Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт - Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч як колють шпички й будяки, та ще дужче — гострі язики. (німец.)
- Хто ведеться по-овечому, того вовки з’їдять. (німец.)
- Хто всім хоче догодити, тому в дурнях вік ходити. (німец.)
- Хто не слухає батька-матері, тому не минеться послухатись судді. (німец.)
- Хто перший прийшов, тому першому й змелють. (німец.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, як неживий.
- Говорить, як порожній млин.
- Говорить, як сокирою слова відрубує.
- Говорить, як сопілкою грає.
- Говорить, як сорока скрекоче.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Краще страшний кінець, ніж нескінченний страх.
Фрідріх ШИЛЛЕР - Любов до батьківщини — перше достоїнство цивілізованої людини.
НАПОЛЕОН І - Любов до Батьківщини починається з сім'ї.
Бекон - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій - Любов до людей включає справедливість.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вліз у борги — вважай, ясних снів тобі довго не бачити.
Володимир КОЛОДІЙ - Вовк — санітар лісу, а зайці — плата за роботу санітара.
Володимир ШАМША - Вовки мріють про часи, коли очолять овечі кооперативи й агрофірми.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вовки обіцяють бути ще ближче до овечок.
Олександр ПЕРЛЮК - Вони знову з народом, будьте пильні!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив супроти тебе силу невблаганну сліпої долі. Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі, На їх устах — печать. Микола ВОРОНИЙ "Соловейко", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|