Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Григорій СКОВОРОДА - Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли іде дощ у сонце кажуть — то чорт жінку бє і дочку заміж віддає.
- Чухайся кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як немає з ким.
- Така честь як собаці в ярмарок (або всюди ганяють , або господар до воза привяже).
- Терпи душа, спасена будеш.
- Терпи горе — добро буде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Грається, неначе з хлопцем.
- Грається, як кіт з мишею.
- Грається, як котик.
- Грається, як мала дитина.
- Грамотний, як попів індик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Він зламав собі життя. І тепер у нього їх два — різні, досить приємні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Він опинився на вершині слави.
Станіслав Єжи ЛЕЦ Під чоботом тирана. - Вірю в кінець органічного життя на землі, але ніколи — в кінець організаційного.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вірю у прогрес: винайдуть машини для читання думок, які ще не прийшли в голову.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вічність? Одиниця часу.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо вам на голову капнув горобчик, тіштеся, що не літають корови.
Юрій БЕРЕЗА - Якщо вже мріяти, то ні в чому собі не відмовляти.
Данило РУДИЙ - Якщо депутат починає плювати на свого колегу по парламенту, чи не свідчить це про народження фракції верблюдів?
Юрій БЕРЕЗА - Якщо дружина занадто часто нагадує чоловікові, що віддала йому свою молодість,
- Якщо жінки повернулися спинами до чоловіків, то це означає, що примхлива мода започаткувала нову тенденцію: намисто і коралі тепер рекомендують носити не на грудях.
Ігор БІДЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля". 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
