Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА - ...розумним і добрим серцям набагато миліший і поважнiший природжений чесний швець, ніж неприроджений статський радник.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- А не любиш — не цілуй!
- А ні граєш, а ні заважаєш.
- А ні до любові, а ні до життя.
- А ні до сака, а ні до бовта.
- А ні нам, а ні вам.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Така гарна, як ти дівка.
- Така добра, як дідова торба.
- Така пара, як миша з вовком.
- Така пара, як риба з волом.
- Така правда, як блоха кашляє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справжня проста мова має двох ворогів — цілковиту простоту й вишуканість, що маскує порожнечу.
Євген Євтушенко. - Справжня публіцистика лірична.
Анатолій Аграновський. - Справжня Слава — це коли ваше ім'я цінується дорожче, ніж ваша праця.
Данієль Бурстин. - Справжня творчість завжди має етичний характер.
Йосип Лось. - Сприятливі умови? їх для художника нема. Життя саме несприятлива умова.
Марина Цвєтаєва.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Потрібні кілери, оплата — пострільна.
Віктор КОНЯХІН - Пошився в дурні за останньою модою.
Віктор КОНЯХІН - Пошуки крайнього закінчуються одним і тим же: за ним ще хтось стоїть.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Правда постійно торжествує, не може тільки восторжествувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Право бути обраним має кожен, реалізувати його мають можливість лише ті, що накрали мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
