Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільше заохочення злочину — безкарність.
Ціцерон. - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека. - Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій - Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І кози ситі, і сіно ціле.
- І колеса треба мастити, щоб легше котити.
- І комашки мають подушки, а бідняк — у голові кулак.
- І кума сором, і хліба жаль.
- І лід іскру дасть, коли добре потерти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Попав, як ворона в юшку.
- Попав, як коса на камінь.
- Попав, як лис у пастку.
- Попав, як пальцем в небо.
- Попав, як сліпий на стежку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наша цивілізація знаходиться в середній фазі свого розвитку – ми вже не керуємось виключно інстиктами, але все ще не керуємось виключно розумом. Теодор ДРАЙЗЕР
- Наша щирість здебільшого викликана бажанням поговорити про себе і показати свої недоліки у вигідному для нас світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наше життя складається частково з нерозсудливих, частково з розсудливих вчинків. Хто пише про нього шанобливо і за всіма правилами, той мовчить про більшу його половину. Наші думки і розмірковування залежать від долі, і вона наділяє навіть їх такими властивими їй неясністю та невпевненістю.
Мішель МОНТЕНЬ - Наше каяття — це, звичайно, не стільки жаль про те, що ми вчинили, скільки острах зла, яке можуть заподіяти нам у відповідь.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО Наші проблеми не щезнуть від того, що ми закриємо очі і не будемо на них дивити - Наші страхи наполовину позбавлені будь-яких підстав, наполовину ж — просто ганебні.
Боуві
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Багатого за ворота проводжають, щоб часом не впав, а бідного — щоб нічого, бува, не вкрав.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Бідність народу — то злочин владців. А хто з них за ґратами?
Валентина БУГРІЙ - Біла ворона накаркує смерть білу.
Флоріан БОДНАР - Боявся грабежу, тому постійно жив у злиднях.
Василь ТИТЕЧКО - Бригада працювала без «дурнів», бо дурні не працювали.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю?
Ані живу, сиротина,
Ані умираю.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Марно вік мій...", 1865 - Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати!
Темно й на серденьку стало...
Час мені, мабуть, до хати!
Василь МОВА
"На прогулянках", 1887 - Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, —
Отруїли ясні зорі
Серденько мені.
Леся УКРАЇНКА
"Зоряне небо", 1893 - Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Леся УКРАЇНКА
"Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні...
Зіронька сяє,
Та не мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Пролісок", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
