Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй - У своїх лихах люди прихильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
Платон. - Усьому свій час...
Біблія: Екклезіаст. - Утискаючи інших, мудрий робиться дурнем.
Біблія: Екклезіаст. - Учись навіть у ворогів.
Овідій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Калина хвалилася, що з медом солодка.
- Камінь, що котиться, рідко коли передумує.
- Карта любить хміль.
- Катюзі по заслузі.
- Катюзі по заслузі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Буває - і на полі рожа виростає.
- Був би сад, а солов'ї прилетять.
- Був кінь, та з'їздився.
- Був колись горіх, а тепер - свистун.
- Був колись горіх, та звівся на сміх.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жіноче літо... сезон знижок на любов.
Стас Янковський - Жіночий светр повинен так щільно обтягати груди, щоб у чоловіка перехоплювало подих.
NN - Жіночий фільм: фільм, у якому дружина протягом усього сеансу зраджує чоловікові, а наприкінці він молить її про прощення.
Оскар Левант - Жіночі сльози є продовженням розмови іншими засобами.
Марчело Мастроянні - Жінці потрібний чоловік, але чоловікові потрібні жінки.
Франсуаза Партюр’є
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найбільше кричать "рятуйте" ті, хто підливає лою у вогонь.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Найпростіший спосіб самообслуговування – реготати з власних дотепів.
Микола СЛЬОЗКО - Не скачи у "гречку", бо бджоли покусають.
Іван МЕЛЬНИК - Не спіши поперед батька на пенсію.
Микола СЛЬОЗКО - Не такий страшний закон, як беззаконня.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Між горою-долиною
Козаченька вбито,
Червоною китайкою
Оченьки закрито.
Народна пісня Ой най мене не ховають
Ні попи, ні дяки,
Ой най мене поховають
Молоді козаки. - Прикрий моє тіло
Чумацькеє біло
Та ще й головочку.
Щоб моє тіло
Чумацькеє біло,
Щоб не чорніло,Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Не марніло.
Чумацька пісня - "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!"
"Гей, рад би я, моя дівчинонько,
та й обидві подати,
Гей, насипано та сирої землі,
тяженько її підняти".
Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
