Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто не важить, той не має.
- Треба думати і гадати, чим кишки напихати.
- Нема в світі ручками і пучками.
- Взявши клочок та додати ручок.
- Рівніше пригладиш, тісніше ляжеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Унадився, як свиня в моркву.
- Уночі було видно, хоч голки збирай.
- Упав так, що аж носом заорав.
- Упав, як грім на голову.
- Упав, як міх з воза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди схожі на слова: якщо не поставити їх на своє місце, вони втрачають своє значення.
П’єр БУАСТ - Люди, зазвичай, мучать своїх ближніх під приводом, що бажають їм добра.
Люк де ВОВЕНАРГ - Люди, зауважу, люблять думки, які не змушують думати.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди, майже завжди самотні.
Френк Херберт - Люди, осипані дарами щастя, схожі на перевантажені кораблі, яким більше інших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кому вдалося раз збрехати,
Тому вже віри більш не ймуть.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - У кого що болить,
Про те й кричить.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто добре робить – той не хвалиться нікому.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Забув... А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;
у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
