Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не всім однаково дано: одному ситце, другому решітце.
— Одному Бог дасть ситце, а другому решітце.
- Дехто легко робить та гарно ходить; а деякий робить, то й піт кривавий його обливає, а нічого не має!
- Кому на добро ідеться — каша в самому молоці, ще і грудку масла положать; а кому на горе ідеться — велика дірка та мала латка: і сюди тягни і туди тягни — не зходиться.
- Його і шило голило, а наша й бритва не бере.
— Одному шила голять, а другому і бритви не хотять.
- Його і мило голило, а моя і бритва не бере.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як морква в грядці.
- Сидить, як на вогні.
- Сидить, як на голках.
- Сидить, як на ножах.
- Сидить, як на пожежі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Художній твір починається з нуля, з чистоти, з передчуття. Ось чому — що далі, то важче писати.
Володимир Брюґґен. - Це безсоромна брехня, буцімто телепрограми підлаштовуються під рівень одинадцятирічних. Насправді вони підлаштовуються під чотирнадцятирічних.
Роберт Кристго. - Це більш ніж приголомшливо — це посередньо.
Семюель Ґольдвін. - Це брехня, що газети відучили нас думати. Хіба вони не друкують кросвордів?
Габрієль Лауб. - Це гірше, ніж злочин, - це помилка.
Антуан Буле де ла Мерт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо вас посилають на всі чотири сторони, вибирайте південь — там тепліше.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо ви знайшли жінку своєї мрії, то вже з іншими мріями можете попрощатись.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо гроші зло, то чи не злопам’ятний той, хто пам’ятає про борг.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо дурень думкою багатіє, то він уже не дурень.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Якщо жінка впевнена, що ви найбільший у світі п’яниця, ледар і ловелас, отже, це ваша дружина.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
