Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не судiть за обличчям, але суд справедливий чинiть.
Євангеліє від св. Івана - Правда вас вiльними зробить.
Євангеліє від св. Івана - Хто в темрявi ходить, не знає, куди вiн iде.
Євангеліє від св. Івана - Дух правди.
Євангеліє від св. Івана - Нiхто бiльшої любовi не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзiв своїх
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розївся, як вош у корості.
- Тільки допусти його до коша, то сам не рад будеш.
- "Постій бісова свиня! я тобі дам маку"
— "Ух, зїла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — казав чоловік, маку дам"!
- Коли мед, так і ложкою.
- Коли добре, то ще хоче ліпше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Болото зазеленіє після дощу - буде моква.
- Будяк не колеться - бути дощу.
- Вечірній ліс тепліший за поле - на негоду.
- Вранці у низинах суха трава - вночі чекай дощу.
- Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожна людина носить в глибині свого "Я" маленьке кладовище, де поховані ті, кого вона кохала.
Ролан - Якщо знаєш за що кохаєш, то це не кохання.
Ремарк - Жінки, по суті, ближчі до ідеалу людини, аніж чоловіки.
Гумбольт. - Досконала жінка є більш високий тип людини, ніж досконалий чоловік, але й щось значно рідкісніше.
Фрідріх Ніцше. - Більшість чоловіків вимагає від своїх дружин чеснот, яких вони самі не вартують.
Лев Толстой.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В розпусті фантазії – найвищі спокуси розуму.
Андрій КОВАЛЬ - Бог приходить у засуху зливою.
Андрій КОВАЛЬ - Людина добра, поки не трапиться нагода довести протилежне.
Андрій КОВАЛЬ - Якщо не маєш Вчителя, вчись у своїх учнів.
Андрій КОВАЛЬ - Сила мистецтва не в правді, а в тому, що понад неї.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною,
Дівчино, прощай!
Степан Писаревський
"За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку,
Обійму тя, поцілую,
Пригорну к серденьку.
Іван ВАГИЛЕВИЧ
"Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
