Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У ледачаго хазяїна і чоботи з ніг украдуть.
- У лісі вовки виють, а на печі страшно.
- У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче.
- У невмілого руки не болять.
- У неділю гоя-гоя, в понеділок головонько моя.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В хаті, як у віночку.
- В хаті, як у загаті.
- Важке, як каменюка.
- Вбрався, як чорт.
- Велика, як гора.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Був настільки непомітним, що це впадало в око.
Борис Крутієр. - Був настільки стислим, що його вважали сестрою таланту.
Володимир Колечицький. - Буває слава без популярності й буває популярність без слави.
Брати Гонкур. - Буває, що здатність робити помилки переростає у майстерність.
Леонід Сухоруков. - Будь обережним: варто тільки втратити обличчя — і ти вже в наморднику.
Віктор Шендерович.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим безплідніша пустеля, тим спокусливіші міражі.
Андрій КОВАЛЬ - Ти погано робиш свою справу, якщо вона не змінює тебе на краще.
Андрій КОВАЛЬ - Талант – таран застарілих традицій.
Андрій КОВАЛЬ - Вождь керується історичною відповідальністю, а не правовою.
Андрій КОВАЛЬ - Усьому на світі є розумна альтернатива, навіть розуму.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Українство мусить усвідомити собі, що його ідея, коли хоче перемогти, повинна бути яскравою ідеєю, себто виключати всяку іншу, основуватися не на частиннім, але повнім запереченні чужої.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить... І не тобі — молодшому — бринить Червлених наших літ ясна заграва. Микола Зеров "Київ з лівого берега", 1926 - Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні В холодноярській радяться святині Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат. Микола БАЖАН "Залізнякова ніч", 1927 - Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК "Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|