Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У тих, хто душею низький, найкраще з написаного i сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподiбнюйсь пальмi; чим мiцнiше стискає її скеля, тим швидше й прекраснiше здiймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА - Повiльна постiйнiсть накопичує кiлькiсть, бiльшу вiд сподiваної.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не а шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де три жінки, там уже гармидер.
Япон. - Девіз громадянина: бути, а не здаватись.
Латинськe - Дерево правди не всихає навіть тоді, коли посадити його на камені.
Груз. - Дивись на дівицю, а не на спідницю.
Євр. - Дивитися на небо через осердя тростини.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Від догляду і кінь слухнянішає.
- Від колеса не чути й голосу.
- Від привозного насіння врожай - часто кращий.
- Від путящого господаря собака не втече.
- Віз возить хліб у дім, сани - на ринок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Стан творчої імпотенції, на жаль, не заважає творити.
Александр Кумор. - Стань полководцем власних думок: навчи їх хоробрості.
Дмитро Арсенич. - Старі анекдоти повертаються.
Ілля Ільф. - Старожил — людина, яка пам'ятає часи, коли добру музику можна було почути не тільки під час рекламних пауз.
Джон Пломп. - Стати журналістом тим легше, чим легше тобі писати: стати поетом тим важче, чим легше тобі писати.
Зигмунд Графф.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це солодке слово «свобода» вже викликає саму лише гіркоту.
Олександр ПЕРЛЮК - Це теж принцип — не засмічувати свої мізки ніякими принципами.
Володимир ШАМША - Цивілізована Європа — це там, де наші доктори наук працюють мийниками посуду?
Олександр ПЕРЛЮК - Ці обличчя, що у новій владі, я вже десь бачив!
Олександр ПЕРЛЮК - Цікаво, а в тих, хто палко говорить про патріотизм, капітал на рахунку в гривнях чи в доларах?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бо в день радості над вами
Розпадеться кара. І повіє огонь новий З Холодного Яру. Тарас ШЕВЧЕНКО "Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця - Лютий ворог України, Голодна вовчиця!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!.. Правда ваша: Польща впала, Та й вас роздавила! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани, Ясновельможнії гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучше, як батьки ходили. Тарас Шевченко "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|