Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший - Де немає закону, немає і злочину.
Апостол Павло, Послання до римлян, 4, 15 - Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Три дні ходу — до обіду празника (про храмування).
- Де храм, і я там.
— ... то і ми там.
- Доладу, як ложечка до меду.
- Танцювали-танцювали, та й не уклонилися (чому кінця не довели)!
- Усі раді, що у рябої теля. Закупила батька, щоб горілки не пив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скучає, мов собака за києм (палицею).
- Слаба стала, як риба в'яла.
- Слабкий, як учетверо мотузок.
- Слизька, як опеньок.
- Слизький, як циганська дитина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нарешті мене визнали невизнаним генієм!
Аркадій Давидович. - Нарешті поет самовиразився. На перший раз оштрафували.
Андрій Крижанівський. - Народжуємося геніями, помираємо нездарами.
Аркадій Давидович. - Народ про дві лише речі стурбовано мріє: хліба й видовищ!
Ювенал. - Народові мало ковтка свободи, він так і хоче впитися.
Євген Тарасов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За здобутком завжди втрата простує.
Богдан Хмельницький - Загадка сьогодення: як отримати ліцензію на відстріл конкурентів?
Юрій БЕРЕЗА - Зараз уже можна все, але поки що не всім.
Віктор ВОВК - Засунувши чоловіка під каблук, дружина зазвичай галасує про жіночу емансипацію.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - З-за ґрат свободу краще видно.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
