Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Краще з розумом бути нещасливим, ніж без розуму — щасливим.
ЕПІКУР - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
КОНФУЦІЙ - Краще не боятися, лежачи на соломі, ніж тривожитися на золотому ложі.
ЕПІКУР - Кращий правитель той, про якого народ лише знає, що він існує.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не клади сіна біля вогню.
- З огнем не жартуй, бо то жижа.
- — Не грайся з огнем бо попечешся.
- Не дивися в зуби.
— В зуби (і чорти) не заглядають. - Не громадь дудку сіна, бо загрузнеш по коліна.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Меле, як порожній млин.
- Менджує, як циган кіньми.
- Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.
- Ми з тобою, як риба з водою.
- Миліша душка, як подушка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Політичний оглядач — це той, хто спроможний сформулювати інтереси владоможців.
Генрі Кіссинджер. - Поліція думки.
Джордж Оруелл. - Половина грошей, які витрачають на рекламу, викидається марно; але як дізнатися, яка саме половина?
Вільям Гескет Левер. - Померти найкраще між 15 жовтня і 15 грудня. У серпні публіку не збереш.
Едмон Ротшильд. - Помилка — це істина в останній інстанції.
Леонід Сухоруков.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше води з високих трибун, тим легше змитись з місця злочину.
Флоріан БОДНАР - Чим інтенсивніше поглиблюється криза, тим ми мілкіше плаваєм.
Флоріан БОДНАР - Що то значить свобода слова: що б ти не говорив, тебе ніхто не слухає.
Флоріан БОДНАР - Язик до Києва доведе. Або до Магадана.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Якби в Афганiстан послали необмежений контингент нашої бюрократії, вона б одразу паралізувала там будь-який опір.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ "Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен "Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський "Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|