Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада - Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій. - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До Юрія сіна і в дурня, а на Миколи подавай та й вила поховай.
- У дурня сіна стане до Юрія, а у розумного до Миколи.
- До Юрія бють дурня, а по Юрі бють і розумного.
- Коли на Громницю півень не напється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
- Сухий марець, мокрий май — буде жито наче гай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Осінь усьому лік веде.
- Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.
- Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.
- Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.
- У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Істина існує, а брехня повинна бути винайдена.
Жорж Брак - Історія — це перелік злочинів, безглуздих вчинків та нещасть людства.
Едвард Гіббон - Їхній єдиний пам’ятник — асфальтова дорога і тисячі загублених м’ячів для гольфу.
Еліот - Казки важливіші, ніж правда: не тому, що вони розповідають нам про те, що дракони існують, а тому, що вони говорять, що драконів можна перемогти.
Честертон - Камінь, який я кидаю, змінює центр ваги Всесвіту.
Томас Карлейль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Формалізм починається там, де кінчається думка.
Василь СИМОНЕНКО - Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому.
Василь СИМОНЕНКО - Живе той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
Василь СИМОНЕНКО - На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Василь СИМОНЕНКО Що вподобав, на те й перетворився. - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свій ум голова.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Вишні", 1935 - Одгриміла епоха єдина,
Одшуміли в прапорах вітри.
Як знайти Тебе, Україно,
Серед злоби й нікчемної гри?
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"І на місяці...", 1937 - Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина,
Тихі зорі, ясні води —
Моя Україна.
Володимир СОСЮРА
"Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Україна в огні", 1943
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
