Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто вiрний у найменшому, - i в великому вiрний; i хто несправедливий у найменшому, - i в великому несправедливий.
Євангеліє від св. Луки - Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, анiж щоб спокусив вiн одного з малих цих!
Євангеліє від св. Луки - Неможливе людям - можливе для Бога.
Євангеліє від св. Луки - Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки - Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Є і в тебе блохи, та нікому вигнати.
- Це ще тютя, з поливаним носом.
- Зла личина.
- Чуєш, в тобі дідько сидить.
- То баба-Яга, з пекла родом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Одяглася, як царівна.
- Озирається, як собака на ярмарку.
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
- Опухла, як нитка.
- Осадила, мов горщик від жару відставила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ти на вершині, то перебуваєш над безоднею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Коли читав цей твір, у мене щоки аж пашіли. Збоку здавалося, ніби це від захвату, а насправді – від сорому.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Колись людина мусила долати барикади, а тепер вони перебираються через неї.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Контекстом слова є світ.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Кошмар майбутнього – пам’ятники, що говорять.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб бути пристосуванцем, треба ще мати в душі ті цінності, що їх зраджуєш.
Василь ЛІСОВИЙ - Вічність – це симфонія, складена верховіттями наших душ.
Василь ЛІСОВИЙ - Надмірна суворість у ставленні до себе часто стає джерелом несправедливості до інших.
Василь ЛІСОВИЙ - Справедлива критика з боку інших – не тільки допомога тобі, а й продовження твоєї справи.
Василь ЛІСОВИЙ - Якщо міфи вже не світять нам з-поза нашої буденності, ми втратили відчуття культури.
Василь ЛІСОВИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
