Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все для всього завжди.
Будда - Все істинне – незмінне, все помилкове короткочасне.
СЕНЕКА - Все істинно велике відбувається повільним, непомітним ростом.
СЕНЕКА - Все невідоме уявляється величним.
Тацит - Все стирається часом, але сам час стає завдяки пам’яті нестаріючим і незнищенним.
Філострат
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Рости сину, хоч дурний, аби великий!
– ... щоб люди боялись. - Пий синку, та не похмиляйся.
- Пий та людей бий, щоб знали чий син.(себто: сучий син, сучого сина і т.п.)
- Де дають там пий, а де не дають там горшки бий, — щоб знали, який син сукин син.
- Син як син, та синиха лиха.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарно, як свині в намисті.
- Гарно, як свині під лопухом.
- Гарно, як собаці на ярмарку.
- Гарно, як у гаю.
- Гаряче, як у лазні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина може стати дуже близькою за три дні. А той, хто живе поруч роками, може й не дізнатися, який твій улюблений колір.
Еріх Марія Ремарк - Коли знаходиш своє, на інше навіть дивитися не хочеться.
Еріх Марія Ремарк - Найкрихкіша річ на Землі — це любов жінки. Один невірний крок, слово чи погляд і нічого відновити вже не вдасться.
Еріх Марія Ремарк - Найсильніше почуття — розчарування. Не образа, не ревнощі і навіть не ненависть… після них залишається хоч щось у душі, після розчарування — порожнеча.
Еріх Марія Ремарк - Що може дати одна людина іншій, окрім краплі тепла? І що може бути більше від цього? Тільки нікого не підпускай до себе надто близько. Коли підпустиш — захочеш утримати. А втримати нічого не можна...
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Декому слід вичавлювати із себе не раба, а — рабовласника.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки народ обіцянками не годуй, йому все мало.
Олександр ПЕРЛЮК - Наш народ — що хочемо, те з ним і робимо.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки тягнеться рук допомогти, коли є що взяти.
Олександр ПЕРЛЮК - Коли жінці нема чого сказати, від неї можна почути все.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене... Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних, Що збулась радості життя І що опущена сама Йде по полях безмірних. Богдан ЛЕПКИЙ "Finalе", 1902 - Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|