Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Для нашого Федота не страшна робота.
- Для петельки завжди ґудзик знайдеться.
- Для поховання правди треба багато лопат.
- Для продажної шкури всі дні базарні.
- Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Живе, як бобер у салі.
- Живе, як голий в кропиві.
- Живе, як горобець під стріхою.
- Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
- Живе, як кажан у дуплі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки потрібні для того, щоб обходитися без них.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінки прив’язані до моди, тому що новизна завжди є відблиском юності.
Мадлен де Скюдері - Жінки скоріше можуть перебороти свою пристрасть, ніж своє кокетство.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Жінки спілкуються своїм милим тарабарським прислів’ям, де все шиворіт-навиворіт і шите білими нитками... І немає такої дурної молодиці, що не готова була б висловити своєї твердої думки з будь-якого приводу.
Мішель МОНТЕНЬ - Жінки стріляють очима, дірявлячи кишені.
Аркадій ДАВИДОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Партійний блок сімейного типу.
Олександр ПЕРЛЮК - Партійний блок сімейного типу.
Олександр ПЕРЛЮК - Партія об'єднаних розкрадачів народного добра.
Володимир ШАМША - Пацюки тікають не тільки з кораблів!
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Переборемо труднощі, якщо вони не переможуть нас.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля. Богдан Нижанківський "Ясніє день...", 1942 - Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі, І сонце на злотистім списі Гойдається вгорі. Юрій КЛЕН "Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг, вп'ялившись вітру якорем в шпилі смерек. Вадим Лесич "Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави. І день, що розпочатий так, навгад, приносить спокій тихий і ласкавий. Марта Калитовська "Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання. Паморозь вкрила ніжнії квіти — Скоро вже осінь — мокра і рання. Віталій Коротич "Бабине літо...", 1961
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|