІЙ - Мовчання скріплює мова, а своєчасність скріплює мовчання.
СОЛОНІЙ - Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості. - Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель - Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якби знаття, що в кума пиття, то й дітей узяв би.
- Правда вмерла, неправда увесь світ зжерла.
- Горе та ще й за горе зачепилося.
- Їж, поки рот свіж, бо як зів’яне — ніхто й не загляне.
- Гріх — у міх.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біжить, наче його хто жене.
- Біжить, наче клубок котиться.
- Біжить, як ведмідь.
- Біжить, як вода.
- Біжить, як дурна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло Старицький
"Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван Франко
"Лис Микита", 1890 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання,
Живу я розумом, а серце тихо спить.
Минули любощі; душа моя жадає
Кохання іншого.
Глянь, крале, на орла,
Як вітром на його від півночі бурхає,
А він дзвенить пером, Зевесова стріла.
Пантелеймон Куліш
"Шуканне-викликанне", 1893 - Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон Куліш
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була…
Леся Українка
"Нічка тиха і темна була…", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чому чиновники у нас такі різні, а лапа у всіх однакова?
Флоріан БОДНАР - Чому щедрі дяді роздають не локшину, а гречку — її ж на вуха не повісиш?
Флоріан БОДНАР - Школа життя: класова боротьба ведеться не класами, а в коридорах.
Флоріан БОДНАР - Щоб не говорили розумні, а дурних слухати цікавіше.
Флоріан БОДНАР - Щоб пізнати глибину, треба пірнути в наше болото.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі,
Бо єсть Божая правда на світі,
Та розсуде і вас, і її!
Іван МАНЖУРА
"Нечесна", 1889 - Не може древо ледаче давати плоду доброго.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1890 - І западе в живі серця
За правду обида,
До жорстоких катів мерця
Сплодиться огида.
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
