Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен, хто доброчинства тримається, не може без багатьох ворогів бути.
Златоуст - Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає.
Златоуст - Як ось на гуслах не повинно однією струною пісню творити, а по всіх проходити згідно порядку чинного, так і в духовній доброчесності не лише один закон до спасіння приводить, а повинно всіх законів дотримуватись у повноті їх.
Златоуст - Чотирма речами душа спаскуджується: по місту вештанням, когось вишукуючи, і з жінками зближенням, і до славетних любов'ю, тілесною хтивістю і марнославними нахилами.
Патерик - Статую образ прикрашує, а мужа – діяння.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто не користується довір'ям, втратити його не може.
- Хто не тримає котів, той розводить мишей.
- Хто негарного любить, вад не помічає.
- Хто оком не догляне, той гаманцем докладе.
- Хто п’яницю полюбить, той вік собі погубить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пройшов вік, як батогом ляснув.
- Пропав, як з мосту впав.
- Пропав, як здимів.
- Пропав, як камінь у воді.
- Пропав, як руда миша.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Читачі бувають різні. Одним автор повинен пояснювати те і інше, тоді як інші, мабуть, самі могли б пояснити автора.
В. Гомбрович - Читаючи вперше гарну книгу, ми відчуваємо те ж почуття, як при знаходженні нового друга. Знову прочитати вже читану книгу — значить знову побачити старого друга.
Вольтер - Чого ти скаржишся, поезію поважають тільки у нас — за неї вбивають. Адже більше ніде за поезію не вбивають...
Мандельштам - Чогось хотілося: чи то конституції, не то севрюжини з хроном, чи то кого-небудь обдерти.
М. Салтиков-Щедрін - Чоловік потребує труднощів, вони життєво необхідні для його здоров’я.
Юнг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У слові розкривається душа.
Павло МОВЧАН - Зрозуміти культуру далеких предків – значить зрозуміти себе.
Павло МОВЧАН - Слово Боже розпиналося на пергаменті заради людини.
Павло МОВЧАН - Естетика ніколи не могла замінити етику, а краса – віру.
Павло МОВЧАН - Література, як і релігія, – це один із шляхів пошуків істини.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію,
Що там у серденьку на дні
Відмалечку лелію.
Іван ФРАНКО
"Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО
"Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА
"Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО
"Притча про красу", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
