Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон - Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Носиться, як кіт із салом.
- Не видав Гриць нагавиць: то ся вбирає, то розбирає.
- Тішиться, як Жид пархами.
- Не вважайте, люди добрі, що я швець: говоріть зі мною, як з простим, а не думай того, що я швець: говоріть зі мною, як з простим.
— Чуєш, говори зі мною, як з простим, а не думай того, що я швець. - Хвалящому і Бог не помагає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Комар, як ворон: де сяде, там і клює.
- Комбайн пливе серед жита, як у морі човен.
- Кому, як повітка, а мені, як квітка.
- Корисно, як сліпому дзеркало.
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніколи не виправдовуйся.Твоїм друзям це не потрібно, а вороги попри все не повірять.
Елберт Хаббард - Ніколи не судіть про людину по її друзях. В Іуди вони буди бездоганні.
Поль Валері - Ніяка ворожнеча не владна над тим, хто володіє собою.
Давньоєгипетський вислів - Ніякі життєві блага не будуть нам приємні, якщо ми користуємося ними самі, не поділяючи їх з іншими.
Еразм Роттердамський - Обговорення слабостей та примх наших спільних друзів – велике задоволення й цемент дружби.
Вільям Гезлітт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поганий афоризм повинен бути коротшим, ніж хороший.
Володимир ЧЕРНЯК - Афорист не думає, а мислить.
Володимир ЧЕРНЯК - У п’яну голову заходять такі тверезі думки, які тверезу голову ніколи не навідують.
Володимир ЧЕРНЯК - Надто тонкий гумор стає непомітним.
Володимир ЧЕРНЯК - Праця створила людину, але не для роботи.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде: Святи її, хрести її — Все свинею буде. Степан РУДАНСЬКИЙ "Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло? Степан РУДАНСЬКИЙ "Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись, Ти рости та рости, Не хились, не кривись... Степан РУДАНСЬКИЙ "Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна; А молодість не вернеться, Не вернеться вона! Леонід ГЛІБОВ "Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без ґвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. І пустиню опанують Веселії села. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ісаія. Глава 35", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|