Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ - Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ - Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст - Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій - Гарна армія — погана армія. Її сильніше ненавидять.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Недогода бабиній дівці!
- Незваний гість — гірше вовка.
- Незвані гості гризуть кості.
- Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
- Некрасивий собою, зате чесний душею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пізня весна не обдурить.
- Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
- Ранні ластівки - щасливий рік.
- Сині хмари - на тепло.
- Сій вчасно - вродить рясно.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Із усіх пристрастей заздрість найогидніша.
Під прапором заздрості прямують ненависть, зрадництво й інтриги. - Заздрість – це жаль про чуже благо.
Плутарх - Cвіт тісний: в решті-решт ми усі зустрінемося в ліжку.
Бріджіт Бардо - Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-свому.
Лев ТОЛСТОЙ - Де кохання, там і Бог.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли говориш, що думаєш, думай, що говориш.
Володимир ДАНЬКІВ - Коли життя нестерпне, то одне з двох: або глуха влада, або німий народ.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли звучать фанфари, чекайте на політсцені фанфаронів.
Флоріан БОДНАР - Коли ми говоримо неправду — це брехня, коли політик говорить неправду — це точка зору.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли не відають, що творять, значить, з освітою є проблеми.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
