Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не держава — де владикою один.
Софокл. - Не дуже будь праведним і не надто мудрим — навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир Мономах - Не йди за більшістю на зло.
Біблія. - Не кажи: "Чому це минулі дні були краще за нинішні?" — бо не від мудрості ти запитуєш про це.
Біблія, Екклезіаст, 7, 10
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Заробив на хребті та і в губу.
- Застілля починається з безділля
- Захотів від вовка каяття, а від п’яного сорому.
- Збирався горе потопить, а втопив розум.
- Збувсь тато клопоту: жито змолов, а гроші пропив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Довгі бурульки - на тривалу весну.
- Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
- Коли квітень з водою, то травень з травою.
- Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
- Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лицемір: людина, що вбила обох батьків і просить про полегкість, посилаючись на те, що вона сирота.
Авраам ЛІНКОЛЬН - Лицемірство в любові — одне з громадських нещасть.
Е. Сенанкур - Лише молодість одержує більше, ніж витрачає.
Владислав Гжегорчик - Лише нова омана рятує нас від розпачу після втрати старої.
Фелікс Хвалибуг - Лише освічений хоче вчитися; невіглас воліє вчити.
Едуард Ле Беркьє
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Лучче кривду чинити, ніж кривду терпіти.
Роман КОВАЛЬ - Яка трагедія росіян – з окупантів перетворитися на національну меншину!
Роман КОВАЛЬ - Світ, на який дивишся через вимиті вікна, прекрасний.
Роман КОВАЛЬ - Якщо життя – це боротьба, отже, й музика: боротьби ж без сурм не буває.
Роман КОВАЛЬ - Сину, чи не запізно ти взявся виховувати батьків?
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти? Нікчемних мрій ті пориви гарячі... Як їх забуть? Куди від них втекти? Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван ФРАНКО "Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани, І кажуть всі: варт віл свого ярма, Дивіться, як покірно тягне рало! Ні, ймення слов'янина недарма Синонімом раба між людьми стало! Леся УКРАЇНКА "Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя, Ненавиджу любов, чуття, — Одно люблю лиш — забуття, Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|