Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.
Євангеліє від св. Матвія - Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія - Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
Євангеліє від св. Матвія - Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнцi вiд взуття Його.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поховає і ледащо, якби було за що.
- Правителів критикувати — що на себе в дзеркало плювати.
- Працюй, небоже, то й Бог поможе.
- Прийміть і мою баночку на дьоготь.
- Прилетів до нас шпачок, взяв весну він на гачок.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, як сова.
- Дивиться, як сто карбованців дав.
- Дивиться, як теля на нові ворота.
- Дивиться, як чорт на попа.
- Дивиться, як ясочка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хочеш знати, що говорять про тебе знайомі? Послухай, що вони говорять про людей, які кращі за тебе.
Марія фон Ебнер-Ешенбах - Чим більше випадає зубів, тим болючіше людина кусається.
Джордж Прентіс - Чутки — чорний хід для правди і парадний для брехні.
Бальтасар ҐРАСІАН - Якби всі знали, що всі говорять про всіх, то всі не розмовляли б з усіма.
Габріель Оното - Якщо ви не переварюєте свого начальника, то виразка шлунку вам забезпечена.
Костянтин ЄЛІСЄЄВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Золото топиться вогнем, а людина напастями; пшениця, коли товкти її дуже, хліб чистий дає, людина в печалі набуває розум довершений.
Данило ЗАТОЧНИК - Міль ризи їсть, а печаль – людину.
Данило ЗАТОЧНИК - Дуб міцний корінням численним, отак і град наш – урядуванням.
Данило ЗАТОЧНИК - Хто доброму господареві служить, здобуде свободу, а злому господареві служитиме – здобуде рабство ще гірше.
Данило ЗАТОЧНИК - Мерця не розсмішити, глупака не навчити.
Данило ЗАТОЧНИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть; Ти вивів нас на роздорожжя, Щоб ми пізнали праву путь. Юрій ЛИПА "Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі, — В одній хвилині з'явиться тобі Твоє призначення і зміст. Юрій ЛИПА "Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть і зашумлять зеленим верховіттям. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв. Як вільно й легко жити без думок, коли нам визначено кожний крок. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|