Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства — і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН - Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мені дитини жаль, і на дитину жаль.
- Є у мене діти, та де їх подіти.
– Діти, діти де вас подіти!
- На одній руці пальці, та неоднакові.
– Одної матері, неоднакові діти.
– Одного тата діти, а не одної натури.
- Викохав дитину в добрую годину.
- Дітки за тріски, а матерей за кіски.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.
Корчак - Найсильніший той, хто бореться поодинці.
Г. Ібсен - Найсмiшнiше бажання — це прагнення подобатися всiм.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Найсправедливіші закони не спасуть від беззаконня, коли до влади приходять мерзотники.
Е. Севрус - Найсуворіші люди відступають від своєї суворості, коли вона стає несумісною з їх власними інтересами.
Лесаж
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива, vЯк їх почує!..
Тарас ШЕВЧЕНКО - Насолоджуємося свободою слова. А діла?
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ - Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ - Я постаршав ще на одну істину.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ - Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Лебеді", 1928 - Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
