Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дай хліба житнього, а слова пшеничного.
- Дай, Боже, давати, аби не просити.
- Дайте води напитися, бо так їсти хочеться, що й переночувати ніде.
- Дайте, дядьку, газету, закуримо махорки, бо вдома сірники забув.
- Дала бджола меду, аж пику скривило.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелена, як жаба.
- Зелена, як рута.
- Зелена, як трава.
- Зелене, як жито весною.
- Зелене, як листя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Навіть люди, що видають себе за ревних шанувальників прекрасної статі, не припускають у жінках розуму, рівного нашому, і, пристосовуючись до слабості їхнього поняття, видають учені книжки для Дам, начебто для дітей.
Олександр ПУШКІН - Навіть найкращі заморські пляжі розчаровують: там ніколи не знаходиш тих дівчат, яких ти бачив у рекламному проспекті.
NN - Навіть найнезвичайніша людина має виконувати свої звичайні обов’язки.
Марія Ебнер-Ешенбах - Навіть перед тим як відкрити шафу, спершу постукай.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Навіть родинні узи розпалися б, якби наші думки були написані в нас на чолі.
Марія фон Ебнер-Ешенбах
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Депутати є народні і інородні.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Депутати у нас народні, а пенсії вони собі зробили антинародні.
Олександр ПЕРЛЮК - Дереприватизація, а де реприватизація?
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дехто і на гілках влади поводиться так, ніби ніколи не злазив із дерева.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Дехто на трибунах б'є себе в груди, а біль відчувають ті, що в залі.
Михайло КОСТІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
