Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Який чоловік, така й хустка на голові в жінки. (азерб.)
- Безглуздо ступні вкорочувати, коли черевики малі. (кит.)
- Біда сама не ходить: упадеш у криницю, а тут іще й камінь на тебе звалиться. (кит.)
- Бруд з обличчя можна змити, а з душі навіть не зішкребеш.
- Велика річка тихо тече, розумна людина тихо розмовляє. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бурчить, як свекор.
- В гаю, мов у раю.
- В голові, як у млині.
- В гурті робити, як з гори бігти.
- В місті, як у тісті, а без грошей нема чого їсти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Наступного тижня не може бути ніякої кризи. Календар моїх зустрічей вже цілком заповнений.
Генрі КІСІНДЖЕР - Наука — точка зору кінцевого.
Людвіг ФЕЙЄРБАХ - Нація яка може і має бути врятована однією-єдиною людиною, не заслуговує пощади.
Йоганн Зейме - Начебто одеситка, а логіка як у жінки.
NN - Наша щирість здебільшого викликана бажанням поговорити про себе і виставити свої недоліки в сприятливому світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван ДРАЧ - Скільки українців, за давньою традицією, шукали таланту у розбудові чужих держав?!
Іван ДРАЧ - Навіщо нам вороги? Ми самі собі вороги!
Іван ДРАЧ - Щастя – це те, що було,
Щастя – це те, що буде, Щастя – це те, що минає. Іван ДРАЧ - Україно, дозволь мені серед твого безголов’я
Головою тривожною прорости!.. Іван ДРАЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова, Всякого прихоті водять за ніс, Всякого манить к наживі свій біс. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|