Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт - Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет - Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На Новий рік прибуло дня, на заячий скік.
- На Богоявленський празник стріляють — очищення від гріхів, світові звіщають.
- Тріщи не тріщи, вже минули Водохрещі.
- Дми не дми — не до Різдва йде а до Великодня (ніби Циган так сказав).
- Поки три-пять неділь (по Різдві) не мине, поти тепла не буде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Твердий, як граніт.
- Твердий, як дуб.
- Твердий, як камінь.
- Твердий, як криця.
- Твердий, як скеля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Марнославство не тільки витає, воно й повзає.
Едмунд Берк. - Масова культура. Маскульт.
Макс Хоркгаймер, Дуайт Макдональд. - Масова культура — знеболювальний засіб, анальгетик, а не наркотик.
Станіслав Лем. - Масова культура: суперечність у визначенні.
NN - Масовим має бути читач, а не мистецтво.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб молодість знала, винайшли Інтернет, а щоб старість могла — віагру.
Юрій МЕЛІХОВ - Щоб через жінку не втратити голови, насамперед треба її мати.
Віктор ІГНАТЕНКО - Юристів нині більше, ніж трактористів, а правове поле так і не оране.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Я милого пізнаю за ходою. Навіть п’яною.
Валентина БУГРІЙ - Як же заважають іти вперед ті, хто повзає на колінах!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО "Поза межами можливого", 1900 - Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає; пекло страшніше горить в нашім краю,- чом же в нас Данта немає? Леся УКРАЇНКА "Де тії струни, де голос потужний...", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|