Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір - Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг.
Кабус. - Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель. - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Красному й дурень рад.
- Смирне щеня, та не на довго.
- Де не думаєш ночі ночувати, то там дві заночуєш.
- Як би я міг!...
та не дав мені Біг. — Дав єси Боже, тому що не може; а я б і зміг, та не дав Біг. - Ех, якби то!...
та що й казать?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Багато диму - малий вогонь.
- Багато грому, а мало дощу.
- Багато диму, та мало тепла.
- Багатообіцяюча весна, та вирішує не одна вона.
- Багато снігу - багато хліба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найперший обов'язок людини – не бути легкодухим!
Роллан. - Найчастіше людям не так важливо знати собі ціну, як уміти її приховувати.
NN - Народ – серце країни; варто тільки доторкнутись до нього, щоб виявити скарби безкорисливості, покірності, мужності.
А. Ламартін - Народ може не бачити, але він завжди відчуває.
Джон Харрінгтон - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В одну й ту ж саму жінку не можна увійти двічі.
Володимир ЧЕРНЯК - Скромна жінка не знайомиться з чоловіками на вулиці – вона знайомиться з ними у ліжку.
Володимир ЧЕРНЯК - Гріхи молодості – ордени на мундирі старості.
Володимир ЧЕРНЯК - Тільки чужі люди здатні витримати довгі роки близькості.
Володимир ЧЕРНЯК - Хто не робить дурниць, той справжній дурень.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом'яни. Пантелеймон КУЛІШ "До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Володимир САМІЙЛЕНКО "Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому? Може б, та щира, гарячая мова Зломила зиму! Леся УКРАЇНКА "Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1887
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|