Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де часто гостина, там голод недалеко.
- Де щастя упало, там і приятелів мало.
- День вечору — не сніг, що розтанув.
- День гуляє, три слабий, а на п'ятий — вихідний.
- День неначе рік. (Можна багато зробити)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пищить, як порося в плоті.
- Пищить, як цвіркун.
- Підвів, як дурну під монастир.
- Підголив так, як без мила.
- Підкосило, як косою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Афоризм — це роман, з якого редактор викреслив усе зайве.
Михайло Генін. - Афоризм — це роман, який розповіли однією фразою.
Леонід Крайнов-Ритов. - Афоризм — це стрибок, розбігу перед яким не видно.
Вітаутас Каралюс. - Афоризм — це тонка думка, а роман — це думка, яку тонко розмазали.
Костянтин Меліхан. - Афоризм залишає більше місця для людини.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чесно заробити можна тільки грижу і геморой.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Чи багато потрібно людині для повного щастя? Мало. Але декому треба, щоб в інших було ще менше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Чи варто називати лапочкою даму, котра має лапу сорок другого розміру?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи варто облаштовувати собі каюту на кораблі, який потопає?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи вважати кризою творчості стан, коли нема слів для висловлення?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав. Що робив, те робив я до краю І всю силу, що мав я і маю, На роботу невпинную клав. Борис ГРІНЧЕНКО "Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|