Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод - Коли ти зробив комусь добро й це добро принесло плоди, навіщо ти, як безрозсудний, домагаєшся ще похвали і нагороди за свою добру справу? Марк АВРЕЛІЙ
- Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій - Корисніш розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості.
Квінтілліан
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Соромливий червоніє, безсоромний полотніє. (азерб.)
- Списом у вуха вату заштовхує. (азерб.)
- Спитали: «Звідки родом?» Відповів: «Ще не женився». (азерб.)
- Стільки часу був пес, а тільки тепер загавкав. (азерб.)
- У дурного серце на язиці, у розумного — язик у серці. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Став, як укопаний.
- Ставився, як лев, а загинув, як муха.
- Стар, як яр.
- Стара з глузду з'їхала, як собака з соломи.
- Стара, як котюга, а бреше, як щеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Що вбогіша думка, то в пишніші слова вона одягається.
Цаль Меламед. - Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.
Валентин Чемерис. - Що вужчий лоб, то ширший крок.
Борис Крутієр. - Що гірша дикція, то непомітніший акцент.
Борис Крутієр. - Що гірша дорога, то більше пилюки в очі.
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим ближче до життєвого фінішу, тим більше хочеться бути від нього подалі.
Юрій РИБНИКОВ - У дурості — невичерпний запас внутрішніх резервів.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо вас хвалять з усмішкою, не сприймайте похвалу всерйоз.
Юрій РИБНИКОВ - Невиправний маньяк: щоденно говорить про роботу.
Юрій РИБНИКОВ - І простота стосунків може ускладнити життя.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ "Український прелюд", 1962 - Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова... Громотить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Василь СИМОНЕНКО "Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Василь СИМОНЕНКО "Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь СИМОНЕНКО "Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси... Україно, яка ж ти чудова, Усміхнись у серпанку краси. Михайло ОСАДЧИЙ "На обмерзлих...", 1966
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|