Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шляхетними людьми ті є, що нехтують багатством, славою, насолодою, вбогістю, безславністю, хворобою та смертю.
Діоген - Ні на воску не зможеш писати, не розгладжуючи те, що було написано, ні в душу вкласти божественні вчення, давнього звичаю не вигнавши.
Діоген - Не кажи мені: "Прадідів мав славних і батьків", – істинний закон велить кожному своїм життям вихвалятися.
Святий Василь - Не може добрим бути від злого батька народжений.
Еврипід - Горе вам, що смієтеся, бо будете ридати і плакати.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Збитися з дороги не соромно, соромно не знайти її знову. (азерб.)
- Збудили ледаря: «Сонце встало», а він: «Сніг іде». (азерб.)
- Здорова голова до подушки не хилиться. (азерб.)
- Змії та баєві — не довіряй. (азерб.)
- І в нового мулли стара молитва. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хапається, як дідько за дишель.
- Хапається, як попівна заміж.
- Хата чужая, як свекруха лихая.
- Хата, мов заїзд.
- Хата, як загін.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найрозпеченіші місця в пеклі призначені для тих, хто в часи великих моральний іспитів зберігав нейтралітет.
Данте Аліг’єрі - Найсамолюбніші люди — це люди, що не люблять себе.
Микола БЕРДЯЄВ - Найстрашніша невіра — це невіра в самого себе.
Т. Карлейль - Найсуворіша мораль дозволяє нам відчувати задоволення від думки про великодушний вчинок...
Давид ЮМ - Найтемніша епоха — сьогоднішня...
Роберт СТІВЕНСОН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Українська влада вміє користуватися не лише батогом — якщо треба, може і пряником так уперіщити!
Роман КРИКУН - Українське суспільство справді розколене на два непримиренні табори: одні громадяни не люблять наших політиків, інші — ненавидять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Українцям нічого втрачати, окрім свого Чорнобиля.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Усі брешуть — доводиться мовчати — заробляти золото.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Усі дієти про те, як схуднути. І хоча б одна — як потовстішати.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. Іван ФРАНКО "Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію. Іван ФРАНКО "Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати, Та в моїм серці ще більше горе: Я навік її втратив. Іван ФРАНКО "Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Леся УКРАЇНКА "Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса. Іван ФРАНКО "Притча про красу", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|