Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи не вважай щасливим того, хто залежить від щастя.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
ПІФАГОР - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
КОНФУЦІЙ - Ніколи не слухайся нічиїх порад, в тому числі й моїх.
СОКРАТ - Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не мала потреби в друзях.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Синиця шкоду робить, а журавель попадається.
- Горобці шкоду роблять, а синицю злапали.
- Побити, то й абихто знайдеться, — от інакше діло пожалувати!
- Пригладь — голови не знайдеш, хіба пробий — голову.
- Кров не водиця, розливати не годиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Їсть, як цибуля очі.
- Їсть, як циган марципани.
- Йому забожитись, як собаці муху з'їсти.
- Казала Настя, як удасться.
- Каламутна, як кисіль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Брехню задля спасіння можна вибачити. Не можна вибачати лише того, хто говорить правду, коли його про це не просять.
Карл Краус. - Брехня — дублер, який замінює правду в ризикованих ситуаціях.
Вєслав Брудзинський. - Брехня — релігія рабів і хазяїв. . . Правда — бог вільної людини!
Максим Горький. - Брехня — це правда життя.
Володимир Голобородько. - Брехня — це правда інших людей.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Колись були Орфеї, а тепер корифеї.
Ліна КОСТЕНКО - Податись можна, а подітись – ні.
Ліна КОСТЕНКО - Історія проситься в сни нащадків.
Ліна КОСТЕНКО - Поет – це медіум історії.
Ліна КОСТЕНКО - Народ шукає в геніях себе.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний, Він старцем з лірою блукає І навіть — хто він, — він не знає, — Такий... безпам'ятний такий! Олександр ОЛЕСЬ "О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями; Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди Тих, що нарід вели манівцями. Петро Норманський "Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух. Вітай же нас ти з сонцем, голубами. Я дужий народ! — з сонцем, голубами. Павло ТИЧИНА "Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим... Олександр ОЛЕСЬ "Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія?", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|