Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вірні слова не витончені, витончені слова не вірні.
Лао-ЦЗИ - Вірую, тому що безглуздо.
Тертулліан - Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лихо не без добра.
- Буде баба війтом!
— Твоя баба війтом! - Не тепер, так в четвер.
- Дайте мені попасти на стежку.
- Спромігся дід на обід, а баба на кісіль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зробив, як майстер.
- Зсунувся з глузду, як пес з соломи.
- Зуби, як біла пінка.
- Зуби, як ріпа.
- Зуби, як у жеребця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я нудьгувала — ось чому це почалося. Він мені набрид — ось чому це скінчилося.
Олександр ДЮМА-син - Я ще жодного разу не бачила пари, яка була б щаслива в адюльтері.
Тамасін Дей-Льюіс - Як варто поводитися , — запитав один мій знайомий, — заставши у себе в будинку друга дружини в постелі з незнайомою жінкою?
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Якщо дружина тобі зрадила, не запитуй, вкотре, бо відповідь може вразити тебе по-справжньому.
Юзеф БУЛАТОВИЧ - Якщо дружина тобі зрадила, то радуйся, що вона зрадила тобі, а не батьківщині.
Антон ЧЕХОВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найкраще передбачає погоду той, хто її робить.
Андрій КОВАЛЬ - Неможливе потребує трохи більше зусиль.
Андрій КОВАЛЬ - Іноді героїзм полягає в тому, щоб називати речі своїми іменами.
Андрій КОВАЛЬ - Послідовники радше вибачать вождю відсутність принципів, ніж успіхів.
Андрій КОВАЛЬ - І Богів мучить печія від надміру жертвоприношень.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі, Та не дав мені Бог Ані щастя, ні долі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Доля", 1858
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|