Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому
Суда божого не минути!
Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон - Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Після тієї та знов тієї.
- Не війтова дочка, та до речі говорить. ("Ото не до речі, коли так уже хвалить").
- Як би її вчили брехати, то вона б і побріхувала.
- Говорив покійничок до самої смерти.
— Говорила небіжичка до самої смерти, а як вмерла, то ноги задерла, — то слова не допитаєшся.
- Сиділа — возилася небіжечка бабка, говорила-бесідувала до самої смерті; а перед смертю взяла мазницю, та пішла помід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гладь коня вівсом, а не батогом.
- Гладь коня мішком - не ходитимеш пішки.
- Глибше орати - більше хліба жувати.
- Гни деревину, поки молода, бо потім не зігнеш.
- Вовка боятися - в ліс не ходити.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає на світі держави вільнішу за нашу, яка, насолоджуючись ліберальними політичними закладами, кориться разом із тим найменшій вказівці влади.
Козьма Прутков - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
ГОМЕР - Ногами людина повинна врости в землю своєї батьківщини, а очі її нехай оглядають весь світ.
Джордж Сантаяна - Патріотизм як мета й результат патріотичного виховання молоді – це прояв любові до Батьківщини, вітчизни.
Володимир Даль - Репутація держави найточніше визначається сумою, яку вона здатна взяти в борг.
Вінстон Черчілль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З королями блазням значно веселіше.
Олександр ПЕРЛЮК - З маленькими губами у великій потилиці робити нічого.
Олександр ПЕРЛЮК - З нашим досвідом реформування нам нічого не варто і кінець світу влаштувати.
Олександр ПЕРЛЮК - З таким харчуванням можна кохати лише християнською любов’ю.
Олександр ПЕРЛЮК - З такою пикою можна заткнути за пояс будь-якого академіка.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця -
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
