Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніщо не старіє так швидко, як благодіяння.
Арістотель - Обери краще, а звичка зробить це приємним і легким.
Піфагор - Одна ластівка весни не робить.
ЕЗОП - Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ - Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Продай за такі гроші.
— Купи за такі гроші.
- Коли б Боже воювати, щоб шаблюки не виймати.
- А! Спасибі в кишеню не ховають (або: не кладуть)!
- Де не дав гроша, там не пхай носа.
- Вола дарують без ярма (кажуть, як подарують, то ще й просять).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В хазяйстві все знадобиться.
- Вчасно не виполеш - осот потім не вибереш.
- В чужому дворі телята вгодованіші.
- В'яжи коня там, де каже господар.
- Гарба починає скрипіти вже за місяць до того, як розпадеться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Час на усіх є: своя година для бесіди, своя година для спокою.
Гомер - Час – найвірніший союзник завзятості.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Усе здається привабливим крізь зм’якшуючий серпанок часу.
Джером Клапка Джером - Час стирає помилку і відшліфовує істину.
Гастон Левіс - Час представляється мені неосяжним океаном, що поглинув багато великих письменників, що заподіяв аварії іншим, а деяких розбив вщент.
Джозеф Аддісон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Припущення мудреців цінніші, ніж переконання невігласів.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Народ – це велика дитина. Коли не можеш дати дитині нову іграшку, розкажи їй нову казку.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Щоб красиво писати історію, освіти недостатньо. Потрібен могутній розум, безмежна фантазія і здоровий цинізм.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Найнебезпечніші привиди – ті, які тиняються кулуарами влади.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Влада використовує свій розум, щоб виправдовувати свої помилки, фантазію – щоб приписувати їх опозиції.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
