Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає більшого нещастя, ніж незнання границь своїх бажань.
Шан Цзюнь Шу. - Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр - Немає людяності без подолання підлості, немає підлості без подолання людяності.
Іскандер - Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Гомер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Раз та гаразд.
— ... хоч раз і т.д.!
- Увага не блага.
- Купила Олена сережки зелені, як уділа у вуха — славна була дівуха!
- Укріпив, як Бог черепаху.
- Живе, лиха перекупивши.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шумить, як гай.
- Шумить, як гроза.
- Шумить, як річка на камені.
- Щастя з рук вилетіло, як пташка з сітки.
- Щастя і нещастя — як день та ніч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди схожі на монети: треба приймати їх по їхній вартості, який би відбиток на них не був.
П’єр БУАСТ - Люди схожі на слова: якщо не поставити їх на своє місце, вони втрачають своє значення.
П’єр БУАСТ - Люди, будьте пильні.
Юліус Фучік - Люди, зазвичай, мучать своїх ближніх під приводом, що бажають їм добра.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що сумнiвнiше підложжя, то впертiша постава.
Ростислав ДОЦЕНКО - Що там фільми жахів проти страхіття нашого життя!
Юрій РИБНИКОВ - Що ти мечешся? – дорікав флюгер маятникові.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Що то значить свобода слова: що б ти не говорив, тебе ніхто не слухає.
Флоріан БОДНАР - Що то тренованість: наші вуха можуть тепер витримувати не тільки локшину, а й тих, хто нам її навішував.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку,
А сидітиму собі
Краще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
