Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...з усіх втрат втрата часу найтяжча...
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - Надмiрність породжує пересиченість, пересиченiсть – нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішла до доньки — набралася бідоньки, пішла до синочка — бідна моя голівочка.
- Пішов Назар на базар корову купити, а жінка стоїть у хліві з відром, щоб її доїти.
- Пішов, наче рак по дріжджі.
- По селу слава — загубив штани роззява.
- Погана сорочка з плоту не згине.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пшениця, наче ліс.
- П'яний, як дим.
- П'яний, як земля.
- П'яний, як цар Миколай.
- П'яний, як чіп.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як тільки бачив дівчат одразу відчував себе негідником.
Геннадій Малкін - Як тільки ви уявите, що не в змозі виконати визначену справу, з цього моменту її здійснення стає для вас неможливим.
Бенедикт Спіноза - Як тільки дурень похвалить нас — він вже не здається нам таким дурним.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Як тільки ти перестанеш стерегти свою дочку, так негайно ж вона перестане бути моєю.
Марціал - Яка б не була причина, котрій чоловіки зобов’язані жіночим неуцтвом, вони повинні радіти з того, що у жінок, що взяли таку владу над ними, немає хоча б переваги в освіченості.
Жан де ЛАБРЮЙЄР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Важко бути отаманом з такими розбійниками!
Володимир ШАМША - Важко втриматись на плаву тому, хто не вміє плавати.
Флоріан БОДНАР - Важко говорити правду, якщо не знаєш – яку.
Володимир ШАМША - Важко продиратися вiд послуху до поступу.
Ростислав ДОЦЕНКО - Важко рубати вікно в Європу, живучи в землянці.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай.
Тихо дрімає сірий лан жита,
Річка так тихо шепче, спить гай.
Василь Щурат
"Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна...
Тільки іноді з-під печі
Чути голос цвіркуна.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла
І стала знову, як труна.
Олександр ОЛЕСЬ
"Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
