Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слава Богам нашим! Маємо істинну віру, яка не потребує людської жертви... Ми з мішком повну жертву даємо і від трудів наших - просо, молоко і тук [жир]. Та Богів покормимо ягням на Коляди і на Русалії, в день Ярила і на честь Красної гори.
Велесова Книга (7-А) - Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку до Стежки Права!
Велесова Книга (8/2). - Станьте, як леви, один за одного, і тримайтеся князів своїх, і Перун буде коло вас і перемогу дасть вам!
Велесова Книга (8/3) - Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
Велесова Книга (7-З) - То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
Велесова Книга (7-Г).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
- Якщо ви так, то й ми ніяк.
- Якщо гарба перестане возити дрова, то сама піде в піч.
- Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.
- Якщо жінка завзята, то й добра повна хата.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Осіннє сонце гріє, як мачуха дітей жаліє.
- Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
- Отак саме співали, як мою бабу ховали.
- Ото сказав, як ножем обрізав.
- Ох в швидка, як муха в воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Росія — найдержавніша і найбюрократичніша країна у світі; усе в Росії перетворюється в знаряддя політики.
Микола БЕРДЯЄВ, "Душа Росії", 1915 - У Росії суворість законів послаблюється їхнім невиконанням.
П. В’яземський - Убивство — засіб скидання з престолу, який застосовується в Росії.
Шарль ТАЛЕЙРАН - Щоб захистити батьківщину від ворогів, Петро спустошив її більше усякого ворога.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Російська історія до Петра Великого — сама панахида; а після Петра — сама кримінальна справа.
Ф. Тютчев
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Двадцять добрих, політично вишколених революціонерів – пропагандистів, організаторів чи бойовиків є більшим досягненням, ніж сотні міжпартійних засідань, що звичайно є змарнованим часом.
Ярослав Стецько - Декому здається, що він народився в сорочці, а декому – що у Верховній Раді.
Юрій БЕРЕЗА - Держава є – життя немає. Очевидно, тому, що воно надто добре у тих, хто представляє державу.
Юрій БЕРЕЗА - Держава так надійно охороняє наші права, що доводиться лише обов’язки виконувати.
Василь КРАСНЮК - Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу.
Олена Теліга
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна... Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|