Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові.
Соломон - Уславлюють не лише діяння праведних, але й злобу, що долає гріховне.
Богослов - Кожен, хто доброчинства тримається, не може без багатьох ворогів бути.
Златоуст - Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає.
Златоуст - Як ось на гуслах не повинно однією струною пісню творити, а по всіх проходити згідно порядку чинного, так і в духовній доброчесності не лише один закон до спасіння приводить, а повинно всіх законів дотримуватись у повноті їх.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бик тютюну й не нюхає.
- Битливій корові — ходити з колодкою.
- Біб — половина хлібова.
- Біб — то напиханий хліб.
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Знається, як свиня на перці.
- Знайшов, як дома взяв.
- Знайшов, як сокиру під лавою.
- Знаю його, як облупленого.
- Знаю, як свою руку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН МЕСКІНЕНА:
Щоб виконати роботу як слід, часу завжди бракує; але на те, щоб її переробити, час завжди знаходять.
- ЗАКОН МЕТКАЛФА:
Цінність Мережі зростає пропорційно до квадрата числа людей, під'єднаних до цієї Мережі.
- ЗАКОН МОРРІСА:
Будь-яка людина може зізнатися самій собі, що чинила неправильно. Справжня перевірка характеру — зізнатися в цьому іншій людині.
- ЗАКОН НАКЛЕПУ:
Якщо ви говорите щось погане про когось, то невдовзі виявите, що ця сама критика стосується й вас.
- ЗАКОН НІЛЬСА БОРА:
Експерт — це людина, що припустилася всіх можливих помилок у дуже вузькій галузі досліджень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справжній оптиміст щиро вірить у щасливий кінець світу.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Став рекордсменом — з’їв три макітри вареників.
Іван МАРТИШКО - Старий шофер приглядається до машини, а молодий — до дівчини.
Наталія ІВАНКІВ - Статистика знає все, що бухгалтерія вважає за потрібне.
Микола ПАСЬКО - Стережись автодебіла!
Сергій Коломієць
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Два серця", 1935
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
