Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли справи твої улаштовуються, перемін очікуй, і навпаки, як обступлять тебе напасті несподівані, сподівайся на краще життя.
Нил - Несталість слави й вдачі терпи з надією.
Демонакс - Гнівливий проповідує смерть, а муж мудрий відмолить його.
Демонакс - Соромливість краще, ніж лють, помагає людині.
Еврипід - Карай судом, а не гнівом.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Аж у животі похолонуло.
- Аж у душі похолонуло.
- Так як на мене жаром сипнуло.
- Як деревяна була.
- Аж сорочка пополотніла.
— Так злякалась, що аж сорочка полотном стала.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Він не любить сісти, як кобила вівса їсти.
- Він, як стовп, не гнеться.
- Вірити, як собаці.
- Влетів, як птах.
- Влетіло, як коту за сметану.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Від надмірного вживання слова забруднюються, але відіпрати їх неможливо.
Аграновський. - Від оплесків не глухнуть.
Цаль Мела мед - Від отруєного пера найчастіше гине твір.
Вєслав Брудзинський. - Від підняття тягаря міцніють м'язи, від слухання радіо міцніють вуха.
Богдан Бжезинський. - Від прочитаних книг автор відокремлює себе першою написаною.
Кароль Іжиковський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли б людина походила з Божого єства, то була б Богом.
Касіян САКОВИЧ - Духовним й істинно Божественним речам притаманний більший лад, ніж тілесним, земним.
Касіян САКОВИЧ - Той, хто не має дружини, мовби й не жив на світі, він не може залишити про себе пам’яті.
Касіян САКОВИЧ - Іду на ви.
Святослав I ХОРОБРИЙ - Мертві сорому не мають.
Святослав I ХОРОБРИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Іван ФРАНКО "Гімн. Замість пролога", 1880
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|