Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека - Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хай його побе те, що в хмарі гуде!
- А щоб його побила руда глина.
— ... та що з кручі падає.
— ... глина, що падає з християнина!
- А щоб ти на осиці повісився! (то по пяному уже так погано лає: Юда христопродавець на осиці повісився).
— Щоб ти повісився на осиковій гиляці!
- Щоб тебе окаяного, земля не приняла!
- Щоб ти на Страшний суд не встав!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весела, як ясочка.
- Веселий, як весняне сонце.
- Веселий, як горобець.
- Веселий, як сонячний день.
- Веселий, як цуцик на прив'язі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гіркий чужий хліб і важкі сходи чужого ґанку.
Данте Алігьєрі - Гіркота є в чаші навіть кращої любові…
Ф. Ніцше - Гірше дієти може бути тільки одне: слухати розмови про дієту.
NN - Гірше кам’яного серця може бути лише розріджений мізок.
Теодор Рузвельт - Гірший спосіб нудьгувати за людиною – це бути з ним і розуміти, що він ніколи не буде твоїм.
Габріель Гарсіа МАРKЕС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Техніка безпеки обивателя: «Менше знатимеш — довше проживеш».
Юрій РИБНИКОВ - Ти — мені, я — тобі, а що народу?
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тиждень із семи п’ятниць не завершується ніколи.
Віктор КОНЯХІН - Тим, кому море по коліна, не так-то легко вибратися з калюжі.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тим, хто обходить дев’ятою дорогою, заважають ті, у кого хата скраю.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.
Євген ГРЕБІНКА
"Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить:
Хочеться дивитись, як сонечко сяє,
Хочеться послухать, як море заграє,
Як пташка щебече, байрак гомонить,
Або чорнобрива в гаю заспіває...
О Боже мій милий, як весело жить!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
