Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кому ж мало прощається, такий мало любить.
Євангеліє від св. Луки - Зерно - це Боже Слово.
Євангеліє від св. Луки - Хто не проти нас, той за нас.
Євангеліє від св. Луки - Iдiть! Оце посилаю Я вас, як ягнят мiж вовки.
Євангеліє від св. Луки - Як до дому ж якого ви ввiйдете, то найперше кажiть: "Мир цьому дому".
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Годиться – молиться.
- Годуй півня хоч сім літ, однак з нього буде один обід.
- Годуй півня хоч сім літ, однак буде з нього тільки один обід.
- Голова — бугая, а розум — зайця.
- Голова як казан, а розуму ложка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, - чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола Вороний
"До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван Франко
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан Лепкий
"В'януть квіти...", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бізнесмен відрізняється від комуніста тим, що комуніст здатний лише будувати повітряні замки, а бізнесмен може їх продати.
NN - Бізнесмен прийнятний, якщо розглядати його як засіб; але як мета він уже не може нас задовольнити.
Джон Кейнс - Бізнесмен у душі — це той, хто після провалу виступу в чоловічому стриптизі відкриває кімнату сміху для дорослих.
NN - Бізнесмена життя красиве, Але коротке і брикливе.
Володимир Андрєєв - Бізнесмени — це люди, що усе життя займаються тим, чого робити не варто було б, щоб заробити гроші, що їм не потрібні, для того, щоб купити речі, що їм теж не потрібні, щоб зробити враження на людей, яких вони не люблять.
Свіш Гітрі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Її розумовий вантаж складався з кількох жіночих ро¬манів.
Юрій РИБНИКОВ - На круглу дату потрібна кругла сума.
Юрій РИБНИКОВ - Злету творчої фантазії заважав баласт сімейного жит¬тя.
Юрій РИБНИКОВ - Вдвічі щасливий той, хто не заздрить, а радіє чужим творчим успіхам.
Юрій РИБНИКОВ - Бережіть ювіляра: не захвалюйте до смерті.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, —
За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі
Моє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця,
голосом плачливим кличе
своє любеє дитя.
Іван ФРАНКО
"Іван Вишенський",
1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
