Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли б з села Іван, то б і повірив.
— ... ато з міста, та ще й (напр. Полтави), то й вірити не хочеться.
- Як би з хутора, то б і повірили.
- Треба слухати, може і справді сонце не так сходить.
- У чиїйсь сорочці та бреше!
- Правда Сидорова!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прездоровий, як дубовий пень.
- Преться, як віл на рогатину.
- Привітна, як сонце, що сходить.
- Приївсь, як сухий ячмінь беззубій кобилі.
- Прийде покрова, зареве дівка, як корова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Милістю Божою в нашій країні ми маємо три дорогоцінні блага: свободу слова, свободу совісті й розсудливість, щоб ніколи не користуватися ні тим, ні іншим.
Марк Твен. - Мильна опера — мов гамбургер у забігайлівці: ти від нього не в захваті, але їси.
Джон Стівенсон. - Мислю, отже, сміюся.
Джон Полос. - Мистецтво аналізу полягає в умінні грати на розмаїтості можливих прочитань партитури, яку записує мовлення в регістрах мови.
Жан Лакан. - Мистецтво афоризму полягає не стільки в передаванні якоїсь оригінальної чи глибокої ідеї, скільки в умінні кількома словами передати доступну й корисну думку.
Семюель Джонсон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вам не вистачає ріки, а мені й краплі достатньо.
Григір ТЮТЮННИК - Істина приходить надто пізно і дається надто болісно, щоб радіти її відкриттю!
Григір ТЮТЮННИК - Образа притаманна слабким.
Григір ТЮТЮННИК - Найстрашніше для людини – сама людина.
Григір ТЮТЮННИК - Любов – це одне з найкращих психічних захворювань.
Григір ТЮТЮННИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
