Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський - Він, коли землю продавав, звелів оголосити, що добрі сусіди поруч.
Фемістокл - Як беззаконно згрішили, беззаконно й загинуть, а як у законі згрішили – законом засуджені будуть.
Апостол
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Суха ложка рот дере.
— ... сухий кавалок хліба.
- Треба підмазати, щоб не рипів.
- Де не мажуть, там дуже скрипить.
- Хто мастить, тому віз не скрипить.
- Хто маже, той і їде.
– Не помажеш, — не поїдеш.
– Помаж, так і поїдеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Аби болото, а чорти знайдуться.
- А весняночка вам каже, щоб кидали сани, брали віз - і їхали по рогіз.
- Аж шпари зайшли - такий мороз.
- Ай, ай, місяць май: теплий, та холодний.
- Ай, ай, місяць май - як не холодний, то голодний.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Процес перекладу цікавий лише своїми втратами; щоб виявити те, що вислизає, варто б іноді перекладати.
Еліас Канетті. - Проявив себе. Закріпи!
Андрій Книшов. - Псевдонімб.
Андрій Книшов. - Псевдоніми існують і для того, щоб зберегти власне ім'я.
Леонід Сухоруков. - Психолінгвісти зауважують, що схильність до переробки тексту — риса душевнохворих.
Михайло Гаспаров.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Але не завадило 6 пройти i масове знищення iюзiй.
Ростислав ДОЦЕНКО - Анонім — це той нiхто, що долає будь-кого.
Ростислав ДОЦЕНКО - Армію безробітних поповнюють непрацюючі закони.
Флоріан БОДНАР - Армію, поліцію і зятя голодом не лікують.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Афоризм — це те, що дочитують до кiнця.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде.
Історична пісня - Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня - Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
