Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чого весна не посіяла, того зима не скуштує.
- Чого за гроші не можна зробити! І бога за гроші можна купити.
- Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати.
- Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти.
- Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Меле, як порожній млин.
- Менджує, як циган кіньми.
- Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.
- Ми з тобою, як риба з водою.
- Миліша душка, як подушка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо відкинути неможливе, то те, що залишиться, й буде правдою, наскільки б воно не було неймовірним.
Артур Конан Дойль. - Якщо він і був майстром слова, то міцного.
Цаль Меламед. - Якщо вони перестануть розповідати брехню про нас, ми перестанемо розповідати правду про них.
Едлай Стівенсон. - Якщо всі помиляються, значить усі мають рацію.
П'єр Лашоссе. - Якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду.
Олександр Довженко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки народ обіцянками не годуй – йому все мало.
Олександр ПЕРЛЮК Сьогодні кожен може мати власну думку: все одно вона нікого не цікавить. - Якщо хочеш бути щасливим – не бажай так багато!
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб усі зрозуміли, який ти дурень, досить розповісти всім, який ти розумний!
Олександр ПЕРЛЮК - У нас усі завжди думали про народ. Інше питання – що?!
Олександр ПЕРЛЮК - Деякі люди якщо й роблять добро, то лише комусь на зло.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
