Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не пожне мiцної слави від будь–якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху.
Григорій СКОВОРОДА - ...найнижча посада буває людинi причиною щастя, коли до неї є природний нахил.
Григорій СКОВОРОДА - Хто спотворює і розтлiває всяку справу? – Неприродженiсть. Хто умертвляє науки i мистецтва? – Неприродженiсть... Вона всякiй посадi внутрiшня отрута і вбивця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Командує, як свиня мішком.
- Кому дзвін, а кому — перегін.
- Кому нашої землі хочеться, той під нею скорчиться.
- Кому не щастить, той і в манній каші пальця зламає.
- Кому слово не допомагає, тому й кий не допоможе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стоять, мов вівці.
- Страшний, як звір.
- Страшний, як на кілку глек.
- Страшний, як чорт.
- Стриба, як заєць.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думки були обмежені виразом обличчя.
Геннадій Малкін. - Думки деяких людей такі глибокі, що видобуте не скуповує витрат.
Домінік Опольський. - Думки заважали йому думати.
Леонід Леонідов. - Думки не позичають: їх або дарують, або крадуть.
Антон Лігов. - Думки освітлюють шлях учинкам, але ходять своїми власними шляхами.
Кароль Бунш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Яка багата наша мова: письменник пише, дописувач дописує, учень списує, директор підписує, бюрократ відписує, лікар прописує, писар переписує, слідчий записує, інспектор виписує, судовий виконавець описує...
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Яка різниця між чиновником і свинею, якщо вони обоє годуються з корита?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Якби нам здоров’я колорадського жука, ми б і не за такого здорожчання випивки вижили.
Флоріан БОДНАР - Якби не цікавість, чим це все закінчиться, ми б із таким нетерпінням кінця світу не чекали.
Флоріан БОДНАР - Якби у наших цицеронів були крила, вони б язиками не розмахували.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї І зникне навіть тінь краси... Memento mori! Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди: Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде! Олександр ОЛЕСЬ "Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки: Весна, бажання і утіхи, І вся краса життя й землі. Олександр ОЛЕСЬ "Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста, Рам'ям обвинись щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не вірю, Я вірю в красуні уста! Василь ЩУРАТ "Про душу не мов мені, мила..."
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|