Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада - Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій. - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань. Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Перший келішок, як по леду, другий, як по меду, а за третий не питай, лише давай.
- Перші коти за плоти.
- Пес бреше, вітер несе.
- Пес здохлий не кусає.
- Пес пса їсть, коли ся їсти хоче.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Коливається, як човен.
- Колоски, наче перемиті.
- Колючий, як їжак.
- Комар, як ворон: де сяде, там і клює.
- Комбайн пливе серед жита, як у морі човен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми довго сперечалися з ним, доки йому не вдалося довести, що я маю рацію.
Михайло Генін. - Ми живемо в епоху великих орфографічних відкриттів.
Віктор Томбак. - Ми живемо в епоху, коли майже всі читають газети і єдине, чому вони вірять, це реклама.
Е. Маккензі. - Ми, журналісти, говоримо публіці, куди стрибнула кішка. Далі публіка вже сама переймається кішкою.
Артур Сульцберґер. - Ми завжди готові розповісти ту саму історію двічі — але не почути її двічі.
Вільям Гезлітт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Народи до свободи ідуть од природи.
Касіян САКОВИЧ - Хто волю творить Божу – вічно протриває.
Касіян САКОВИЧ - Найбільше досягають мети і великого успіху ті, хто намагається знайти вірного і доброго друга.
Касіян САКОВИЧ - Не належить шляхетному розуму більше втрачати часу на сон, ніж на свідоме життя, бо ж сон є якоюсь подобою смерті.
Касіян САКОВИЧ - Людське серце є власною оселею, в якій живе Бог, що читає і вивідує його думки.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели. Григорій СКОВОРОДА "Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне; Не так щастя, як той води Моя душа багне. Маркіян ШАШКЕВИЧ "Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Тарас ШЕВЧЕНКО "Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Тарас ШЕВЧЕНКО "Тополя", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|