Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір. - Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій. - Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається. Талмуд - Хто не соромиться своєї провини, той подвійно провинний.
Публій СІР,древньоримський поет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Змії та баєві — не довіряй. (азерб.)
- І в нового мулли стара молитва. (азерб.)
- Із собаки, якого силою до отари тягнуть, сторожа не буде. (азерб.)
- Із собаки, якого силою до отари тягнуть, сторожа не буде. (азерб.)
- Кого б не били, а в бідняка око вибите. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Влетіло, як коту за сметану.
- Влучив, як батька по колінах.
- Вмішалася, як середа в тиждень.
- Вовтузиться, як квочка на воді.
- Вода, як дзеркало, блищить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людська природа така, що люди набагато легше діходять згоди на основі негативної програми.
Фрідріх ХАЙЄК - Людям, у яких занадто багато отрути, не завадило б прикусити язик.
Євген КАЩЕЄВ - Магістри й аспіранти завжди впевнені, професори вже сумніваються.
Діно Комероссі - Май мужність користуватися власним розумом.
І. Кант - Майбутнє — як небеса — кожен його вихваляє, але ніхто не хоче опинитися там просто зараз.
Дж. Болдуін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нація, яка постійно їсть локшину з власних вух, не тільки сита, а ще й непереможна.
Роман КРИКУН - Наші лати, а олігархам — шати.
Валентина БУГРІЙ - Наші урядовці мають достатньо прав, аби не виконувати свої прямі обов’язки.
Зіновій ГАРТ - Не варто дружині задавати дурні запитання, бо тоді й чоловік розумнішає... у власній брехні.
Роман КРИКУН - Не варто намотувати на вус те, що нам щодня вішають на вуха.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Україна — то народ,
А народи не вмирають, А живуть із рода в род. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою. Іван ФРАНКО "Наймит", 1876
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|