Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли велика справа – нувати над тiлами, то ще бiльша – керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки i в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тiєї води, яка зросить твою оселю, i сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини нiщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли першi мiсця на ньому займають пустомудрi.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов усе єднає, будує, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує.
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що, чим бiльше на шляху до нього трапляється перешкод, тим бiльше воно вабить, на зразок того найшляхетнiшого і найтвердiшого металу, який чим бiльше треться, тим чудовiше вилискує.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Біда (напасть) не по лісі ходить, а по людях.
- Від напасти не пропасти;
— ... а від біди не втекти.
- Від напасти не пропасти: я пане, коня вкрав.
- Без причини чоловік ніколи не живе, і без причини ніколи не вмирає.
- Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шумить, як гай.
- Шумить, як гроза.
- Шумить, як річка на камені.
- Щастя з рук вилетіло, як пташка з сітки.
- Щастя і нещастя — як день та ніч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина не бідна, якщо вона ще здатна сміятися.
Альфред ХІЧКОК - Людина не досконала, але вона якась частка досконалого.
ХРІСІПП - Людина не може жити сама, і так само не може жити у товаристві.
Жорж Дюамель - Людина освічена: та, яка знає, де знайти те, чого вона не знає Георг Зіммель
- Людина пізнає себе не думаючи, а діючи.
Лише в зусиллях виконати належне вона дізнається чого варта.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніколи не відмовляй собі в задоволенні здивувати себе.
Володимир ЧЕРНЯК - Життя вдається тільки невдахам: тим, хто чогось досяг у житті, воно, як правило, не вдалося.
Володимир ЧЕРНЯК - Песиміст вважає, що гірше, ніж є, бути не може, а оптиміст – що є краще, ніж буде.
Володимир ЧЕРНЯК - Старість – це мінне поле: поруч з тобою підриваються ровесники і кожен твій крок може стати останнім.
Володимир ЧЕРНЯК - Смерть – це пробудження від сну життя.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
