Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк - Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж - Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не шукай правди в інших, коли в тебе самого її нема.
- Невістка свекру так годила, що в печі всі горшки побила.
- Незнайко на печі лежить, а знайко дорогою біжить.
- Нема байки без правди (Кожна байка має в собі хоч крихітку правди).
- Нема біди, щоби не вийшли гаразди.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуде, як у бочці.
- Гуде, як у п'яного в голові.
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
- Гудуть, як бджоли у вулику.
- Гудуть, як джмелі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли гадюка хоче вжалити жартома, вона не знає, що їй робити з надлишком отрути.
Жульєн де Фалькенаре. - Коли газетярі не дбають про те, щоб дописувач висловлювався по-своєму, то він у них говорить фальшиво.
Дем'ян Григораш. - Коли говориш саму тільки правду, людям здається, що їм чогось не договорюють.
Борис Крутієр. - Коли графомана запитали, що важче писати, вірші чи прозу, він відповів, що найважче нічого не писати.
Олександр Ботвинников - Коли закінчилися жарти, висохли як поняття, бо жартом стало неможливо виправити дійсність, слово здалося — почалися приколи.
Віктор Єрофєєв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Діалог зайця з вовком закінчується монологом вовка.
Юрій РИБНИКОВ - Закон зайця: біг задля життя.
Юрій РИБНИКОВ - Закон таргана: не вилазити зі схованки без потреби.
Юрій РИБНИКОВ - Світлячку теж хочеться бути світилом.
Юрій РИБНИКОВ - Мікроскоп проникає в інтимне життя мікробів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський "Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу. Павло ТИЧИНА "Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|