Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт - Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ - Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули. - Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не так хутко діється, як хутко говориться.
— Не так швидко робиться, як мовиться. - Так наказали, що на воловій шкурі не впишеш.
— Що він наговорив тобі — на воловій шкірі не списати. - Лекше говорити, ніж зробити.
- Що забагато, того і свині не їдять.
- Борг умер, зачекай не жиє; хто не має грошей, хай не пє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грається, як котик.
- Грається, як мала дитина.
- Грамотний, як попів індик.
- Гребе, як кінь копитами.
- Гребе, як кішка лапою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ясність — це не атрибут письма, це саме письмо.
Ролан Барт. - Ясність — це правильний розподіл світла й тіні.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Ясність прикрашає глибокі думки.
Вовенарґ. - Ясність та істина не збігаються, але ясність — додаток до істини.
Нільс Бор. - Ящик для дурнів.
Пітер Булл.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Думка про смерть відганяє нудьгу.
Євген Ященко - Думка, що не примушує над собою задуматись, не варта ймення думки.
Ростислав ДОЦЕНКО - Думки проти ночі не потьмяніють за дня.
Ростислав ДОЦЕНКО - Дуті авторитети найбільше бояться гострих питань.
Флоріан БОДНАР - Душа там сидить - де болить.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу Гілкою чорних акацій. Віра Вовк "Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою, котра наші дні перетопить у золото, наші дні, в ще одну зорю перекує, бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець "Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла. Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!" Історична пісня - В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку. Ой п'є Байда та не день, не два, Не одну нічку, та й не годиночку. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|