Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад - Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір - Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- День гуляє, три слабий, а на п'ятий — вихiдний.
- Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрiмає.
- Б’ють не лежачого, а ледачого.
- Лiнивий двiчi робить, а скупий два рази платить.
- Люди жать, а ми на межi лежать.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без дощу й трава не росте.
- Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
- Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
- Без морозу вода не замерзає.
- Без підпалу і вогонь не горить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думка — це іржа життя.
Джордж Ноель Гордон Байрон. - Думка — це те, чого бракує банальності, щоб стати думкою.
Карл Краус. - Думка вимовлена є лжа.
Федір Тютчев. - Думка завжди конвертована.
Анатолій Брейтер. - Думка, звісно, афористична, але таке могло спасти на думку тільки йолопові.
Олександр Хургін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сказав правду ? Виправдайся !
Юрій РИБНИКОВ - Добрий дядя і пів-держави віддасть — аби не із своєї кишені.
Юрій РИБНИКОВ - Хто увірвав ласий шматок, той не втратив смаку до життя.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб не дорікнули в шкурних інтересах, обіцяйте бла¬га народу.
Юрій РИБНИКОВ - Чи не тому ми мріємо про майбутнє, що незадоволені сьогоденням ?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|