Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись у дзеркало, бо уздрівши потворність лиця свойого, ще гіршою станеш.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Я тебе за язік не тягнув.
- Я тобі дорогу не перебіг (не перейшов).
- Я тобі як дам, то в тебе й каганці засвітяться, то тебе жоден хірург не збере (погроза).
- Я тут живу на птичих правах.
- Яблуко від яблуньки далеко не відкотиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Злий, як тигр.
- Злодійкуватий, мов куниця.
- Злякався, аж у п'ятах закололо.
- Змарнів, як з хреста зняли.
- Змарнів, як полова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любий колір — поки він чорний.
Henry Ford - Людська природа така, що люди набагато легше діходять згоди на основі негативної програми.
Фрідріх ХАЙЄК - Людям, у яких занадто багато отрути, не завадило б прикусити язик.
Євген КАЩЕЄВ - Магістри й аспіранти завжди впевнені, професори вже сумніваються.
Діно Комероссі - Май мужність користуватися власним розумом.
І. Кант
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Повинність – ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО - Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає, Хто за його в бої б’ється. Борис ГРІНЧЕНКО - Народ-герой героїв появляє,
Шануючи, він їх вінцем вінчає. До Сонця генія високого рівняю. Борис ГРІНЧЕНКО - Хто боровся за волю й свій край, –
Не злякається муки і страти. Борис ГРІНЧЕНКО - Де багато – це не сила,
Дурість міряй не лічбою. Перевага там, де сміла Сила в правім бою. Борис ГРІНЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ "Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить, Як серце застогне і гірко заплаче, І дуже без щастя воно защемить? Олександр Афанасьєв-Чужбинський "Є. П. Гребінці", 1841 - І тепер я розбитеє
Серце ядом гою, І не плачу, й не співаю, А вию совою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Три літа", 1845 - Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь... Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1856
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|