Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто, повертаючись до старого, здатний відкривати нове, гідний бути вчителем.
КОНФУЦІЙ - Тому що ніколи в цьому світі ненависть не припиняється ненавистю, а відсутністю ненависті припиняється вона.
Будда - Тому, хто відважився діяти, за звичай, буває удача; і навпаки, вона рідко буває тим, хто зволікає та бариться.
Геродот - Трохи гірші ті правителі, яких народ любить і піднімає. Ще гірше ті, яких народ боїться, і найгірші за всіх всіх ті правителі, якими народ нехтує.
Лао-ЦЗИ - У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Винувата хата, що привела Гната.
- Виори мілко, посій рідко — то уродить дідько, а засій густо, то уродить пусто.
- Випийте по другій, щоб на одній не скакали.
- Вип'яв очі — неначе ті баньки.
- Вирвався, як заяць з конопель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любляться, як голуби.
- Любляться, як кішка з собакою.
- Любов, як перстень, не має кінця.
- Люди живуть, як сади цвітуть.
- Людина без мрій, як пташка без крил.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мистецтву загрожували два чудовиська: художник, що не є майстром, і майстер, що не є художником.
Анатоль Франс - Мить — це одиниця виміру щастя.
Віктор ЖЕМЧУЖНИКОВ - Миша: тварина, шлях якої засіяний непритомними жінками.
Семюель ДЖОНСОН - Між любов’ю і сексом велика різниця: секс знімає почуття незручності, любов його породжує.
Вуді Ален - Між мислителем і ерудитом така ж різниця, як між книгою і змістом.
Ж. Сей
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Доленосних рішень хоч відбавляй, а доля – все та ж...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Доля української мови — то є водночас й доля української держави й нації.
Ігор Лосєв - Дорогу перед небіжчиком до самого цвинтаря хтось посипав квітами. З пропагандистською метою, напевне.
Віктор ВОВК - Думки іноді приходили і в його голову. І з жахом розбігалися.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Дурний порядок — дурне й діло.
Леонід ГЛІБОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|