Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дім чоловіка — світ, світ жінки — дім.
Євр. - Діти – гірке море: ні випити, ні перейти.
Aзерб. - Діти більше схожі на сучасність, ніж на своїх батьків.
Араб. - Для закоханих день наче тисяча літ.
Япон. - Для кохання недовіра, як для дерева сокира.
Нім.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Згинеш, як руда миша.
- Згинув, як березневий сніг.
- Згинув, як березовий сік.
- Здеруть, як із Сидорової кози.
- Здибав його, як чайку на гнізді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина – це звучить гордо... а для людожерів ще й смачно.
NN - Людина — це мрець у відпустці.
Жан Поль САРТР - Людина без принципів і без волі схожа на корабель, у якого немає руля і компасу, він змінює свій напрямок з кожною переміною вітру.
С. СМАЙЛС - Людина буває завжди видобутком істин, які сповідає.
Альбер Камю - Людина варта стільки, на скільки її оцінять інші.
Бальтасар ҐРАСІАН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мова – останнє пристановище волі.
Павло МОВЧАН - Слово – це остання надія на порятунок.
Павло МОВЧАН - Слово – останній прихисток і душі, і духу.
Павло МОВЧАН - Поезія – яскравий показник життєздатності національної мови.
Павло МОВЧАН - Якщо людина відрікається родової пам’яті, вона спроможна на все.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу, І чути мушу, і дивити мушу, Що тут на світі, ах, тутки ся діє! Да як до гробу зложуть моє тіло, Де темно, тісно, студено, зотліло, Де нич не плаче, де усе німіє — Пречиста Діво, радуйся, Маріє! Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила! Василь МОВА "Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою. Пантелеймон КУЛІШ "Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|