Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов - Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон - Він же казав, що слово – образ є справи.
Солон - Коли його спитали, як же може людина сама себе навчати, відповідав: "Що забороняє іншим, те хай і собі заборонить".
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дівчина, як у лузі калина.
- Червона, як рожа.
- Чорнобрива, як ясочка.
- Брови колесом.
– Брови на шнурочку.
- Очі гарні, як терен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Будинок, що розвалюється, ніякими підпірками не втримаєте.
- Була б корівка, буде й дійничка.
- Була б корівка, буде й молочко.
- Була б свинка, буде й щетинка.
- Була б свинка - буде не тільки м'ясо, а й щетинка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мало знайдеться помилок менш пробачливих, ніж засобів, до яких ми звертаємось, щоб їх приховати.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Хто швидко виправляє свою помилку, той пом’якшує її.
Публілій Сір - Хто стане заперечувати, що всі люди запеклі правдолюби, — адже вони так відверто і щиросердно каються у своїх помилках, при цьому не проходить і дня, щоб вони не суперечили самі собі.
Джонатан Свіфт - Єдина справжня помилка — не виправляти своїх минулих помилок. КОНФУЦІЙ
- Закрийте двері перед усіма помилками, й істина не зможе ввійти.
Рабіндранат ТАГОР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слово честі політика і жінки ні до чого не зобов’язує.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Ідеї стають матеріального силою, коли спираються на моральну силу нації.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Якщо влада не може врятувати народ від злиднів, час рятувати країну від влади.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Політичні клани і кліки – це потворне породження інцесту бюрократії і грошей.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Це не біда, коли влада йде у відставку; біда, коли у відставку йде народ.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
