Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон - З демократії народжується тиранія.
Платон. - Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд. - Закон і влада безперечні для громадянина.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не нам Бога вчить, як хліб родить.
- Не носи сміття під чужу хату.
- Не пером пишуть, а умом.
- Не питай “як ся маєш!”, — подивись, то пізнаєш.
- Не питай, де коні були, аби дома ночували.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
- Гудуть, як бджоли у вулику.
- Гудуть, як джмелі.
- Гудуть, як жуки.
- Гудуть, як у вулику.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У Росії всякий рух починається з лівої ноги, але з рівнянням направо.
Козьма Прутков - У Росії дві напасті. Внизу — влада пітьми, вгорі — тьма влади.
Володимир Гіляровський - У синьому небі тріпочуть яскраві прапори,
Ми крокуємо на вибори, як на парад. Хто сказав, що в країні не вистачає паперу? Поглянь — тут на кожному паркані плакат! Олександр Тумасян - І серед людей більше копій, ніж оригіналів.
Пабло Пікассо - Книги — кораблі думки, які мандрують хвилями часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.
Ф. Бекон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найчастіше доля посміхається нам услід.
Андрій КОВАЛЬ - Бог – головний архітектор Світобудови, а Диявол – генеральний підрядник.
Андрій КОВАЛЬ - Багато чортяк були янголятками в дитинстві.
Андрій КОВАЛЬ - Філософія, викладена в афоризмах, – неспростовна.
Андрій КОВАЛЬ - Радість життя пізнається через перемоги, правда життя – через поразки.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА "Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку. Борис ГРІНЧЕНКО "Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|