Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА - Здоровий та чистий смак усiм задоволений, а засмiчене горло без мiри i смаку жере.
Григорій СКОВОРОДА - Частки розбитого дзеркала всi однаково лице вiдбивають.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Одна, як сонце в небі.
- Одного поля ягоди.
- Оженився дурний та взяв дурнувату – не знали що робить, підпалили хату.
- Ой лихо та й годі, як кажуть в народі.
- Осінні мухи дуже кусаються.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як блоха до кожуха.
- Вчепився, як вовк до ягнят.
- Вчепився, як городовий до п'яного.
- Вчепився, як злидні бондаря.
- Вчепився, як рак за берег.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чи варто протиставляти себе світові? Адже він цього не помітить.
Володимир Брюґґен. - "Чи віддали б ви життя за свої переконання?""Звісно, ні. Зрештою, я ж можу й помилятися".
Бертран Рассел. - Чи жать, чи не жать, а сіяти треба.
Тарас Шевченко. - Чи може невизнаний талант стати невизнаним генієм?
Анатолій Рас. - Чи можна це вважати внутрішньою цензурою, якщо цензуру має письменник в одному місці?
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як простір немислимий без руху, так поезія немислима без думки.
Василь СИМОНЕНКО - Формалізм починається там, де кінчається думка.
Василь СИМОНЕНКО - Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому.
Василь СИМОНЕНКО - Живе той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
Василь СИМОНЕНКО - На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Василь СИМОНЕНКО Що вподобав, на те й перетворився.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
