Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блудниця сильніша ніж біс у збавленні чоловіка.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог не забуде й не полишить дитя праведних батьків.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Говорити лихе, а промовчувати добре – однаке є зло.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На коня скочив, а на сідло не хоче.
Караїмське - З коня зіскочив, а з сідла — не хоче.
Караїмське - Якщо віслюка прив'язати поряд з конем, то й кінь віслюком стане.
Караїмське - Буває, бистроногий віслюк жвавіший від коня.
Караїмське - Віслюка вантаж прикрашає.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, аж світиться.
- Дурний, мов прибитий мішком.
- Дурний, хоч кілок на голові теши.
- Дурний, як баран.
- Дурний, як боже теля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я дуже люблю слово «республіка», тому що республіка легко перетворюється в імперію, не потребуючи зміни назви.
Гліб Павловський, російський політолог - Я звичайно, зневажаю вітчизну мою з голови до ніг — але мені прикро, якщо іноземець розділяє зі мною це почуття.
Олександр Пушкін - Джентльмен ніколи не вдарить жінку, не знявши шляпу.
Фред Ален - Якби не існувало таких точок, в яких сходилися б інтереси всіх, не могло б бути й мови про якесь суспільство.
Жан Жак Руссо (1712-1778), французький філософ - Який зиск міняти правління, якщо люди і звичаї не змінюються.
Буаст
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми стали ближче до природи: навіть робота в ліс утекла.
Флоріан БОДНАР - Мистецтво належить народним...
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Нам вже зверху стільки наобіцяли, що ми вже не знаємо, що з усім тим робити.
Флоріан БОДНАР - Наша лiтературна молодь досягла розквiту бiологiчного згасання.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Наша самогонка – це таке пальне, що будь-який дах поїде.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
