Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. ) - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Не бійся змій, страшись жінок.
апостол Павло - Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їх гудьмо і в них будьмо!
— Коломию гудьмо, а в Коломиї будьмо.
- На проханого (або: жаданого) гостя багато треба.
- Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч до долу їдь.
- Гість до трьох днів.
- Аби з чим-небудь за стіл завести, а з за стола і сами вийдуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Позеленів, як трава.
- Поїхала, наче гілка з дерева відірвалася.
- Покарали, як кота мишами.
- Покотилась сльоза, як холодна ранком роса.
- Поле не оране, як сім'я не міряне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мало знайдеться помилок менш пробачливих, ніж засобів, до яких ми звертаємось, щоб їх приховати.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Хто швидко виправляє свою помилку, той пом’якшує її.
Публілій Сір - Хто стане заперечувати, що всі люди запеклі правдолюби, — адже вони так відверто і щиросердно каються у своїх помилках, при цьому не проходить і дня, щоб вони не суперечили самі собі.
Джонатан Свіфт - Єдина справжня помилка — не виправляти своїх минулих помилок. КОНФУЦІЙ
- Закрийте двері перед усіма помилками, й істина не зможе ввійти.
Рабіндранат ТАГОР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Яке ще там у біса горе,
Коли серця у нас живі?
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Хай сміються з нас, глузують –
Нам байдуже,
Бо замовкнуть, як почують
Слово дуже.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Спи, брате дорогий, товаришу і сину!
Безсмертний будеш ти, бо вмер за Україну.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, – рідна мова...
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Моя Батьківщина – це поле без меж...
Моя Батьківщина не знає – “назад”!
Вперед її кроки.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
