Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все невідоме уявляється величним.
Тацит - Все стирається часом, але сам час стає завдяки пам’яті нестаріючим і незнищенним.
Філострат - Все текуче, і немає нічого нерухомого у житті.
ОВІДІЙ - Все що відбувається, відбувається відповідно до визначеного порядку, але й відповідно до справедливості; якщо будеш спостерігати уважно, то переконаєшся у цьому.
Марк АВРЕЛІЙ - Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Печи і дери.
- Що ступить, то лупить.
- Прийде до ладу, то і я вкраду, (як хто відказується, що ніколи не квапився на хапанці).
- Хто хоче полюбить суддю грошо-заплода, про нього роспитай панів, а не простого народа.
- Зробіть справу (розсудіть судом).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розходилась, як квочка перед бурею.
- Розцвіла, як калина.
- Розцвіла, як рожа навесні.
- Розчервонівся, як рак.
- Росте, як билина в полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мислити по шаблону — найвірніший спосіб завалити справу.
Д.Ф. Енрайт - Мистецтво перемоги над конкурентом полягає в тому, щоб дивувати його там, де він краще.
Альтенберг Петер - Мистецтво планувати так само цінне, як і уміння ці плани змінювати.
Борис Крігер - Молода людина, які б ні були його достоїнства, ніколи не може піднятися сам по собі: подібно плющеві йому доводиться обвиватися навколо якогось владу імущої або впливової людини.
Пилип Честерфілд - На жаль, іноді керувати означає підганяти ціпком, точно пастух череду.
Роберт Джордан
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Істина в тому, що її не існує.
Олександр ПЕРЛЮК - Коли вони встигли стати мільйонерами? Та поки ми всі працювали!
Олександр ПЕРЛЮК - Коли критична маса покидьків перебіжить з опозиції до органів влади — влада впаде.
Олександр ПЕРЛЮК - Кохана обов’язково зробить тебе щасливим, чого б це тобі не коштувало!
Олександр ПЕРЛЮК - Люди до того зголодніли на правду, що готові годинами слухати брехні депутатів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами. Заповідано нам жорстокий шлях Злими коранами. Олекса СЛІСАРЕНКО "Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй Із очима зеленими і дивно-розкритими, Обіцяючи рай і одчай. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|