Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА - Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА - Той розумiє юнiсть, хто розумiє старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Обізвався Яготин: "Ніжин мені побратим", а Ніжин каже: "Є у степу Ромен, та він мені не рівен".
- У Хоролі — всего доволі.
- Ворскла річка невеличка, береги ламає; хто в Полтаві не буває, той Лиха не знає.
- Не пив Полтавської води.
- Греки-Македони, пацюки солоні.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, як калина.
- Гарна, як квітка гаївка.
- Гарна, як квітка навесні.
- Гарна, як квітка у лузі.
- Гарна, як квітка у полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Слова — це знаки в мові.
Поль Рікер. - Слова — це літери, яким набридло стояти за алфавітом.
Віктор Коняхін. - Слова — це те єдине, що залишається на віки.
Вільям Гезлітт. - Слова — як гроші, їх не можна друкувати в надмірній кількості. Виникає інфляція.
Володимир Брюґґен. - Слова мають свою власну душу.
Бертольт Брехт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Був би привід, а горілку ми з-під землі дістанемо!
Олександр ПЕРЛЮК - Був вічно у позичках... у Сірка очей.
Леонід ЗАБАРА - Буває слава, що як ганьба без сорому.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Бувають такі ласі міста і села, що їх час від часу треба визволяти знову.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Будь людина розумною істотою, хіба вона дозволила б робити із себе дурня?
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ "Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ "Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Тарас ШЕВЧЕНКО "Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|