Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ - Прагнучи до щастя інших, ми знаходимо своє власне.
ПЛАТОН - Прагнучи малого здобуваєш, прагнучи многого — впадаєш в оману.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стук-гряк, та й пятак. (коваль).
– Стук-пук, та й є свіжий.
- От тобі ковалиха лихо — що в кузні тихо.
- Шиє і поре, та все ниткам горе.
– Шиєш дівонько? — Шию! — Чи будеш пороти? — Зараз, тільки ниточки дошию!
– Доню коли будеш пороти? — Тоді мамо, як ниточки дошию.
- І письменний люд ткачі, всяк нехай розуміє: що старий і малий "отченаш* в них вміє.
- Швець, що ступить, то збреше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сунеться, як горохова копиця.
- Сухий, як гілляка.
- Сухий, як горіх.
- Сухий, як горох.
- Сухий, як перець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди ненавидять скнару тільки тому, що з нього нічого взяти.
Франсуа-Марі Вольтер - Люди ніколи не бувають ні безмірно гарними, ні безмірно поганими.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди подібні до годинникових механізмів, які заводяться і йдуть, не знаючи навіщо.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Люди поділяються на дві частини: у однієї, меншої, є обід, але немає апетиту; у іншої, більшої, — відмінний апетит, але немає обіду.
Нікола ШАМФОР - Люди поділяються на праведників, які вважають себе грішниками, та грішників, які вважають себе праведниками.
Блез ПАСКАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Шалені маємо тарифи — чотиризначні у них цифри.
Валентина БУГРІЙ - Щастя — це коли сам собі заздриш.
Дмитро ПОПОВИЧ - Ще й реформи ці скажені зменшать кількість пенсіонерів.
Валентина БУГРІЙ - Що нам фільми жахів, коли життя на мінімальну пенсію жахливіше.
Григорій КОРКАЧ - Щоб знати, хто чим дихає, треба знати, хто чим видихає.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, —
І в дальнє море — у суботній час —
Вона зове і пориває нас.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
