Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Повiльна постiйнiсть накопичує кiлькiсть, бiльшу вiд сподiваної.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не а шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли вiн не матиме хорошого, то звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - Воiстину, моя самотнiсть вiдкрила менi небо!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Діти й собаки в людях не помиляються.
- Діти підросли, то й клопоти зросли.
- Діти хороші, коли є в батьків гроші.
- Діти хороші, як у мами є гроші.
- Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Роззявив рот, як вершу.
- Розібрало, як вовка опеньки.
- Розібрало, як вовка пиво.
- Роз'їхався, як верша.
- Розказує, мов з книжки бере.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Прокинувшись, думка зазвичай будить іншу.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Прокладай шлях до розуму людини через її серце. Шлях, що простує безпосередньо до розуму, сам по собі добрий, але здебільшого він трохи довший і, здається, не такий надійний.
Філіп Честерфільд. - Проклят усякий, хто відкриває на зневагу наготу матері своєї.
Мелетій Смотрицький. - Промивання мозку.
NN - Пропаганда — це мистецтво брехати, частіше ошукуючи своїх прихильників, ніж противників.
Франсис Макдональд Корнфорд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Все, що треба чоловікові, можна перерахувати по жіночих ніжках.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі ми пливемо на одному човні: керівництво — на Канари, народ — до Мозамбіку.
Олександр ПЕРЛЮК - Вся таїна буття — у розрізі жіночої спідниці.
Олександр ПЕРЛЮК - Всяке покращення життя веде до його погіршення.
Олександр ПЕРЛЮК - Гарний адвокат кращий за співучасника.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бо хто матір забуває,
Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Бо невчене око
Загляне їм в саму душу Глибоко! глибоко! Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засудять, і премудрих Немудрі одурять! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...". 1845 - Окують царей неситих
В залізнії пута, І їх, славних, оковами Ручними окрутять, І осудять губителей Судом своїм правим, І вовіки стане слава, Преподобних слава. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|