Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
КОНФУЦІЙ - Ніколи не слухайся нічиїх порад, в тому числі й моїх.
СОКРАТ - Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не мала потреби в друзях.
СЕНЕКА - Ніхто не може позбавитися ні минулого, ні прийдешнього. Сьогодення — ось все, чого можна позбавитися, тому що тільки ним і володієш, ніхто не може позбавитись того, чим не володіє.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніщо не старіє так швидко, як благодіяння.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Знає, що у людей в горшках кипить.
- Знаєш — кажи, а не знаєш — мовчи.
- Знайко біжить, а незнайко лежить.
- Знайомих, як гороху: куди не підеш – всюди випхнуть.
- Знайомих, як гороху: куди не підеш — всюди випхнуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вийде, як камінь з води.
- Викрутився, як в'яла риба.
- Вилає, як собаку.
- Виламується, як ячний бублик.
- Вилетів, як горобець із стріхи.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ДЕВ'ЯТИЙ ЗАКОН ХОРВУДА:
Здобування знань на основі досвіду — це тільки виняток.
- Дев'ятнадцяте сторіччя в літературі —вік писання рядків. Двадцяте — вік писання між рядками.
Володимир Брюґґен. - Дедалі більше істин удають із себе брехню, щоб залучити слухачів.
Брудзинський. - Дедалі більше людей зберігає нашу таємницю.
Владімір Вішнєвській. - Дедалі вище котився похилою площиною.
Борис Брайнін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ стоїть перед вибором: заплатити за своє існу¬вання або відмовитися від уряду.
Юрій РИБНИКОВ - Світ ділиться на пройдисвітів і знедолених.
Юрій РИБНИКОВ - Хто у годівниці влади, той прогодує і правнуків.
Юрій РИБНИКОВ - Біля того, хто смітить грошима, завжди знаходяться двірники.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб святкувати День Конституції, треба бути матеріально забезпеченим.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
