Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!
Євангеліє від св. Матвія - Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія - Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тиха вода греблю рве.
- Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
- Тиха вода людей топить, а бурхлива лякає.
- Тиха вода людей топить, а швидка — тільки лякає.
- Тихе слово і гнів переможе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Люди живуть, як сади цвітуть.
- Людина без мрій, як пташка без крил.
- Лютий, як собака.
- Ляканий, як циган на селі.
- Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- На жаль, розумних людей набагато більше, ніж шляхетних.
Борис Парамонов - На користь регулювання народжуваності, зазвичай, виступають ті, хто вже народився.
Бенні Хілл - На самоті людина часто почуває себе не такою самотньою.
Джордж БАЙРОН - На самоті можна придбати все, що завгодно, крім характеру.
Фредерік Стендаль - Набагато краще дати себе розорити легковажному племінникові, ніж дати себе прогодувати буркотливому дядечці.
Роберт СТІВЕНСОН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На круглу дату потрібна кругла сума.
Юрій РИБНИКОВ - Злету творчої фантазії заважав баласт сімейного жит¬тя.
Юрій РИБНИКОВ - Вдвічі щасливий той, хто не заздрить, а радіє чужим творчим успіхам.
Юрій РИБНИКОВ - Бережіть ювіляра: не захвалюйте до смерті.
Юрій РИБНИКОВ - Гарні книги подовжують наше духовне життя, посе¬редні — скорочують.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Лис іде, як мокра курка,
Вовк Неситий ззаду штурка,
А Медвідь веде за шнур.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - А вважай на ту падлюку,
Щоб не вдрав яку він штуку,
Бо то, брате, хитрий звір!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Вуйку, ми ж одного роду!
З вами я в огонь і в воду!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
