Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Та він би маму свою пропив.
- Коли б я не на печі, та не в руках дитина, я б тобі дала осьмухи! уже четверту тягне, стара собака!
— Не слухай стара!
- Як пє то не проливає; як бє, то добре влучає.
- І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
- Ходить до чопа (до шинку).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коли мороз у лютому довго тримається - зима не довго пишається.
- Лютий сухий і холодний - серпень спекотний.
- Зорі яскраві - на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.
- Ліс притих - чекай дощу.
- Багато ягід - зима буде сувора.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- З офіційної відповіді Гамлетові року: ". . . І Ваше питання "Бути чи не бути?" вирішується в цілому позитивно".
Владімір Вішнєвській. - З папером для періодичних видань не буде ніяких проблем, коли його витягнуть з ковбаси, якою нас годують.
Андрій Крижанівський. - З пліток можна багато довідатися про пліткарів.
Александр Кумор. - З правових питань: до скількох трупів дозволено помилятися?
Станіслав Єжи Лец. - З приводу прикметників. Якщо сумніваєшся — викресли.
Марк Твен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ціна зарплаті не товариш.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Часом посади передаються статевим шляхом.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Часто замислююся над питанням: чи пили б люди горілку, якби вона починала діяти не через п’ять хвилин, а, скажімо, через три доби?..
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Чемність стала такою рідкістю, що дехто її сприймає, як залицяння.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Черга — єдине місце, де люди справді бояться одне одного загубити.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
