Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто в темрявi ходить, не знає, куди вiн iде.
Євангеліє від св. Івана - Дух правди.
Євангеліє від св. Івана - Нiхто бiльшої любовi не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзiв своїх
Євангеліє від св. Івана - Мертвий сорому не має.
«Повість минулих літ» - Якщо хтось на цьому світі бідний - то буде й на тому, якщо хто багатий тут – то буде і там.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як наймит робить — у хазяйки дух радується, а як сяде їсти — серце болить.
- Як напився, то до керниці задом обернувся.
- Як напише дурень, то не розбере і розумний.
- Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки.
- Як не коваль, то рук не погань.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Глибше орати - більше хліба жувати.
- Гни деревину, поки молода, бо потім не зігнеш.
- Вовка боятися - в ліс не ходити.
- Волом зайця не здоженеш.
- Горобець маленький, а сердечко має.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Героїзм – таким є настрій людини, що прагне до мети, крім якої він узагалі вже не враховується. Героїзм – це добра воля до абсолютної самозагибелі.
Фрідріх НІЦШЕ - Герой – це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну – служінню багатьом.
Готхольд Ефраїм Лессінг - Герой – це той, хто творить життя всупереч смерті, хто перемагає смерть.
Максим ГОРЬКИЙ - Герой не хоробріший за звичайну людину, але зберігає хоробрість на п’ять хвилин довше.
Ральф Уолдо Емерсон - Герой робить те, що можна зробити. Інші цього не роблять.
Ромен РОЛАН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чесно заробити можна тільки грижу і геморой.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Чи багато потрібно людині для повного щастя? Мало. Але декому треба, щоб в інших було ще менше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Чи варто називати лапочкою даму, котра має лапу сорок другого розміру?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи варто облаштовувати собі каюту на кораблі, який потопає?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи вважати кризою творчості стан, коли нема слів для висловлення?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя. Тарас ШЕВЧЕНКО "Огні горять, музика грає...", 1850 - І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Тарас ШЕВЧЕНКО "І досі сниться: під горою...", 1850 - Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема! Анікогісінько нема! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...",1860 - Юность моя веселая,
Куди ся поділа? Як ласточка крилатая, Куди полетіла? Олександр Духнович "Дума", 1863 - І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо, І ізнов там сонце сяє І цвітуть надії-квіти. Василь МОВА "До Олени Пчілки", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|