Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Народні обранці не ходять на танці.
- Насміялася верша з болота, роздивилася, що й сама в болоті.
- Наш Юда їсть без блюда.
- Наша Тетяна і не ївши п’яна.
- Наші злидні всюди видні.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гладь коня мішком - не ходитимеш пішки.
- Глибше орати - більше хліба жувати.
- Гни деревину, поки молода, бо потім не зігнеш.
- Вовка боятися - в ліс не ходити.
- Волом зайця не здоженеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.
Леся Українка. - Гумор, напевно, єдиний винахід, що відрізняє людей від худоби та від інших людей.
Станіслав Єжи Лец. - Гумор подовжує життя людині. Сатира — суспільству.
Джангулі Ґвілава - Гумор, як плющ, в'ється навколо дерева. Без стовбура він ні до чого не придатний.
Генріх Гейне. - Гутенберг зробив усіх читачами. Ксерокс зробив усіх видавцями.
Маршалл Маклюен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нижчий щабель розвитку ще не застраховує від зайняття вищого щабля влади.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ну, скільки можна нас лякати реформами!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Те, що Захід пройшов за п’ятдесят років, нам вдалося проговорити за якихось десять.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ситі: "Голодні нас не розуміють".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Людський вік короткий? А з кількості зроблених дурниць цього не скажеш.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди — І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. Тарас ШЕВЧЕНКО "Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали, паничі...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|