Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад - Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Недуга починається з журби.
Япон. - Нежонатий — як вовк, оженився — як шовк.
Литов. - Нездатний любити живе для себе, а той, хто любить, здатний на самопожертву.
Тамільськe - Некрасиву дівку й дзеркало не любить.
Євр. - Нелюба завжди лають.
Афр.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бадьориться, як та чапля.
- Балака, як горохом об стінку б'є.
- Балакучий, як баба.
- Барложиться, як свиня в соломі.
- Бач, тілом обросло, як кабан вгодований.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто робить добро іншим, сам від цього пізнає радість.
Маргарита Наваррська - Той, хто сказав, що вдалі шлюби бувають лише між сліпою дружиною і глухим чоловіком, воїстину розумівся на цих справах.
Мішель МОНТЕНЬ - Той, хто хвалить тебе за те, чого в тебе немає, хоче одержати від тебе те, що в тебе є.
Юджин Маньюел - Тому, хто закохався вперше, здається, що він знає про життя все, що потрібно знати, — і, мабуть, він правий.
Міньйон Маклофлін - Тому, хто ні у що не вірить, все-таки потрібна жінка, яка вірила б у нього.
Огейн Розеншток-Хессі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від часів Леніна нічого не змінилось: мистецтво виживати належить народові. Віктор ІГНАТЕНКО
- Вільна людина завжди говорить усе, що думає. Але не всім. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Він жив, як вареник у маслі, поки не урвалася масниця. Віктор ВОВЧЕНКО
- Вкравши в Києві землю, не співай: «Як тебе не любити...», бо видаси себе. Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
- Владці настирно привчають народ ходити по ниточці, забуваючи, що вона має властивість швидко обриватися. Віктор ВОВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
