Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безумець скаржиться, що люди не знають його; мудрець скаржиться, що він не знає людей.
КОНФУЦІЙ - Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли пролити їх на ваших могилах.
ПІФАГОР - Бесіду варто вести так, щоб співрозмовників з ворогів робити друзями, а не друзів — ворогами.
ПІФАГОР - Бідність і багатство — слова для позначення нестатку і достатку. Хто бідує, той не багатий, хто не має потреби, той не бідний.
ДЕМОКРІТ - Благодіяння, негідно застосовані, перетворюються в злодіяння.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Наробили предки, що — померли від редьки.
- Не дам собі ради!
– Немає з тим ради! - Як же воно буде? Жінка там, а я тут!
- Оставайся лавка з товаром.
- Ник! аж там бик.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пройшли года, як вода.
- Пройшли літа із світу, як листя із дерева.
- Пройшли мої літа, як вітри круг світу.
- Пройшов вік, як батогом ляснув.
- Пропав, як з мосту впав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жодна людина не буває повторенням іншої і сама є неповторною.
Нексе - З усіх створінь найпрекрасніше – людина, що одержала прекрасне виховання.
Епіктет - Земна людина – це слабка душа, обтяжена трупом.
Епіктет - Змінює свій обрис піна, та незмінна глибина.
Джамп - Зневаги заслуговує високий розум, застосований для ницої мети! Розум без розважливості – подвійне безумство!
Бальтасар ҐРАСІАН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Охоче рятують лише потопаючих у розкошах.
Юрій РИБНИКОВ - Перед посереднім журі юним талантам нелегко доводити власну геніальність.
По собі знаю: сам був членом журі… Микола БІЛОКОПИТОВ - Перейти в опозицію неважко: треба лише змінити позицію.
Ігор БІДЮК - Письменник стає великим, коли на ньому починають добре заробляти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Письменник-реаліст: писав тільки те, що друкували.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|