Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути задоволеним тим, що маєш, найбільше у світі багатство.
ЦИЦЕРОН - Бути закоханим — значить бути у сказі при здоровому глузді.
ОВІДІЙ - Бути краще одному, ніж разом з ким попало.
Омар Хайям - Буття є рух, або пов'язане з рухом. Плутарх
- В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Так аж снігом сипле за шкуру.
За шкуру мов снігом сипнуло і волос і шапку підсував.
- Більше страху, як переполоху.
- Як по ночі в сливи, так я в ті літа дивлюсь.
- Адамові літа, з початку світа.
- Князь Борис все плуги кував, та людям давав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хата, мов заїзд.
- Хата, як загін.
- Хата, як квітка.
- Хата, як лялечка.
- Хата, як покришка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Трапляються епохи мовчання, до стелі закидані протоколами розмов.
Станіслав Єжи Лец. - Трапляються романи, занадто гарні, щоб їх друкувати.
Джордж Бернард Шоу. - Треба встановити для себе правило ніколи не поширювати чужого лихослів'я, доки не перевіриш, наскільки воно справедливе. Щоправда, тоді доведеться назавжди замовкнути.
Андре Моруа. - Треба вчитися не писати, а бачити.
Антуан де Сент-Екзюпері. - Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе слухали.
Поль Клодель.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Це ж треба! За всю історію людства єдиний стабільний показник — це стопроцентна смертність!
Валентин ЧЕМЕРИС - У хворої природи здорових людей не буває.
Валентин ЧЕМЕРИС - Моє життя для мене безцінне, а для тебе, сучаснику мій?
Валентин ЧЕМЕРИС - Навіть сонце краще гріє не низьке, а те, що високо піднялося. А ви говорите про рівність.
Валентин ЧЕМЕРИС - Тим, кому правда очі коле, окуліст не допоможе.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об'єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо... У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1942 - Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг,
І стріляли тобі
Вороги у скривавлені груди...
Та не вбили народ —
І народ себе в серці зберіг.
Віталій Коротич
"Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО
"Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
