Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніде в світі (як в Україні) так жорстоко й ґрунтовно не винищено культурної і духової спадщини Старої Віри апостолами й неофітами нової віри – християнізму... Цього факту ніхто не заперечить.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших - Пиймо суру питну за славу ту п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми – Дажбожі внуки і не сміємо нехтувати Славу нашу і заповіти!
Велесова Книга (24-Б) - Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, як оце Бог навертає на Коло нас. Творящу Богом силу уздріли в собі, бо це є дар Богів і не потребуємо це напраснити.
Велесова Книга (1). - Предречено од старих часів, що мусимо в спілці з іними створити державу велику. Відродити маємо Рускень нашу з Голуном і трьомастами городів і сіл. Вогнищ дубових там дим, і Перун наш є, і земля. Бо це Мати-Птиця співає про дні ті, і чекаємо на часи, коли крутитися стануть Кола Сварожі* до нас і часи ті настануть для нас!
Велесова Книга (36-А) * Кола Сварожі – календар, річне коло Предківських Свят. - Свароже! Ти, що сотворив світло, Ти єсть Бог світла і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх воістину. І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага.
Велесова Книга (15-А)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- До свахи внадивсь сват Мирон, бо в неї гарний самогон.
- До слова йде й прислів’я.
- До сонного попа до сповіді не ходять.
- До сухої криниці не йдуть пити водиці.
- До чого тут міліція, коли грім порося вбив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У газеті, як у декреті.
- У голові, як у млині.
- У гурті робити, як з гори бігти.
- У мене стільки грошей, як у жаби пір'я.
- У мене стільки грошей, як у цигана свиней.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Завдяки Уайльдові англійці знають спосіб перетворювати парадокси на банальність.
Андре Моруа. - Завжди буваєш неввічливим, коли говориш правду.
Роберт Вальзер. - Завжди будьте привітні з тими, хто молодший за вас, адже саме вони напишуть про вас.
Сиріл Коннолі. - Завжди залишатися незадоволеним: у цьому суть творчості.
Жуль Ренар. - Загалом же мої діти не їдять нічого, що не танцює по телевізору.
Емма Бомбек.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усяк знає, як вони «заробили» свої мільйони, а прокурор — ні.
Олександр ПЕРЛЮК. - Учитися, учитися, учитися… А коли ж розуму набиратися?!
Олександр ПЕРЛЮК - Хапонув нагороду — герой!
Олександр ПЕРЛЮК - Хвилюється кервництво за своє майбуття, тому й виступає за скасування смертної кари.
Олександр ПЕРЛЮК - Хіба у нас почують тих, хто верещить нелюдським голосом?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила І землю з ним веселкою з'єднала. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні, І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти: Дзвони собі, співай в святій самотині. Пантелеймон КУЛІШ "Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна. Колись він заблищить між душами ясними, І зникне вся хула ворожа, нерозумна. І буде дух його із віку в вік сіяти, Серця зцілющою водою покропляти, І рани гоїти, і сльози обтирати. Пантелеймон КУЛІШ "Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Леся УКРАЇНКА "Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого! Легким сном спить мій жаль у серденьку, Нащо співом будити його? Леся УКРАЇНКА "Мелодії". 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|