Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Уподiбнюйсь пальмi; чим мiцнiше стискає її скеля, тим швидше й прекраснiше здiймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА - Повiльна постiйнiсть накопичує кiлькiсть, бiльшу вiд сподiваної.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не а шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли вiн не матиме хорошого, то звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гарний, як іскра.
- Хороший, як базарний бублик.
- Гарно черевики шиє.
- До ладу усе зроблено.
- Пахуче то є, отце зілля!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чоловік, як орел.
- Чоловік, як стовп, а робить, як віл.
- Чорна орда, як гайвороння на полі.
- Чорна, мов циганка.
- Чорна, як жук.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Абсолютні істини абсолютно марні.
Сільвія Чіз - Абсолютної істини не існує — така абсолютна істина.
Девід Джеролд - Автобіографія — найгірше оплачуваний різновид художнього вимислу.
Том СТОППАРД - Автомобільна промисловість створює кожне двадцяте робоче місце — і це не рахуючи гробарів.
NN - Авторитет — людина, здатна навчити нас робити власні помилки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Юристів нині більше, ніж трактористів, а правове поле так і не оране.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Я милого пізнаю за ходою. Навіть п’яною.
Валентина БУГРІЙ - Як же заважають іти вперед ті, хто повзає на колінах!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Як позичав — то соловей, а як віддавати — то жаба задавила.
Юрій БЕРЕЗА - Як себе подаси, так тебе і з’їдять.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль. Припонтійським степам породи степового Месію, Мадонно Диких Піль! Євген МАЛАНЮК "Між нарцисами...", 1954 - Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон. І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш солоні груди моря — і воно хвилює; ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль - і оживають її таємні м'язи - і на струнких долонях приносиш свіжий місяць. Женя Васильківська "Батьківщина", 1959 - Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?.. Михайло ОСАДЧИЙ "Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|