Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Освічені на борців схожі: якщо й упадуть, то швидко і вправно підхопляться.
Епіктет - Успіх вважаю овочем: мине час – засохне.
Епіктет - Коли потопав він у морі та добро своє втратив, не жалів нічого, а лише Богу дякував, примовляючи: "Добре це для мене, бо тягар я відкинув, а в цім лахмітті залишусь філософії навчати".
Зенон - Коли справи твої улаштовуються, перемін очікуй, і навпаки, як обступлять тебе напасті несподівані, сподівайся на краще життя.
Нил - Несталість слави й вдачі терпи з надією.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мати — цибуля, батько — часник, а вона, бачте, — варення з троянди.
Турецькe - Мати не шукала б дочки під піччю, якби сама колись там не сиділа.
Норв. - Мачуха навіть у могилі руками розмахує.
Киргиз. - Мед приносять бджоли, а сварку — жінки.
Турецькe - Мене в твої літа в мішку не зловили б!
Білорус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як кінь.
- Бігає, як курка з яйцем.
- Бігає, як Марко по пеклі.
- Бігає, як Настя в коноплі.
- Бігає, як ошпарений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нове тисячоліття має потребу в журналістиці мислячій, генераторній, аксіологічній ціннісній.
Марія Яцимірська. - Новини — наша професія.
Гасло інформпрограм НТВ. - Новини — це все, що примушує жінку вигукнути: "О Боже!".
Едгар Хау. - Новини — це давно відомі речі, які тільки трапляються із щораз новими людьми.
NN - Новини — це те, чим стурбований суб'єкт, якого мало турбує будь-що.
Івлін Во.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нація жива доти, доки в її душі не згасне ідея державності.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Народ має право жити, коли він має силу жити.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи!
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!
Микола МІХНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться. Павло ТИЧИНА "Не дивися так привітно...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|