Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ - Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби".
Сократ - Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул - Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гнилі яблука псують і добрі.
- Годі молитися — треба учитися.
- Голова найбільше радиться з очима та вухами.
- Голова — як маківка, а розуму — як наклано.
- Головна цеглина — скраю у фундаменті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дядина, як гадина.
- Жаднючий, наче ніколи його не бачив.
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Статистика для політика — все одно що вуличний ліхтар для п’яного волоцюги: скоріше опора, ніж освітлення.
Ендрю Лонг - Статистика нагадує бікіні. Те, що вона відкриває, дуже цікаве. Те, що ховає — життєво важливе.
Aaron Levensteіn - Стіл — єдине місце, за яким ми не нудьгуємо з першої ж хвилини.
Ансельм Брійя-Саварен - Стовпові багато чого прощається за його прямоту.
Цаль Меламед - Століття були так собі, середні.
Еміль Кроткий
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Заздрісник не живе, а переживає.
Леонід СУХОРУКОВ - Пізно бити себе в груди, як женуть у шию.
Леонід СУХОРУКОВ - Плагіатора важко спіймати на його слові.
Леонід СУХОРУКОВ - “Червона книга” – це книга скарг природи.
Леонід СУХОРУКОВ - Коли діти перестають запитувати, маса запитань виникає у їхніх батьків.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
