Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не свари чоловіка старого, бо від нас він постарів.
Теофраст - Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що ти, як три дні не їв?.
- Що то за батьки, що дітей до пенсії не догодують.
- Що треба зробити сьогодні – зроби завтра, що треба з’їсти завтра – з’їш сьогодні – бо вкрадуть (табірна мораль).
- Що хоче жінка те хоче Бог.
- Що швидко робиться – то сліпе родиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Любить, як собака старця.
- Любить, як собака цибулю.
- Люблю свою любку, як голуб голубку.
- Люблю, як чорт суху грушу.
- Любляться, як голуби.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Боягуз — це герой, у якого є дружина, діти і закладений будинок.
Марвін Кітмен - Боягузи вмирають, а герої гинуть.
Вінсент Стись - Брати від життя все — негігієнічно.
Олександр МІХЄЄВ - Брудні гроші — чистий доход.
М. Звонарьов - Брудну білизну перуть у будинку, але сушать при людях.
Леоні Бурльяке
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті.
Леся УКРАЇНКА - При світлі волі всі краї хороші,
Всі води гідні відбивати небо,
Усі гаї подібні до Едему!
Леся УКРАЇНКА - Права без обов’язків – то сваволя.
Ніхто не має більшої любові,
Як той, що душу поклада за друзів.
Леся УКРАЇНКА - Поетична мова – це найприродніша мова.
Леся УКРАЇНКА - Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче.
Історична пісня - Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала.
Ой хоть пропали славні запорожці,
та не пропала їх слава.
Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісти.
Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
