Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тож не скажемо, що цей єством благий, а он той – злий, бо хто єством благий, той ніколи злим не може бути. А коли єством злий, то ніколи благим бути не може.
Златоуст - Припинення зла – початок доброчесності.
Ниський - Усяка творима благостиня сенс має, коли постійно твориться, а не коли вже створена є.
Ниський - Ідола образ прикрашає, мужа – діяння.
Дидім - Скільки до доброчесності додаси, стільки віднімеш від насолоди.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І кума сором, і хліба жаль.
- І лід іскру дасть, коли добре потерти.
- І малі камінці роблять синці.
- І малі камінці роблять синці.
- І на вовка буває пригода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Такий язик, що й на припоні не втримаєш.
- Такий, що і в ступі не влучиш.
- Тане сніг, як воскова свічка.
- Танцює, мов сонна.
- Танцює, як корова на льоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для успішного бізнесу необхідно дотримуватися двох правил: Правило номер один: ніколи не кажіть все, що знаєте.
Реймонд M. Смалліан - Для художника XV століття опис смертного ложа було таким же вірним засобом знайти популярність, як для художника XX століття — опис ложа любовного.
Олдос Хакслі - До Бога приходять не екскурсії з гідом, а самотні мандрівники.
Володимир Набоков - До цих пір невідомо ні однієї культури, у якої не було б музики.
Ентоні Сторр - Добробут держави забезпечують не ті гроші, які вона щорічно видає чиновникам, а ті, що вона щорічно залишає в кишенях громадян.
Йожеф фон Етвеш
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ринкова економіка у нас є, а от нормальної економіки, вважай, уже нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Рівність — це коли всі гетьмани, а братство — якщо всім заправляють «братки».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Робота не вовк, але й не поїзд.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Розбудова держави закінчується її обкраданням.
Юрій РИБНИКОВ - Роздерибанили країну — можна й Вітчизні послужити!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим
Тебе заріжуть, мов собаку,
Уб'ють обухом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці,
І із кровавої криниці
Собак напоять.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи
Садочок твій позеленить,
Твою надію оновить!
І думу вольную на волю
Не прийде випустить... Сиди
І нічогісінько не жди!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
