Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато говорити і багато сказати не є те саме.
Софокл - Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
Талмуд - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій - Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні в тин, ні в ворота.
- Ні вродлива, щоб кохала, ні потворна, щоб жахала.
- Ні корови, ні свині, зате чарка в голові.
- Ні кує, ні меле.
- Ні куєш, ні мелеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило, - чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Микола Вороний "До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш! Іван Франко "Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче, Осінь стернями блукає І за літом гірко плаче. Богдан Лепкий "В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі, І очі зоріли дівочі... Микола Вороний "Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці, виє осоружне. Микола Вороний "Мандрівні елегії", 1902
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Той, хто має уяву, але не має знань, має крила, але не має ніг.
Жозеф Жубер. - Той, хто може довести, вже нічого не боїться.
Освальд Шпенглер. - Той, хто може писати афоризми, не повинен розмінюватися на трактати.
Карл Краус. - Той, хто не знає, що робити з руками, має заткнути ними рот.
NN - Той, хто не розуміється ні на чому, може взятися за що завгодно.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Та й що ж то за народ, коли про свою користь не дбає і очевидній небезпеці не запобігає?
Іван Мазепа - Та й що ж то за народ, коли про свою користь не дбає і очевидній небезпеці не запобігає?
Іван Мазепа - Так близько вiд сутностi до суєтностi! Ростислав ДОЦЕНКО
- Таке враження, ніби роль нової свити нового короля грає стара свита старого короля.
Олександр ПЕРЛЮК - Такий ми уже народ: з усякого табу можемо зробити шоу.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО "Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО "Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився. Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день. Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти. Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі! - Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|