Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей каже: "Кожен з нас два міхи носить: один перед собою, а інший ззаду. У передній кладе чужі гріхи, а в задній – свої".
Езоп - Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19) - Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дивись на зріст, та питайся розуму.
- Диму без вогню не буває,
- Діло майстра величає.
- Дома й стіни помагають.
- Дурням закон не писаний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старався, як мурашка.
- Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
- Старий, як ведмідь.
- Старий, як дід столітній.
- Старий, як дупло в липі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніхто не зберігає таємниці краще того, хто її не знає.
Ф. Рохас - Ніхто ніколи не зміг би прийняти смерть за свою батьківщину без надії на безсмертя.
- Нічого не робиться саме собою, без зусиль і волі, без жертв і праці. Воля людська, воля однієї твердої людини — надзвичайно велика.
Олександр Герцен - Нічого так не потребує виправлення, як чужі звички.
Марк ТВЕН - Ніщо так не заважає роману, як почуття гумору у жінки і його відсутність у чоловіка.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вони не дають нам жити – ми не дамо їм панувати!Степан БАНДЕРА
- Все в наших руках, крім влади, звичайно.
Флоріан БОДНАР - Все можна виправдати високою метою – та тільки не порожнечу душі.
Павло ТИЧИНА - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.
Іван ФРАНКО - Всі люди – брати. Якщо вони – люди.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Псалом новий Господові
І новую славу
Воспоєм чесним собором,
Серцем нелукавим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі!
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і неволі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, добрі люди,
Всю правду сказала!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Циган з конем", 1858 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятелів мати.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Баба в церкві", 1858
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
