Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель - Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
КОНФУЦІЙ - Мудрий —хто знає потрібне, а не багато-дечого.
ЕСХІЛ - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи,поки до них прийдеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щастя не кобила — у віз не запряжеш.
- Щастя не курка — решетом не накриєш.
- Ще теля в гузні, а вже з довбнею стоять.
- Що в кого болить, той про те й квилить.
- Що в річці, то ще не в руці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна, як зіронька на небі.
- Гарна, як калина.
- Гарна, як квітка гаївка.
- Гарна, як квітка навесні.
- Гарна, як квітка у лузі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Краса вище генія, тому що не вимагає розуміння.
Оскар УАЙЛЬД - Краса душі додає принадності навіть непоказному тілу, так само, як неподобство душі кладе якийсь особливий відбиток на прекрасні форми , збуджуючи в нас відразу.
В. Лессінг - Краса: сила, за допомогою якої жінка зачаровує коханця і тримає в страху чоловіка.
Амброз БІРС - Красномовність – мистецтво виражати думки інших.
Едуард Ерріо - Краща хвилина кохання — коли піднімаєшся до коханої сходами.
Жорж Клемансо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже.
Василь СТУС - Злюмпенізованому людові поет віддає належне.
Василь СТУС - Переставши бути собою, поет втрачає і себе самого.
Василь СТУС - Розум – цей інструмент самоподвоєння людини, її самоусвідомлення і самооблуди, орієнтує нас у світі тільки приблизно.
Василь СТУС - Народ ще тільки осмислює конституційні простори своєї свободи, а уряд уже стріляє.
Василь СТУС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Три літа", 1845 - Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1856 - Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому.
Одкрив би я своє серце,
Та нікому, та нікому.
Пантелеймон КУЛІШ
"Люлі-люлі", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
