Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні з ким не трапляється нічого такого, що він не в силах був би винести.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніде менш, як на війні, результат не відповідає сподіванням.
Тіт Лівій - Ніколи не вважай щасливим того, хто залежить від щастя.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
ПІФАГОР - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Справився, як кочерга.
- Простий, як шнурок в мішку.
- Простий, як свинячий хвіст.
- Прямий, як дуга.
- Чесний, як жидівська потилиця.
— ... як Беркові штани.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без дощу й трава не росте.
- Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
- Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
- Без морозу вода не замерзає.
- Без підпалу і вогонь не горить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не судіть про людину лише за його друзями. Пам’ятайте, що друзі в Юди були бездоганними.
Ернест Хемінгуей - Підручники по сексу – це інструкції з обслуговування чоловіків, адресовані не жінкам, а геніталіям.
Вожена Уміньська - При першій любові душу беруть раніше тіла; пізніше тіло беруть раніше душі, а іноді і зовсім не беруть душі.
Віктор ГЮҐО - Те, що ми відчуваємо, коли буваємо закохані, мабуть, є нормальним станом. Закоханість вказує людині, якою вона повинна бути.
Антон ЧЕХОВ - У коханці шукай чого хочеш: розуму, темпераменту, поетичного настрою, вразливості, але з дружиною треба жити все життя, а тому шукай у ній те, на що можна покластися, шукай основу.
М. Сенкевич
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зверху здається, що виплата зарплат і пенсій — даремна витрата грошей.
Олександр ПЕРЛЮК - Звичайно, дурня за язик не тягнуть, йому просто підсовують мікрофон.
Олександр ПЕРЛЮК - Звичайно, жінка терпить чоловіка лише через велике кохання до нього.
Олександр ПЕРЛЮК - Звичайно, чим вища у людини посада, тим довше до неї все доходить.
Олександр ПЕРЛЮК - Звідки ж нам знати, що ми робимо, якщо ми ще не закінчили.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати?
Благословіть мені кобзу
Німую узяти!
Пантелеймон КУЛІШ
"До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
