Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бачить Бог з неба, що кому треба.
- Кого Бог сотворить, того не уморить.
- Дав Бог роток, дасть і кусок.
- Хто дав зуби, дасть і хліб до губи.
- Бог — батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як курка з яйцем.
- Бігає, як Марко по пеклі.
- Бігає, як Настя в коноплі.
- Бігає, як ошпарений.
- Бігає, як собака без хвоста.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто повірить, що оповідання може жити самим стилем, без змісту, без сюжету, без інтриги? .
Ісаак Бабель. - Хто правду говорить, ненавидять того.
Данило Туптало. - Хто працював на мамону, на Бога працювати не може.
Данило Туптало. - Хто працює на совість, а хто й на інших замовників.
Еміль Кроткий. - Хто сміється останнім, сміятиметься сам.
Жильбер Сесброн.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Доборолась Україна
До самого краю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Доканала вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" - За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ" - Заговорять і Дніпро, і гори!
І потече сторіками кров у синє море.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
