Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон - Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його - Належить синові рабом бути отцю своєму і більше, ніж справжньому рабу: бо єством син уже раб отцю, а раб – за законом.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч і проклинають лисицю, але вона все одно курей краде. (баск.)
- Той, хто ніколи не сміється, — несерйозна людина. (болг.)
- Возом гною можна закидати коштовний камінь, але гній вивітриться, а камінь знову блищатиме. (болг.)
- Хто не має власної думки, схожий на пробку в морі: вона ніколи не тоне, але хвилі кидають нею, куди хочуть. (болг.)
- Золоті гори обіцяє зазвичай не їх власник. (болг.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вмішалася, як середа в тиждень.
- Вовтузиться, як квочка на воді.
- Вода, як дзеркало, блищить.
- Вода, як скло, блищить.
- Води налив, як кіт наплакав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Шляхетне серце не може бути зрадливим.
Оноре Бальзак. - Шляхетні люди все пам?ятають, розважливі нічого не забувають.
Дон Амінадо - Щире призначення людини – жити, а не існувати.
Джек Лондон - Як можна пізнати себе? Тільки шляхом дії, але ніколи – шляхом споглядання.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Якби Бог хотів, щоб людина завжди думала головою, він зробив би Колобка.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чиновник сильний тим, що має державну владу на правах приватної власності.
Володимир ШАМША - Чиновник чекає, що ви свою думку викладете йому на лапу.
Флоріан БОДНАР - Чисте мистецтво часто — густо оголює поле для брудної полiтики.
Ростислав ДОЦЕНКО - Чого не почуєш від наших можновладців, так це пропозиції стати на їхнє місце.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чого хоче жінка, того хоче Бог. А як на це дивляться богині?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому, На згоду з підлістю не простягає руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому. Іван ФРАНКО "Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна; Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва, Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ Назва новели, 1912
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|