Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Межи двома своїми сокира згинула.
- Мовчене де схочешь, то поставишь.
- Мруть люде і нам то буде.
- Мудрій голові досить дві слові.
- Мутить як в селі Москаль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
- Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
- Без морозу вода не замерзає.
- Без підпалу і вогонь не горить.
- Без прочистки ліс вироджується.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь-яке мистецтво зовсім даремне.
Оскар УАЙЛЬД - Будь-яку теорію можна погодити з будь-яким фактом, якщо прийняти деякі додаткові припущення "Теорія Томпсона"
- Буйної любові треба страшитися так само, як ненависті. Коли любов міцна, вона завжди ясна й спокійна.
М. Торо - Було б добре, аби людина оцінювала, чого вона варта для друзів, й намагався бути якнайдорожчою.
СОКРАТ - Бути добрим — шляхетно.
Але показувати іншим, як бути добрим, — ще шляхетніше, і не так клопітно.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зніміть кричущу нерівність між людьми — і зрівнювати нікого не доведеться.
Володимир ШАМША - Зняли недоторканність? Але ж можна купити неосудність.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Зробили з мухи слона — добийтеся фондів для нього.
Юрій РИБНИКОВ - І без модельєра можна пошитися в дурні.
Юрій БЕРЕЗА - І брудні гроші для корупціонера чистий прибуток.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Нове мистецтво утворюють робітники і селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми.
Хто цього не розуміє — той дурень.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Треба негайно на настирливе запитання "Європа чи "Просвіта?", відповісти: — "Європа".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
