Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З двох причин люди від правди відступають: через острах або через сором.
Геперід - Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований.
Піфагор - Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон - Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах - В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як би не мала поля за бовдура, а козака за дурня, (бо то облишив дівчину. Якби спочатку не перебирала, то б опісля не жалкувала).
- Доходився, що й хвоста збувся.
- Хто любить ревне, жаліє певне.
- Розставаннє з милим смерті ся рівнає.
- Ліпше би не знатися, ніж зараз і розставатися.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без вітру й билинка не шелехне.
- Без вітру з ніг падає.
- Без вітру море спить.
- Без вогню пече.
- Без води - ні туди, ні сюди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найбільше любив він слухати себе перед численною аудиторією.
Жульєн де Фалькенаре. - Найбільше люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується.
Джордж Бернард Шоу. - Найбільше пожвавлює розмову не розум, а взаємна довіра.
Франсуа де Лярошфуко. - Найбільше прикрашає дівчину скромність і прозора сукня.
Євген Шварц. - Найбільший дефект мовлення — брехня.
В'ячеслав Верховський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бюро ведмежих послуг працює без вихідних.
Микола СЛЬОЗКО - І який мужчина не мріє обезсмертити своє ім’я стрибками в гречку?
Микола СЛЬОЗКО - Оголошення.
Бажаю вийти заміж за відставного адмірала, який збирається віддати кінці. - Треба ввести в Україні багатошлюбність, бо одна дружина нездатна прогодувати чоловіка.
Микола СЛЬОЗКО - Оголошення.
Учу писати вилами по воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поете,
вмій шукати і чекати! Найкращий вірш не ходить на свободі. Ліна КОСТЕНКО "Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Іван Драч "Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|