Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
ЕВРІПІД - Чи не внести нам з сьогоднішнього дня нове правило у життя: завжди намагатися бути трішки добрішим, ніж це необхідно?
Румі Джалал ад-дін - Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як твоє не мелеться, не бігай з кошиком.
- Якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос!
- Аби хліб, а зуби будуть.
- Багач — як собака: на свому лежить, а хвіст перекинув на чуже.
- Біда біду знайде, коли й сонце зайде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кричить, наче на свого батька.
- Кричить, наче скажений.
- Кричить, наче сова.
- Кричить, наче чорт лико з нього дере.
- Кричить, реве наче ведмідь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Треба спочатку бути поганим громадянином, щоб стати згодом гарним рабом.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Той, хто помирає, сплачує всі борги.
Вільям ШЕКСПІР - Той, хто посіяв привілеї, пожне революцію.
Клод Тільє - Той, хто постійно вихваляється заслугами своїх попередників, визнає своє нижче положення.
Т. Тейлор - Той, хто розповідає тобі про чужі недоліки, розповідає іншим про твої.
Дідро
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усяк знає, як вони «заробили» свої мільйони, а прокурор — ні.
Олександр ПЕРЛЮК. - Учитися, учитися, учитися… А коли ж розуму набиратися?!
Олександр ПЕРЛЮК - Хапонув нагороду — герой!
Олександр ПЕРЛЮК - Хвилюється кервництво за своє майбуття, тому й виступає за скасування смертної кари.
Олександр ПЕРЛЮК - Хіба у нас почують тих, хто верещить нелюдським голосом?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У нашім раї на землі
Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Тарас ШЕВЧЕНКО "У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Тарас ШЕВЧЕНКО "І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг; Що збіліло — замалюю, Ще й нового накуплю: Полюби мене, дівчино, То-то я тебе люблю. Степан РУДАНСЬКИЙ "Полюби мене", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|