Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще бути гідним заздрощів, аніж гідним співчуття.
Геродот - Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля.
Демокріт - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Трапив на злий раз.
- Збувся батько лиха: збувся грошей з міха.
- Полегшало нашому батьку: де сиділа болячка, там дванадцять.
- Поліпшало батькові перед смертю.
- Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити, (кажуть (більше жартом), як невдача і більше нічим орудувати).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Держиться, як блоха кожуха.
- Держиться, як воша кожуха.
- Держиться, як пісок на вилах.
- Десь дівся, як у воду впав.
- Десь узявся, як із землі виринув.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Газета є найсильніше діюча отрута, що дає найбільші доходи.
Волошин Максиміліан - Газета привчає читача міркувати про те, чого він не знає, і знати те, що не розуміє.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Газета, виходячи надзвичайно швидко, цікава навіть своїми прорахунками; енциклопедія ж, виходячи надзвичайно повільно, не цікава навіть своїми відкриттями.
Гілберт Кіт Честертон - Газета, якщо хоче, щоб неї читали, не повинна бути суб’єктивнішою, чим приписувана собі об’єктивність її читачів.
Вільгельм Швебель - Газети — це паперова совість.
Малколм Маггерідж
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Велике дзеркало завжди затьмарює менше.
Касіян САКОВИЧ - Тупою сокирою не стільки нарубаєш, як утомишся.
Касіян САКОВИЧ - Якщо хтось за життя був ворогом Божим, то тому вже нічого не допоможе, хоча б за його душу роздати вбогим багатства всього світу.
Касіян САКОВИЧ - Коли б людина походила з Божого єства, то була б Богом.
Касіян САКОВИЧ - Духовним й істинно Божественним речам притаманний більший лад, ніж тілесним, земним.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки... Серця людей — неначе лід і холод, Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки. Олекса Веретенченко "Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський "Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка "Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу? Василь СИМОНЕНКО "Пильному", 1962
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|