Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що написано пером, то не витягнеш волом.
– не вирубаєш топором. - Одні руки право пишуть, а другі мажуть.
- Бодай ніхто добрий, не діждав позиватися.
- Поли вріж, а втікай від позовів.
- До права треба мати два мішки: один грошей, а другий уваги.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Білий, як крейда.
- Білий, як папір.
- Білий, як петльований.
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Наклеп є своєрідною оцінкою великих масштабів твору.
Микола Реріх. - Наклеп має вічну весну.
Едмунд Берк. - Нам доводиться вас дурити, щоб зберегти вашу довіру.
Мечислав Шарган. - Нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться.
Федір Тютчев. - Нам нема чого боятися, крім страху.
Франклін Рузвельт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Знищені деколи значать більше за живих.
Валентин МОРОЗ - Знищені – це кремінь, із якого будують кришталеві фортеці в чистих душах.
Валентин МОРОЗ - Ідея егалітаризму неминуче призводить до домінації сірого кольору.
Валентин МОРОЗ - Мало в нас тих, для кого Україна – біль, а не слово.
Валентин МОРОЗ - Вугілля очищає горілку, а жар – кров.
Валентин МОРОЗ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928 - Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги, Сини російської імперської істерики, Самодержавної нещадної нудьги, Всесвітнє падло і вселюдська гнусь, Здихайте у своїй зачиненій конурі! Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі Вкраїна інша й інша Русь... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник "Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ "Минa Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|