Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід. - Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер. - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Млин меле — борошно буде, язик меле — біда буде.
- Мокрий дощу, а голий розбою не боїться.
- Мусиш ворожити, щоб було що в рот ложити.
- Мухи коня з’їли, а вовк їм помагав.
- На тобі, Даниле, що мені немиле.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не втаїться кохання, як у мішку шило.
- Hе дме, та повна хата диму.
- Не любить правди, як пес мила.
- Не мели, як порожній млин.
- Не минеться, як бабі жнива.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У любові, як і в природі, перші холоди дошкульніше всього.
П’єр БУАСТ - У любові, як і в спорті, статус аматора повинен ретельно охоронятися.
Роберт Грейвз - У старих гріхів довгі тіні.
Агата Kрісті - Хороша сім’я — та, в якій чоловік і жінка вдень забувають про те, що вони коханці, а вночі — про те, що вони одружені.
Жан Ростан - Щастя — не в тих жінках, з якими хочеш спати, а в тих, з ким хочеш просинатися.
Брати Вайнери
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гарна жінка — це рай для очей, пекло для розуму і чистилище для кишені.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Головне, аби все було до лампочки, а там видно буде.
Флоріан БОДНАР - Гріх — це не окремий учинок, а стан душі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Гроші — найбільше зло, якщо вони тебе не люблять.
Іван ТОКАРЧУК - Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Тарас ШЕВЧЕНКО "Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво. Тарас ШЕВЧЕНКО "Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами. Тарас ШЕВЧЕНКО "А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|