Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не вдавиться, так зявиться (ніде не дінеться, прийде).
— Явиться, коли не вдавиться.
- Нехай іде своїм ладом.
- Чую, чую мої діти, що мені не животіти.
- І я научуся на семій дитині, дівочиги.
- Маю я руки на тії муки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як вересніє, то i дощик сіє.
- Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
- Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
- Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бувають моменти, коли філософ на смертному одрі може заявити:" На щастя, я залишився незрозумілим!"
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Будемо висловлюватися стисло, щоб закінчити фразу в тій же епосі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Буду письменником реґіональним. Обмежуся нашою Земною кулею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Будучи на вершині, ти перебуваєш над безоднею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Будь обережний, не створи через неуважність чого-небудь величного, адже скільком людям доведеться свідомо присвятити своє життя применшенню того, що ти створиш.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ілюзія щастя нерідко робить людину справді щасливою.
Олександр ПЕРЛЮК - Вони заведуть вас туди, куди ми їх посилаємо.
Олександр ПЕРЛЮК - Ще ніхто не став святим, не согрішивши.
Олександр ПЕРЛЮК - А де написано, що народ не має права на вимирання?
Олександр ПЕРЛЮК - Великому народові – великі випробування.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
"Є. П. Гребінці", 1841 - І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Три літа", 1845 - Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1856
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
