Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого свiтла.
Григорій СКОВОРОДА - Існування означає: родитися, годуватися, рости і зменшуватися, а життя є плодопринесення, яке проросло вiд зерна істини, що царить в серці їх.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА - ...не суди лиця, суди слово...
Григорій СКОВОРОДА - ...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Колись було добро, та давно,
—...і знов буде, та нас не буде.
- Було діло, та улетіло.
- Було та загуло.
— Один був та й той загув.
- От тільки що моя тітка була, та вже й загула, як Поліський яструб.
- Що було, то зплило.
— ...то за вітром поплило.
— ... то за вітром по воді поплило.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як дурний мила наївся.
- Бігає, як дурний по пеклі.
- Бігає, як заєць довгоногий.
- Бігає, як засватана.
- Бігає, як кінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що складає твір, не є той, хто ставить на ньому своє ім'я. Те, що складає твір, не має імені.
Поль Валері. - Те, що X. зумів написати таку гарну книгу, може відбити охоту до літератури.
Жан Ростан. - Те, що я викреслив, мені не подобається. Те, що я не викреслив, мене не задовольняє.
Сесіль Де Мілль. - Те, що я шукаю в мові, — це відповідь іншої людини.
Жак Лакан. - Текст завжди в собі самому містить якусь кількість знаків, що посилаються на автора.
Поль Мішель Фуко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб бути відвертим, не обов’язково говорити всю правду.
Роман КОВАЛЬ - Народ існує тільки під час війни. Під час миру – це юрба споживачів.
Роман КОВАЛЬ - Розгадка феномену російських імперіалістичних війн? Принцип пружини, стиснутої в Росії, і розпрямленої за її межами.
Роман КОВАЛЬ - В українській трагедії достатньо підстав для агресивного оптимізму.
Роман КОВАЛЬ - Тільки нещасні оцінюють життя в кілограмах і літрах.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі.
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати
рідного краю на своїй землі?
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі,
На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ
"Соловейко", 1904 - Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей",1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
