Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер. - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.) - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Ціцерон - Жити, Луцилій, значить — боротись.
Сенека. - Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З доброї губи, добре і слово.
- Добре — добре і говорить.
- Слова до ради, руки до звади.
- Нащо й та шаноба, як нема доброго слова.
- Рана згоїться, але зле слово ніколи.
— ... слово іноді вовік не згоїться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злий, як вовк.
- Злий, як гадюка.
- Злий, як звір.
- Злий, як зінське щеня.
- Злий, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Один з найголовніших наслідків війни полягає в тому, що люди врешті-решт розчаровуються в героїзмі.
Курт Воннегут - Один із симптомів наближення нервового зриву — це віра в те, що ваша робота винятково важлива.
Бертран Рассел - Одна з помітних ознак одомашнення — зменшення розмірів мозку.
С. Амодт, С. Вонг - Одне і те ж слово звучить по різному у різних письменників. У одного за словом волочаться тельбухи. Інший виймає його з кишені пальто.
Шарль Пегі - Одні гідні похвал і прославлення за те, що добре пишуть, інші — за те, що зовсім не пишуть.
Жан де Лабрюйєр
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Була б честь запропонована, а безсовісні нею скори¬стаються.
Юрій РИБНИКОВ - Круті попередження поліпшують слабку пам’ять бор¬жників.
Юрій РИБНИКОВ - Хто створив аварійну ситуацію, шукає козла відпу¬щення.
Юрій РИБНИКОВ - Виявив злочинця — придбав ворога.
Юрій РИБНИКОВ - Вас пограбували ? Радійте, що не вбили !
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ
"Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
